Коли зникне Роттердам+ і до чого тут президент Зеленський, Ахметов і Коломойський

Роттердам+ – методика формування цін на вугілля, яке закуповує теплова енергетика України.

Вважається, що через неї великим промисловим споживачам доводиться переплачувати за електроенергію. За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – це передусім металургія, а саме Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, які входять у феросплавний холдинг Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука.

На сайті НЗФ йдеться, що підприємство споживає 2-2,5% всієї електроенергії країни, а в собівартості феросплавів близько 50% займають витрати на електрику. Тому тут точно зацікавлені у скороченні цих витрат.

А оскільки Ігор Коломойський є партнером Володимира Зеленського в телевізійному бізнесі, то вважається, що він зацікавлений у скасуванні формули Роттердам+ за підтримки нового Президента України.

Дійсно в ЗеКоманді заявляли про підтримку скасування Роттердам+, але виступають за відтермінування введення нового ринку електроенергії з 1 червня 2019 року. Це єдиний варіант, за якого вартість електроенергії для споживачів не повинна змінитися, а доходи теплової генерації істотно скоротяться.

Однак для таких рішень потрібні не тільки зміни до законодавства від Верховної Ради України, а й постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), члени якої призвначаються указом Президента України строком на 6 років. 5 з 7 членів призначені Петром Порошенком у травні 2018 року. Володимир Зеленський може призначити тільки двох.

Таким чином, з великою часткою ймовірності методика Роттердам+ зникне разом із впровадженням нового ринку електроенергії. Однак вартість електрики для споживачів від цього не зменшиться.

НВ Бізнес згадує, як з'явилася формула і розбирався, на кого вплине її скасування.

Взимку 2014-2015 років енергетика України зіткнулася з дефіцитом вугілля, який є паливом для теплових електростанцій (ТЕС) і теплових електроцентралей (ТЕЦ). Причиною стало те, що частина українських шахт Донбасу опинилися на території ведення активних бойових дій. А з імпортом із сусідньої Росії виникли складнощі.

Альтернативою був імпорт з далекого зарубіжжя. Щоб він був економічно виправданим, в березні 2016 року профільний регулятор – НКРЕКП – розробив методику розрахунку вартості енергетичного вугілля, яка виправдовувала б ввезення палива. За базис взяли вартість вугілля в портах Амстердам – Роттердам – Антверпен (Нідерланди), куди його постачають з усього світу, плюс вартість доставки в Україну. Скорочено Роттердам+.

В Україні існує потужна атомна енергетика, активно розвиваються станції на альтернативних джерелах енергії – сонце, вітер. Може варто було відмовитися від теплової енергетики, якщо бракує вугілля?

Ні. В Україні і в усьому світі електроенергію споживають нерівномірно, залежно від часу доби і сезонів року. Існують, так звані, ранковий і вечірній піки споживання, коли жителі масово включають електроприлади. Схожа ситуація відбувається взимку і влітку, коли більш активно використовуються обігрівальні прилади або кондиціонери.

В Україні понад 54% в загальному обсязі генерації займає атомна енергетика. Однак конструкція вітчизняних атомних енергоблоків не дає можливості оперативно збільшувати чи зменшувати генерацію електроенергії для забезпечення пікових навантажень. АЕС працюють рівномірно протягом доби, забезпечуючи так звану базову потужність.

Не може забезпечити пікові попити і альтернативна енергетика, робота якої залежить від часу доби або погодних умов.

У таких випадках важливу роль відіграють гідроелектростанції і теплова енергетика, навантаження на енергоблоки яких можна оперативно збільшувати чи скорочувати. Це, так звані, маневрові потужності. Теплова енергетика за підсумками минулого року згенерувала майже 30% електроенергії.

Формулу Роттердам+ з моменту появи супроводжують скандали. Адже більшу частину вугілля теплові електростанції України закуповують усередині країни. Лише незначну частину вугілля антрацитових марок імпортували з США, Південної Африки та інших країн.

