Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.
У столиці України зафіксують новий Національний рекорд України – пенсіонерка з Києва Любов Романів власноруч вишила майже 200 українських рушників.
62-х річна киянка Любов Романів працює інженером-фізиком на державному підприємстві “Антонов”, але весь свій вільний час вона присвятила улюбленому заняттю. Зачарована магією українських символів та елементів, які вишивала на полотні її мати, вона ще 5-річною дівчинкою вперше взяла в руки голку. З того часу жінка присвятила все своє життя пізнанню сакрального змісту української традиційної вишивки.
— Моя мама з Лемківщини, тато — із Надсяння. А я народилась і виросла на Прикарпатті. У Києві живу вже понад 40 років. Пишу лемківські писанки, роблю лемківські кризи, а вишиваю рушники і скатерті за взірцями різних регіонів України, частіше – західних. Я щаслива, коли люди з різних куточків знаходять щось своє, а в своїх враженнях – спільне,– розповідає Любов Романів.
— Першу свою роботу я вишила, коли мені було сім років. Той рушник не зберігся, але орнамент я пам'ятаю до цих пір - закрию очі і бачу його, як наяву, — каже пані Любов. — У дипломі Національного реєстру рекордів України зазначено, що він виданий мені, як людині, яка власноруч вишив 165 робіт. Насправді, на моєму рахунку їх близько 200 - частина я роздарувала. Зауважу, що вишиваю орнаменти всіх регіонів України.
Офіційне визнання її рекорду відбудеться у Центрі Української Культури та Мистецтва.
Рушники Любові Романів особливі відтворенням старовинних орнаментів, властивих її рідному лемківському краю, створенням на їх основі власних сучасних композицій, а також технікою вишивання – майстриня вишиває дуже дрібним хрестиком.
У вільний час Любов Романів проводить безкоштовні майстер-класи з лемківської писанки, розшукує старовинні вишивані узори і створює власні композиції на їх основі.
– Кожен із рушників нашої рекордсменки – унікальний: візерунок жодного разу не повторюється. Кажуть, що долю кожної людини можна вишити на рушнику. У мене таке враження, що на цих авторських полотнах простої української жінки вишита вся непроста доля України, – ділиться своїми враженнями керівник Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова.
Творчі досягнення київської майстрині експонували на багатьох виставках і мистецьких конкурсах.
Частина робіт знаходиться в колекціях музеїв та приватних зібраннях Польщі, Чехії, Італії, Білорусі, Росії, Америки та Канади.
Любов Романів запрошує на свою виставку, приурочену до 75-х роковин початку депортації українців з етнічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя (нині – територія Польщі).
Власним коштом майстриня видала книгу «А Вігор і Сян течуть…» (спогади про депортацію українців). Автор спогадів – її батько Мирослав Романів.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
