Проголосувати і вижити: Що робити зі стресом під час виборів

Парламентські вибори на носі, напруга зростає, від політичної реклами тіпає, а під час суперечок все частіше переходиш на крик.

Про те, як виконати свій громадянський обов'язок, уникаючи непотрібного стресу, розповіла психолог і психоаналітик Наталя Улько.

- Чи підвищує виборчий процес тривожність і хто страждає від цього найбільше?

Звісно ж, тривожність зростає. Відбувається певний процес змін, а зміни завжди викликають тривогу, бо з’являється елемент незнання. А ми ж так хочемо знати наперед, щоб розуміти, чого боятися. Цим страх від тривоги і відрізняється. Ми знаємо, чого боїмося, і тоді ми можемо готуватися, а коли ми не знаємо – ми в сильній тривозі. 

Виборча кампанія є стресом не тільки для кандидатів та їхніх виборчих штабів – невизначеність майбутнього турбує багатьох виборців. Особливо в ситуації, коли змінюються традиційні добре знайомі політики на нових, недосвідчених та незрозумілих. 

Журналісти є медіаторами цієї тривоги, пропускаючи через себе все, що відчуває з одного боку суспільство, а з іншого - кандидати і їхні штаби. У якомусь сенсі медіаторам дістається найбільше. Від них чекають новин і холодного аналізу, але після того, як вони виходять, тривожність навіть подолана у статтях та сюжетах, залишається самим авторам. Тому журналісти потрапляють у найпершу групу ризику, яка страждає найбільше.

Звичайно ж не менш уразливими є самі кандидати – як ті, хто виграють, так і ті, хто програють вибори. Старанно пригнічена тривожність обов’язково "накриє" потім, коли спаде передвиборчий стрес. 

І звісно ж самі виборці, особливо громадські активісти, ті, хто більшість часу проводить в соціальних  мережах. Звернула б увагу на політично активну молодь, яка ще незахищена досвідом: для них все в максимальному окрасі – чорне або біле, життя або смерть.

- Як стрес впливає на здоров'я, і які наслідки може мати зайве хвилювання?

Все залежить від його інтенсивності і накопичувального ефекту, від ресурсності людини чи її адаптивних спроможностей. Може проявитися психосоматика, загостритися хронічні захворювання - це підвищений тиск, тахікардія, головні болі. Також можуть з’явитися перепади настрою (від надмірної збудженості до апатії), втрата чи поява надмірно сильного апетиту, безсоння. Зростання рівня цукру у крові (набутий цукровий діабет від стресу) і багато інших проявів.  Хоча також варто пам’ятати, що стрес – це не завжди погано. Стрес - це і те, що може стимулювати розвиток. 

- Чому ми бачимо так багато людей з "фаталістичними" поглядами, а-ля: якщо переможе цей кандидат/партія, все буде просто жахливо. 

Деякі дослідження показали, що люди схильні несвідомо карати кандидатів за речі, які насправді не дуже пов'язані з політикою. Такі собі проекції. Політичні погляди можуть бути доволі мінливими і залежати від самовідчуття людини у певний момент.

Врахуйте, що робота політтехнологів на виборах – максимально розгойдати емоції, вивести виборців з емоційної рівноваги. Тільки в такому стані є можливим кодування, навіювання. Після максимального емоційного дисбалансу можна "заякорити" суб’єкт певним смислом чи визначенням.

Фаталістичні погляди – наслідок роботи виборчих штабів. Вони максимально загострюють ситуацію, навіть тоді, коли все не настільки погано. Пам’ятаєте, як говорила одна кандидатка? Якщо зубожіння, то тотальне. Якщо геноцид, то чомусь обов’язково глибокий. Це і є прекрасною ілюстрацією таких підходів.

На жаль, емоційна дестабілізація навіть у помірних дозах, як радіація - має здатність до накопичення. Якщо її не відпрацювати, не випустити, з часом вона призводить до чорно-білого поділу світу. І ви уже не бачите, що жити стало легше, що в Європу більше не потрібно віз, що при владі не багатшають, а втрачають. Ви ділите все на хороших "своїх" і злих чужих (зелеботів, порохоботів, юлефанів тощо)

- Чи є ймовірність того, що українці особливо важко переживають вибори, бо більшість вважає це єдиним способом впливати на владу і якось контролювати ситуацію у країні?

Українці є більш активними на виборах, ніж наші європейські сусіди. Навіть попри літній період соціологи майже одноголосно прогнозують явку на рівні 80%. Насправді прийде не більше половини, але у психічній реальності на вибори збирається чи не кожен, навіть якщо він уже купив туристичний тур і 21 липня буде далеко в Європі.

Це значно відрізняється від поведінки виборців у країнах ЄС, де до виборчих дільниць доходять як правило від 30% до 45%.

Вибори створюють ілюзію, що людина щось контролює. Насправді ви не можете навіть волосину на своїй голові зробити сивою чи чорною. Так само і на результати виборів впливають надзвичайно складні процеси, що не можуть опанувати навіть цілі передвиборчі штаби, не те, що один виборець, який вирішив впливати на владу.

