В Україні 6 травня святкують День святого Юрія Змієборця. Це – одне з найпопулярніших у народі свят. Наші предки шанували святого Юрія, як покровителя хліборобства і скотарства.
Релігійне походження свята
Святий Великомученик Юрій (Георгій) народився в Кападдокії (Мала Азія) в сім’ї благочестивих християн. Згодом, коли батько постраждав мученицьки за Христа, мати перебралась жити в Палестину, де мала маєток і там виховала малого Юрія.
Досягнувши повноліття, Юрій вступає на військову службу, де вирізняється серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Згодом імператор Діоклетіан (284-305) призначає його воєначальником.
В цей період Діоклетіан, який був талановитим правителем, фанатично захопився ідеєю відродити в Римській імперії язичництво, яке тоді відмирало та в 296 році видав указ, за яким почав жорстоко переслідувати християн. Через це й увійшов в історію, як один із найжорстокіших гонителів християн.
Коли Святий Юрій дізнався про це, то сповнившись жалю до християн, роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів і прийшов у Сенат, де оголосив, що він – християнин.
Промова воєначальника Юрія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн. “Я раб Христа Бога мого та свідчу про цю істину”, – говорив він.
Один з сановників повторив слова Пилата: “Що є істина?”. На це Святий Юрій відповів: “Істиною є Сам Христос, якого ви гоните”.
Діоклетіан почав умовляти Юрія Переможця відректися від своїх переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи йому земну славу. На це Св. Юрій відповів: “Ніхто й ніщо не ослабить моєї віри”.
Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати Святого різним мукам. Його закрили в темницю, де, поклавши спиною на землю, ноги вклали в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Та Святий Юрій мужньо переносив ці страждання і прославляв Господа.
Наступного дня Діоклетіан наказав колесувати Святого Мученика. Його прив’язали до великого колеса, яке оберталося, й гострі шипи рвали тіло. Святий Юрій взивав до Господа за підтримкою, але потім затих. Імператор подумав, що він вже мертвий і наказав зняти тіло з колеса. Сам у той час пішов в капище, щоб принести подячну жертву ідолам.
В цей час надворі стемніло, прогримів грім і почулися слова: “Не бійся, Юріє, Я з тобою” і явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, який поклав руку на Святого Мученика і сказав: “Радуйся!” і Святий Юрій став здоровим. Присутні, побачивши таке чудо, увірували в християнського Бога. Два знатних сановники Анатолій і Протолеон, які були християнами, відкрито оголосили про це імператору, який наказав відсікти їм голови.
Далі імператор, щоб зламати віру Юрія Переможця, звелів кинути його в негашене вапно. Там Святий Мученик перебував три дні, але залишився живим. Згодом, щоб принизити християнську віру, Діоклетіан просить Великомученика воскресити померлого. Юрій Переможець відповів: “Ти спокушаєш мене, але заради спасіння народу цього, що побачить силу Христа, Бог мій сотворить таке чудо”. Імператор звелів воскресити свого померлого слугу Афанасія і за молитвою Святого Юрія це здійснилося, проте не навернуло до віри Діоклетіна. Розлючений, він кинув Святого знову у в’язницю.
В останню ніч Великомученик Юрій молився і йому з’явився Христос, Який обійнявши, поцілувавши та поклавши на голову вінець, сказав: “Не бійся нічого й сподобишся Царства зі Мною”.
На суді імператор хотів спокусити Юрія Переможця в останній раз і запропонував йому стати співправителем імперії, але Святий категорично відкинув цю пропозицію. Тоді йому запропонували увійти в божницю і принести жертви ідолам. Святий увійшов і всі ідоли розсипались. Це ще більше розлютило імператора й присутніх і йому відсікли голову 6 травня 303 року в Нікомідії.
Тіло його поховали в місті Лідді. Пізніше, під час правління імператора Константина, там був побудований храм в честь Великомученика і там розмістили його чесні мощі.
Багато чудес вчинив Святий Юрій й після своєї смерті. На батьківщині Великомученика Юрія був страшний змій, який умертвляв і поїдав людей. Мешканці цього міста, за вимогою жерців по черзі водили змієві на поживу своїх дітей. А коли прийшла черга царської дочки, то і її повели. Всі плакали, а християни молилися за неї. Несподівано, з’явився на білому коні Святий Юрій і сказав дівчині, що він воїн Христа Спасителя і, вдаривши змія списом, вбив його. Саме тому на іконах його найчастіше зображають верхи на коні, з якого він списом проколює змія.
