Тарифи, пенсії і Донбас: що партії пообіцяли українцям перед виборами у Раду

Через два тижні в Україні пройдуть дострокові парламентські вибори. І в ідеалі вже до осені нова Рада сформує коаліцію і призначить уряд. Говорити про те, якою буде більшість у новому парламенті, занадто рано, незважаючи на все ще високий рейтинг пропрезидентської "Слуги народу" і особисто Володимира Зеленського.

Багато у чому визначальним при створенні коаліції стане результат кандидатів від партій у мажоритарних округах. І чим більше депутатських мандатів візьмуть мажоритарники від "Слуги народу", тим менше буде необхідності у цієї політсили шукати союзників серед поки що своїх опонентів.

Станом на початок липня соціологи, крім проекту Володимира Зеленського, пророкують прохід у Раду ще чотирьом партіям: "Опозиційній платформі – За життя" Юрія Бойка та Віктора Медведчука, "Європейській солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука та "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Проаналізу'мо передвиборчі програми цих партій, розміщені на сайті ЦВК, порівнявши їх ключові ідеї та обіцянки.

Крим і Донбас: крапки над "і"

Всі без винятку партії у своїх програмах декларують необхідність припинення вогню на Донбасі. Але підходи у цьому питанні у них помітно різняться. У програмі "Слуги народу", мабуть, менше всього конкретики щодо цього. Зазначено лише, що вони планують підтримувати законодавчі ініціативи президента для відновлення територіальної цілісності країни і державного суверенітету, але не вдаються у деталі. До того ж у програмі "Слуги народу" ні Донбас, ні Крим прямо не згадуються.

У партіях "Батьківщина" і "Європейська солідарність", говорячи про Донбас і Крим, насамперед, вказують на важливість звільнення всіх заручників. У Юлії Тимошенко вважають, що тільки після вирішення питання з заручниками, яких утримує РФ, можна говорити про досягнення миру. Тоді як у Порошенка роблять акцент на необхідності тиску на агресора шляхом санкцій за підтримки партнерів за кордоном.

І якщо Порошенко розраховує на запровадження миротворчої місії ООН на всю окуповану територію Донбасу, то у Тимошенко говорять про необхідність залучення США і Великобританії до вирішення конфлікту з РФ – переговори в т. н. форматі "Будапешт+". До речі, раніше про необхідність залучення в переговори Вашингтона і Лондона заявляв і президент Зеленський. У "Батьківщині" вважають, що питання Криму і Донбасу не варто розділяти, а потрібно розглядати їх у єдиному пакеті.

У "Голосі" Вакарчука наполягають на "безкровній деокупації захоплених територій", підкреслюючи, що вбивство українських громадян – злочин, за який відповідальна Росія. Що ж стосується Криму, у "Голосі" кажуть, що він – "не розмінна монета у переговорах з агресором".

"Опоплатформа", на відміну від інших чотирьох партій, що мають поки найвищі рейтинги, планує домовлятися про припинення бойових дій у "чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва". Про Крим у програмі партії не згадується. Але партія Бойко, Медведчука і Рабіновича обіцяє автономний статус Донбасу, а також – прийняти закон про амністію, закон про вибори і запровадити вільну економічну зону на Донбасі. Використовуючи у програмі риторику, близьку переважно жителям південного сходу країни, в "Опоплатформі" при цьому говорять про "запровадження мораторію на створення і розвиток проблем, які розколюють країну" і "політику примирення і злагоди", яка дозволить "зшити" країну.

Зовнішній курс: ЄС і НАТО або РФ

Чотири з п'яти лідерів передвиборної гонки сходяться у думці щодо зовнішньополітичного курсу країни – членство в ЄС і НАТО. "Європейська солідарність" Порошенка обіцяє виборцям працювати над тим, щоб країна подала заявку на вступ у Євросоюз і отримала План дій членства в НАТО вже у 2023 році. Це співзвучно з меседжами, які лунали під час президентської виборчої кампанії Порошенка.