Але це громадянський обов’язок – голосувати. На вільному волевиявленні побудована демократична система. Спробуйте підійти до нього з холодною головою. Не піддавайтесь на рекламу, не стресуйте – спокійно обирайте політика або партію, яку хочете найняти на наступні 4 роки до Верховної Ради. Тоді ви відчуєте себе господарем ситуації. Уявіть себе директором агентства з підбору кадрів. Оцінюйте переваги і недоліки кандидатів не емоційно, а критично - які їх політичні погляди і які цінності вони підтримують, які передвиборчі програми. Не полінуйтеся почитати, задати питання, і ви побачите, що вам стане легше.

- Як сильно і яким саме чином на самопочуття людини у період виборів впливають соціальні мережі та ЗМІ?

Дослідження, опубліковане в журналі "Комп'ютери та поведінка людини" (Computers and Human Behaviour), встановило, що люди, які користуються більше 5-ма соцмережами, мають втричі вищий загальний рівень тривожності, ніж користувачі, що обмежуються двома. Більшості віртуальна комунікація приносила переважно негативні емоції, а депресивні симптоми були вищими. Серед причин, названих дослідниками, було, насамперед,  спотворене уявлення про життя інших людей.

У питанні впливу соціальні мережі у період виборів справді серйозно відрізняються від соціальних мереж у міжвиборчий спокійний період. На жаль, більшість штабів, а найбільше ті, хто перемагає, створюють чимало фальшивих акаунтів, через які системно дестабілізують виборців. Для прикладу, один російський пропагандист, який був викритий СБУ і зараз перебуває в СІЗО, керував 30 000 фальшивих акаунтів.

Можна лише порадити ретельно вибирати френдів. Не поспішати ставити лайки або дизлайки, щоб не виявляти своєї зацікавленості, скаржитись на нав’язливу рекламу, звертатись до фейсбуку у випадку погроз з проханням заблокувати того, хто погрожує.

- Чи варто на час виборів відгородити себе від максимуму джерел інформації, і якщо так, то як саме це зробити, адже ми "приросли" до гаджетів.

У США є церкви, послідовники яких відмовляються від електрики і відповідно радіо, телебачення та інтернету. Ви думаєте вони не мають стресів? 

Хочу нагадати, що один з перших художніх творів, де описана буря пристрастей і велетенський стрес людини, що вирішує, жити чи померти – бути чи не бути – був написаний Шекспіром задовго до винайдення інтернету, гаджетів і навіть звичайних газет.

Питання не в інформації та її джерелах, зрештою, навіть не в їх кількості, а в тому як ми на це реагуємо. Тож не обмежуйте себе у джерелах інформації – це неможливо. Змініть саме сприйняття, не дозволяйте інформації керувати вами, краще керувати самою інформацією.

- Які саме способи подолання виборчого стресу/тривожності ви можете порадити? 

В моменти сильної напруги чи перебуваючи в стресі ми часто забуваємо про наші власні ресурси та резерви. Пропоную звернути увагу на себе, адже в нас є певна іллюзія, що ми можемо когось чи щось змінити. Насправді, парадокс життя полягає в тому, що ми можемо на когось впливати чи змінювати лише тоді, коли самі змінюємося і щось змінюємо в своєму житті. Тобто вчимося контролювати себе. Тому згадайте, що ви робите, коли вам погано чи сумно. Згадайте своє хобі, про яке давно забули, зустріньтеся з тими, кого давно не бачили, зайдіть в церкву, якщо ви віруюча людина. Займіться спортом, а, можливо, ви давно хотіли навчитися малювати чи піти в похід. Роздивіться довкола – ви будете вражені, що життя довкола вирує не лише в сфері політики. Моем якось сказав: "Життя на десять відсотків складається з того, що ви в ньому робите, а на дев'яносто - з того, як ви його приймаєте". Основне правило - намагайтеся відокремити свої емоції, думки і поведінку. Поставте собі запитання: що відбувається, що я відчуваю стосовно того, що відбувається, що я думаю про цю ситуацію і що я можу зробити в цій ситуації. Адже можна багато говорити про те, як хтось викинув сміття і емоційно це переживати, а можна просто підняти це сміття і викинути в урну. Так ви будете більш психічно збережені.

- Чи може слабке критичне мислення і бездумне поглинання інформації посилювати стрес під час виборів? 

Однозначно. Тому я завжди пропоную усім: якщо ви чуєте, що щось сильно нагнітається, а перед цим ця проблема була, проте особливо не загострювалася – зупиніться і задайтеся питанням – кому це вигідно зараз, хто за цим стоїть і яку роль мені відводять у цій чужій грі. Наступне питання – кому вигідно, щоб я зараз переживав те чи інше емоційне відчуття. Якщо ви не були свідком чи сумнівається в правдивості того, що почули – не видавайте цю інформацію оточуючим як від себе, перевіряйте джерело походження.