В той час, як говорить Передання, 25 тисяч людей прийняли Святе Хрещення. Біля озера, де був вбитий змій, збудували церкву в честь Пресвятої Богородиці і Св. Великомученика Юрія.
Зараз мощі Святого перебувають в місті Лод (Ізраїль) в храмі, названому на честь Святого, голова Юрія Переможця знаходиться в базиліці Сан-Днжорджіо ін Велабро в Римі (Італія). Права рука – в монастирі Святого Ксенофонта на Афоні (Греція).
Святкування в Україні
Згідно зі стародавніми віруваннями, у цей день «весна сходить на землю»: з’являються перші сходи ярових, оживають озимі посіви, зеленіють гаї та сади.
Цього дня люди зранку виганяли худобу на пасовиська. Робили це урочисто й з різноманітними обрядами. Перед тим, як виводити худобу на попас, стелили червону крайку. Якщо корова не чіплялася за неї ногами, то на увесь сезон позбавляла себе хвороб і нападів вовків, а як зачепилася, то «нападуть трясці й звірі». Дехто переганяв тварин і через замкнутий замок, тоді «ні звір, ні дурне око не одніме корови».
На Закарпатті, якщо пастух уперше виганяв тварину поле, мати намагалася зіпертись йому на плечі, щоб корови й телиці цього ж року «побігали». Деякі жінки навіть виходили за село та просили в чужих попасичів хліба для корів, аби було багато молока.
Буковинці намагалися вигнати худобу на пашу рано-вранці на Юрову росу. яка. за повір’ями, мала чудодійну силу.
У Карпатах, виганяючи корів, жінки чіпляли їм на роги спеціальні віночки з живих квітів як священний оберіг від хижаків. При цьому обряд супроводжувався численними піснями — так званими латканками. Щоб захистити тварин від чародійниць, господарі робили дерев’яне колесо, обкручували його сіном і, підпаливши, котили по подвір’ю, а хвіртки й ворота обкладали дерном і затикали в нього вербові галузки — «щоб відьма корів недоїла».
Мешканці Придніпров’я на Юрія запалювали свічки перед іконами покровителя тварин, щоб «він доглядав за вівцями й телицями». Дехто навіть намагався не виганяти в цей день худобу, оскільки «святий Юр звіра пасе». Пастухи, які зголосилися на сезон доглядати череди, від георгіївського дня відпускали бороди.
У багатьох регіонах України на Юріїв день збирали росу, котра, як вважали, вельми корисна для лікування очей. В одних випадках звечора стелили на траву цідилку, а вдосвіта струшували з неї вологу, в інших — до схід сонця голіруч збирали з зела росу в пляшечки.
На Херсонщині робили хресні походи в поле, де під супровід молитов освячували посіви, а потім, сівши за обрядовий обід, піднімали тости з побажаннями: «Дай, Боже, нам урожаю!»
Поліщуки ж виходили до схід сонця родинами в поле, вмивалися росою, снідали серед збіжжя, а коли підсихала роса, качалися по врунах.
Народні прикмети
Як дощ на Юрія, то буде хліб і в дурня.
Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година.
Якщо чути голос птаха або гримить під час молебня в полі — погана прикмета на врожай.
Редьку треба сіяти на Юрія — соковита буде.
Як на Юрія стала буря, то буде мокре літо.
На Юрія дощ — на худобу легкий рік.
Як ґава до Юрія у житі сховається, то буде жито.
На Юрія посади редьку, то вроде, як кулак.
На Юрія мороз — уродиться овес.
Коли до Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на піст, то буде поліття.
Як хто, вперше почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме гроші цілий рік.
Після Юрія не можна сіяти маку, гарбузів і кукурудзи, бо пізно і майже нічого не вродить, малий врожай буде.
Закувала зозуля до Юрія — на поганий врожай.
Якщо хрущі з'являються у великій кількості, то це ознака доброго врожаю на просо.
Як є багацько хрущів на дереві, то буде того року гречка і просо, буде врожай.
Як багато хрущів навесні, то літо буде гарне, не дуже дощове, а може бути і посуха.
Якщо хрущі з'явилися заскоро, ще у квітні, то травня чекай дощового.
По кульбабі можна взнати погоду, бо перед похолоданням квіточки в цієї рослини завжди закриваються.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