Лише "Опоплатформа" декларує неучасть у будь-яких військово-політичних союзах. Разом з тим, ця політсила має намір відстоювати зняття взаємних санкцій з РФ і відновити торговельні відносини з Москвою. Разом з тим, у програмі "За життя" йдеться і про перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС та участі України у СОТ.

У "Голосі" ж навпаки говорять про необхідність подальшого зниження впливу РФ на український експорт та спрощення торгівлі з ЄС. У "Слуги народу", у свою чергу, декларуючи збереження проєвропейського курсу, мають намір сприяти "перезавантаженню відносин з найближчими сусідами на заході" (очевидно, маються на увазі Польща і Угорщина).

Соцполітика: між лівими і правими

Соціальна політика партій заслуговує окремої уваги. Мабуть, більше за інших цю тему у своїх програмах підняли "Батьківщина" і "Опоплатформа – За життя". Наприклад, обидві партії планують збільшити соціальні виплати при народженні дитини. У Тимошенко також обіцяють встановити мінімальний розмір пенсії не менше 3094 гривень, ввести персоніфіковану пенсійну систему (очевидно, мова про накопичувальної пенсії) і щорічно індексувати розмір виплат.

У "За життя" пішли ще далі у своїх обіцянках, прописавши у програмі підвищення до 7 тис. гривень і мінімальної пенсії, і мінімальної зарплати, і прожиткового мінімуму.

У "Слуги народу" збираються впровадити "економічний паспорт українця", за яким "всі діти будуть (мабуть, з народження, - ред.) будуть одержувати частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки". Всі пільги у президентській партії хочуть перевести у грошову форму, як, наприклад, зробив уряд Гройсмана з субсидіями перед президентськими виборами. Але спочатку у Зеленського обіцяють провести перепис населення і аудит системи соцзабезпечення.

В "Європейській солідарності" і "Голосі" на диво скромно відобразили тему соцпідтримки у своїх програмах, вказавши лише, що підвищення соціальних стандартів буде відбуватися у відповідності з реальними потребами громадян та можливостями бюджету.

Тарифи ЖКГ: обіцяй або мовчи

Комунальні тарифи, якщо відштовхуватися від соціологічних досліджень, залишаються одним з найбільш важливих питань, що турбують людей. Саме зниження тарифів на газ та послуги ЖКГ є тим кроком, який українці чекають від влади першим ділом. Не дивно, що партії, яким притаманна популістська риторика, намагаються зіграти на цій темі, обіцяючи перегляд і зниження цін на "комуналку".

Як і у випадку з пенсіями і соцвиплатами, тут найбільше "досягли успіху" "Батьківщина" і "За життя". У Тимошенко збираються знизити ціни на газ у два рази, як вона і обіцяла ще перед президентськими виборами. Після цього, як запевняють у "Батьківщині", вдасться знизити вартість та інші комунальні послуги. Досягти такої мети у партії хочуть за рахунок використання газу українського видобутку для потреб населення.

Тоді як у "За життя" мають намір домовитися про прямі поставки газу з РФ, що, на їхню думку, дозволить домогтися зниження вартості газу до 3,8-4 тис. гривень за тис. кубів. Крім того, у своїй програмі "Опоплатформа" обіцяє списати заборгованість населення за послуги ЖКГ, яка, за даними Держстату, до теперішнього часу досягла понад 57 млрд гривень, майже половина цієї суми – борг за газ.

У "Слуги народу" прямо не ризикнули говорити про зниження тарифів, обмежившись обіцянкою "впровадити державну стратегію оптимізації тарифів ЖКГ". Оптимізація, на їх думку, має відбуватися за рахунок демонополізації енергоринків, збільшення видобутку енергоресурсів і виключення корупції при формуванні тарифів. Серед іншого, у партії Зеленського обіцяють ліквідувати формули, за якими розраховуються ціни на послуги, як, наприклад, "Роттердам+".

