Сьогодні християни відзначають день рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени

Сьогодні християни відзначають день рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени.

Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою. Майбутній правитель всієї Римської імперії — Костянтин — був вихований у повазі до християнської релігії. Батько його не переслідував християн у керованих ним країнах, в той час, як у всій решті Римської імперії християни піддавалися жорстоким гонінням з боку імператорів.

Після смерті Констанція Хлора його син Костянтин в 306 році був проголошений військами імператором Галлії та Британії. Насамперед нового імператора було проголосити в підвладних йому країнах свободу сповідання християнської віри.

Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав в 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли став царем як єдиний імператор над усією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю Східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа.

Імператор бажав знайти і самий Животворний Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Для цієї мети він направив до Єрусалиму свою матір — святу царицю Олену, давши їй великі повноваження і матеріальні засоби. Разом з Єрусалимським Патріархом Макарієм свята Олена приступила до пошуків, і за переказами Хрест був знайдений в 326 році.

Перебуваючи в Палестині, свята цариця багато зробила на користь Церкви. Вона наказала звільнити всі місця, пов'язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від всяких слідів язичництва, звеліла спорудити в цих пам'ятних місцях християнські церкви. Над печерою Гробу Господнього сам імператор Костянтин повелів спорудити чудовий храм на славу Воскресіння Христового. Свята Олена віддала Животворящий Хрест на зберігання Патріарху, частину ж Хреста взяла з собою для вручення імператору. Роздавши в Єрусалимі щедру милостиню і влаштувавши трапези для бідних, під час яких сама прислуговувала, свята цариця Олена повернулася до Константинополя, де незабаром померла в 327 році. 

За свої великі заслуги перед Церквою і праці з набуття Животворящого Хреста цариця Олена іменується Рівноапостольної. 

Традиції та прикмети Дня Олени

На Русі в цей день починали сіяти льон і робили спеціальні обряди на його хороший урожай. Старенькі збирали з кожної жінки в селі по парі печених курячих яєць і клали їх у мішок з насінням. Селянин, виїхавши в поле для посіву льону, насамперед приймався за сніданок і додому привозив одні шкарлупки.

За іншим звичаєм, сівач повинен був печені яйця підкинути якомога вище - на високий зріст льону. Якщо ж льон сіяла жінка, то вона роздягалася догола - в розрахунку, що льон зглянеться над нею і подумає: "Яка бідна жінка - у неї навіть сорочки немає, потрібно їй допомогти".

У цей же день приділяли багато уваги і огіркам, примовляючи: "Олен - льони, Костянтину - огірки".

Що не можна робити на День Олени

На Олену не можна було заплітати коси. У цей день дівчата повинні були ходити простоволосими, щоб волосся було красивим і довгими.

Не можна пліткувати, лаятися та конфліктувати.