Не всі старенькі люди готові це прийняти, але більшість щиро дякує.
У 35 містах і селах країни благодійники почали купувати продукти для самотніх літніх людей, аби привернути увагу кожного до тих, хто живе на копійки. До акції долучалися небайдужі українці – загалом за день пожертвували на гостинці понад 100 тисяч гривень.
Вони знайомляться в супермаркеті – благодійниця Марія та самотня 85-річна киянка Поліна Петрівна. "Я дар мови втратила", - зізнається бабуся. Вона каже, що таку допомогу одержує вперше в житті та просто не вірить своїм очам. Подібні до неї пенсіонерки, як правило, мають по 40-50 років робочого стажу, однак на пенсію в 2-3 тисячі гривень ледве виживають – доношують лише старі речі й завжди рахують, скільки витратять на їжу.
Організатори таким чином прагнуть привернути увагу суспільства до неплатоспроможності пенсіонерів. Ініціатори акції пояснюють, що спокійно пройти повз цю ситуацію просто не могли: "До 70% крадіжок у продуктових супермаркетах скоюють, на жаль, люди похилого віку. У нас був шок. Ми не знали, що робити з цією інформацією. Вона неофіційна, бо крадіжки до 200 гривень і поліцію не викликають – тобто це така внутрішня інформація, котрою володіють ритейлери". Гроші для літніх людей благодійники збирають заздалегідь через інтернет і дивуються, що найчастіше до акції долучаються далеко не заможні українці. Однак добру справу підтримують і зірки. "Те, що ми робимо – це щоби стало нормою і кожен із нас зміг робити, просто допомагати один одному. Люди не звикли просити про допомогу і не звикли приймати, є небезпека, щоби комусь не зіпсувати настрій. Часто підходиш і кажеш: доброго дня, ми допомагаємо бабусі – я вам не бабуся", - кажуть активісти.
Уперше долучився й Андрій – один із наймолодших учасників, якому 10 років: "Вам допомогти?" Ця увага діє на серця краще, за витрачені гроші. "Це те, що за межі переходить. Я думала, що вже все загубилось, розчинилось. Виявляється, ні", - не стримує сліз одна з пенсіонерок. Нерідко такі зустрічі завершуються сльозами, бо старенькі зізнаються, що зневірилися. "Незручно мені. Не звикли ми до такого", - кажуть літні люди.
"Були такі, хто відмовлявся. Казали, що вони самі за себе зможуть заплатити, бо в них є пенсія, а хтось нічого не кажучи, просто йшов та набирав усе, що йому потрібно. Когось, це навіть пробирало до сліз. Наталія Вікторівна сказала, що вона не звикла стільки купувати відразу, а на касі подякувала і побажала здоров’я та щастя. Ми хотіли, щоб вони купували щось для себе, чим самі себе побалувати не можуть. Хтось купляв шоколадку, а хтось персики і це було дуже мило. Я радий, що зміг посприяти гарній справі", – говорить волонтер Данило.
"Я вважаю, що такі акції є корисними не лише для пенсіонерів, а й для волонтерів та організаторів – роблячи добру справу, ти відволікаєшся від власних негараздів і налаштовуєшся на позитивну хвилю. Для мене цей захід став класним нагадуванням, що зміни у суспільстві й свідомості людей починаються з простих добрих вчинків і вибору, який ми робимо щодня, хоч він не завжди є помітним", – говорить волонтерка Єлизавета.