Ба більше, всі три найбільші компанії теплової генерації – ДТЕК, Донбасенерго та Центренерго – проводять модернізацію енергоблоків з переведенням на спалювання вугілля газових марок, яке видобувають в Україні. Таким чином потреба у вугіллі антрацитових марок і реальному імпорті постійно скорочується.

Зараз більшу частину вугілля, споживаного українськими ТЕС, добувають на вугільних шахтах енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова і на державних шахтах. У ДТЕК кілька років поспіль не розкривають собівартість вугілля. Але вважається, що вона набагато нижча за ціну, закладену в Роттердам+, зокрема і через відсутність великих витрат на логістику. Тому скасування формули і визначення ціни вугілля з урахуванням реальної собівартості може привести до скорочення прибутку компанії Ріната Ахметова. І, можливо, до зниження тарифів на електроенергію для деяких категорій споживачів.

В Україні зараз немає прямого зв'язку між тим, скільки платить за електроенергію населення або промисловість і собівартістю її виробництва/генерації. Всю згенеровану електроенергію продають в оптовий ринок електроенергії (ОРЕ), а потім за усередненою ціною звідти продаєють споживачам. Все це відбувається за тарифами, які затверджує профільний регулятор – Нацкомісія.

НКРЕКП затверджує структуру тарифів для всіх природних монополій: від вартості вугілля та інших джерел енергії для ТЕС до ціни електроенергії, споживаної промисловістю і населенням.

Скільки коштує Роттердам+ для споживачів? Згідно з розрахунками Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) українці з-за цієї формули переплатили за електроенергію 15 млрд грн. Голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій Герус заявляв восени минулого року, що реальна переплата за 2,5 року становить 35 млрд грн.

Додаткову вигоду отримувала теплова генерація, а переплачували споживачі. Насамперед – промислові.

З 1 липня відповідно до закону України «Про ринок електричної енергії» має запрацювати новий ринок електроенергії, після чого зникне регульоване тарифоутворення. Великі споживачі зможуть купувати е/е безпосередньо у виробників за договірними цінами, але в НЕК "Укренерго" очікують, що її вартість зросте.

Після введення нового ринку разом з регульованими тарифами на електроенергію припинить діяти формула Роттердам+. Так вже вирішила Нацкомісія. Зараз законом України встановлено дату старту ринку – 1 липня 2019 року. Але в останні кілька тижнів з'явилися пропозиції відкласти введення ринку на 6 або 9 місяців.

Як скасування Роттердам+ відіб'ється на вартості електроенергії для населення?

Згідно з інформацією НКРЕКП, вартість електроенергії для українських домогосподарств одна з найнижчих в Європі, тому в будь-якому разі не варто очікувати її зниження. Зараз такий рівень підтримується за рахунок перехресного субсидування від промислових споживачів, тарифи для яких за оцінкою НЕК «Укренерго» в 2,5 рази вищі за тарифи для населення.

Чинні тарифи для українців затверджені окремою постановою НКРЕКП у лютому 2015 року, тобто не залежать від методики Роттердам+. Тому скасування формули, про яку під час передвиборчої кампанії активно говорили експерти і політики, не приведе до зниження ціни для українців.

Але вартість електроенергії для українців – політичне питання. Тому після запуску нового ринку, ціну для населення, найімовірніше, також будуть штучно підтримувати на низькому рівні за рахунок одного з учасників ринку генерації. У рік парламентських виборів Кабмін, найімовірніше, оперативно прийме необхідні нормативні документи. І зобов'яжуть когось із учасників ринку забезпечити е/е за такими цінами. Найчастіше називають державний НАЕК «Енергоатом» – оператор українських АЕС.

Доходи теплової генерації, яку переважно контролює енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, після скасування методики теж не скоротяться. Оскільки компанія буде працювати зі споживачами за прямими договорами і самостійно встановлювати ціни. ДТЕК уже підтримала запровадження ринку з 1 липня, без відстрочки.

Артем Ільїн