У програмі "Європейської солідарності" делікатно промовчали щодо тарифної тему, не ставши давати ніяких обіцянок. У "Голосі" лише вказали, що "є всі можливості мати адекватні комунальні витрати".

Економіка і олігархи

Багато планів у партій щодо того, як будувати економіку. Але більшість з них носять поки явно декларативний характер. "Слуга народу", скажімо, збирається провести якийсь економічний аудит країни, у чому їм повинні допомогти українські та міжнародні компанії. Після цього політсила Зеленського готується створити Національну економічну стратегію, в якій буде поставлено мету – досягти вище середньоєвропейського рівня доходів і якості життя в країні. Вони планують розробити держпрограму інновацій, підтримавши галузі, які можуть стати локомотивом економіки.

У "Голосі" планують "масштабувати успішний досвід" IT в Україні на всю економіку. Це необхідно для економічного прориву, йдеться у програмі партії. Головна проблема економіки – олігархи, вважають у проекті Вакарчука. Тому "Голос" хоче перекрити для олігархів можливість монополізувати економічні галузі, призначати своїх людей на державні посади і контролювати ЗМІ". Щоб досягти бажаного, у Вакарчука зроблять ставку на антимонопольне законодавство, призначать в держрегулятори людей, "готових до боротьби з олігархами", а також введуть "жорсткі вимоги до редакційної незалежності медіа".

Майже всі партії виступають за скасування податку на прибуток і введення замість нього податку на виведений капітал. При цьому тільки "Голос" готовий вже зараз до зняття мораторію на продаж сільгоспземлі. У програмах у "ЄС" та "Слуги народу" з цього приводу нічого не сказано. Тоді як у "За життя" вважають можливим відкриття ринку землі тільки після референдуму, а "Батьківщина" збирається зберігати "земельну заборону", дозволивши купівлю угідь тільки фермерам, малим і середнім с/г виробникам.

У "ЄС" наполягають на збереженні єдиного податку для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування, а також пропонують створити єдиний орган з фінансової безпеки.

Мова і культура

Останній, але не менш важливий пункт партійних програм – тема культури і мови. Тут політичні сили не стали оригінальничати, залишившись вірними публічним заявам своїх лідерів.

У програмі партії Петра Порошенка, для якого "мова" і "віра" були ключовими у президентській кампанії, йдеться про важливість національно-патріотичного виховання та згадується про колишні досягнення – новий закон про мову і томос про автокефалію православної церкви. Тепер, як вважають у "ЄС", необхідно залучати дипломатів і діаспору для підтримки національних і локальних культурних проектів. "Результатом повинна стати мода на Україну і українське у світі", - випливає з програми "Євросолідарності".

У партії Юлії Тимошенко, зробивши у програмі акцент на соціальних та економічних питаннях, по темі культури вказали лише про необхідність прийняття закону про меценатство, який дозволить знизити витрати держбюджету. Крім того, у "Батьківщині" мають намір протягом п'яти років збільшити зарплати у сфері культури до європейського рівня.

У "Слуги народу" планують створити систему підтримки української мови та культури, запровадивши певні фіскальні стимули і пріоритети держфінансування. Як і у "ЄС", у партії Зеленського хочуть більш активно співпрацювати з діаспорою, розробивши "держпрограми системних контактів". Крім того, "Слуга народу" обіцяє створити систему інформаційної інтеграції мешканців окупованих територій. У "Голосі" ж говорять про те, що "реальними справами підтримають носіїв сучасної культури". Для цього, як сказано у програмі партії, вони планують вибудовувати мережу культурних центрів по всій країні.

У питанні культури і мови в порівнянні з іншими партіями явно контрастують пропозиції "Опоплатформи – За життя", яка збирається скасувати, на її думку, дискримінаційні закони про мову, освіту, перейменування церкви, декомунізації. У властивій для себе риториці у "За життя" запевняють, що готові "повернути громадянам право говорити, спілкуватися, навчатися російською та мовами національних меншин".