З п’яти партій, які потрапили до нового парламенту, три виступають за запровадження накопичувальних пенсій («Слуга народу», «Батьківщина» і «Голос»). Однак у експертів Центру економічної стратегії є великі сумніви з цього приводу.
ПРО ЩО ВЗАГАЛІ ЙДЕТЬСЯ? Нинішня пенсійна система не в змозі забезпечити гідне життя на пенсії – з цим твердженням важко не погодитися. А далі буде ще гірше: кількість працюючих людей, яка стрімко скорочується, просто не зможе «потягнути» зростаючу кількість пенсіонерів.
Щоб виправити ситуацію, політики пропонують ввести другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Це означає, що українцям доведеться відраховувати на особистий пенсійний рахунок частину своєї зарплати (при цьому єдиний соцвнесок, який роботодавець платить за працівника, зберігається).
Скористатися грошима з особистого рахунку можна буде тільки після виходу на пенсію. А до цього грошима розпоряджатимуться приватні або державні інвестиційні фонди.
ДОСВІД СУСІДІВ. В Центрі економічної стратегії відзначають: українські політики пропонують піти шляхом, від якого сусідні країни відмовилися ще десять років тому. Накопичувальна пенсійна система була дуже популярною в кінці 1990-х років, до того ж, тоді її пропагував МВФ.
Другий рівень пенсійної системи впровадили майже всі країни Східної Європи, а також Казахстан і Росія. Однак райдужні надії ініціаторів реформ практично ніде не виправдалися. Після світової фінансової кризи 2008 року більшість країн відмовилися від накопичувальних пенсій. Наприклад, у Польщі гроші з особистих рахунків переспрямували до солідарної системи, а в Угорщині внески зробили виключно добровільними. Зрештою, навіть МВФ припинив рекомендувати введення другого рівня пенсійної системи.
ЧОМУ ЦЕ ПОГАНО? Є кілька причин.
По-перше, це ненадійно. В Україні існує постійний ризик зростання інфляції, а ситуація у фінансовому секторі вкрай нестабільна. Тож накопичені заощадження можуть попросту «згоріти».
По-друге, це небезпечно. Немає жодної гарантії, що держава зможе захистити пенсійні накопичення. Фондовий ринок в країні слабкий, сертифікація неефективна, а професійних керуючих активами можна перелічити на пальцях. Незалежний регулятор цього ринку відсутній. І, звичайно ж, корупційних ризиків теж ніхто не відміняв.
По-третє, це погано для економіки країни. Додаткові відрахування з зарплати означають, що реальні доходи українців зменшаться. Відповідно, люди стануть менше купувати. А зниження попиту на товари і послуги призведе до того, що темпи економічного зростання будуть падати.
ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ? Очевидно, що нинішня пенсійна система потребує реформування. Однак експерти Центру економічної стратегії переконані: те, що пропонують політики, не тільки не принесе позитивних змін, але навіть погіршить нинішню, і без того складну, ситуацію. Економісти вважають, що до стратегії захищеної старості потрібно ставитися відповідально і не робити кроків, про які через п’ять-десять років доведеться шкодувати. На їхню думку, альтернативою могли б бути добровільні пенсійні внески – але не на особистому рівні, а на рівні підприємства.