Уже в кількох українських містах з’явилися так звані «безкоштовні магазини». Насправді це, звичайно, не зовсім магазини в звичному сенсі цього слова. Це, скоріше, соціальні проекти та прояв людської солідарності. Навіщо вони потрібні і як вони працюють?
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Відвідувачів безкоштовних магазинів можна розділити на дві категорії. Представники першої приносять сюди товари (найчастіше – уживані, але іноді й нові), представники другої – навпаки, забирають речі собі. Втім, є й ті, хто бере речі в магазині, а потім приносить з дому що-небудь натомість.
Товари в такому магазині можуть бути найрізноманітнішими. Найбільше одягу і взуття, але можна відшукати побутову техніку, посуд, книги, іграшки, дитячі та інвалідні коляски, а іноді – навіть меблі.
В ЧОМУ СЕНС ТАКОГО МАГАЗИНУ?
Зрозуміло, що безкоштовні магазини не приносять прибутку своїм творцям. Відповідно, вони не можуть тримати продавців – тому магазини обслуговують волонтери, які не отримують за свою працю жодних грошей.
Мета безкоштовного магазину – не в прибутку, а в солідарності і допомозі нужденним. Організатори перших таких проектів у Європі виходили з того, що людство перейшло від нестачі матеріальних благ до їх надлишку. Звичайною ситуацією стало перевиробництво товарів, які не продаються і припадають пилом на складах або знищуються. Не кажучи вже про поширену звичку купувати речі і одяг без дійсної необхідності. Отже, в нинішній ситуації надлишку товарів несправедливо, коли люди потребують найнеобхіднішого. Перші безкоштовні магазини працювали під гаслом: «Вистачає всього для потреб кожного, але не для жадібності кожного».
ХТО ЦЕ ПРИДУМАВ?
Вперше безкоштовні магазини з’явилися в США, на хвилі молодіжної революції 1960-х років. Перший такий заклад організували учасники вуличного театру TheDiggers. У Європі один з перших безкоштовних магазинів створили в Лейдені (Нідерланди) молоді радикали з організації Eurodusnie Collrective.
Зараз безкоштовних магазинів найбільше в США, Нідерландах, Бельгії та Німеччині. А в Афінах (Греція) є навіть ціла вулиця, куди спеціально звозять старі меблі. Забрати крісла і шафи може будь-хто.
ХТО ХОДИТЬ ДО ТАКИХ МАГАЗИНІВ?
По-перше, ті, хто опинився у важкій життєвій ситуації і кому нелегко самим купувати необхідні речі. Наприклад, студенти, матері-одиначки, пенсіонери, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, біженці, сироти та їхні опікуни, а в Україні – переселенці та інші люди, які постраждали від бойових дій на сході країни. По-друге, ті, хто свідомо відмовляється від надмірного споживання – наприклад, з екологічних або антикапіталістичних переконань. Втім, таких людей на Заході набагато більше, ніж в Україні.
ДЕ В УКРАЇНІ Є БЕЗКОШТОВНІ МАГАЗИНИ?
В Києві за адресою вулиця Щусєва, 34/1 працює «Банк одягу». Його творці – активісти громадської організації «Шевченківський рух». Приносити сюди можна будь-який одяг (крім нижньої білизни), головне, щоб він був чистим і цілим. Щоб отримати речі, потрібно записатися в чергу і прийти в призначений працівниками «Банку» день. В особистій бесіді у відвідувача можуть запитати про соціальний статус і попросити показати пільгове посвідчення, якщо таке є.
У Тернополі за адресою вулиця 15 Квітня, 3 працює «ОдежиНА – соціальний гардероб». Його організувала переселенка з Луганська Яна Шкуратова разом з друзями і волонтерами з організації «Крим SOS». Щоб отримати тут речі, потрібно надати копію паспорта та посвідчення про статус. Але якщо ви самі принесли в магазин речі, то можете вибрати що-небудь натомість.
У Чернігові за адресою вулиця Красносільського, 59 працює «Безкоштовний магазин ДякуЮ». Його засновниця – підприємниця Юлія Гребньова. Приміщення магазину безкоштовно надає один з міських ринків. Отримати речі можна, показавши посвідчення пільговика.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
