7 серпня віряни відзначають свято Успіння праведної Анни – матері Пресвятої Богородиці. Які традиції існують у цей день та що не можна робити – читайте далі.
Історія і традиція свята
Анна, якій судилося стати праматір'ю Господа, була молодшою дочкою юдейського священика Матфана. Її чоловік, Іоаким, походив з коліна Юдиного, з роду царя Давида. Подружжя вело праведне життя в Назареті Галілейському, віддаючи майже всі свої кошти на Єрусалимський храм і допомогу бідним. За сумним збігом обставин, подружжя не могло мати дітей до глибокої старості. Подружжя дуже переймалося цим, адже вважало, що на них найшло Боже покарання. Втім обоє сумлінно молилися Богу, аби він подарував маленьке життя.
Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо з пташенятами, Анна слізно молилася про дарування їй немовлятка, обіцяючи принести в дар Богу народжене дитя. Коли Анна вимовила слова обітниці, Ангел сповістив їй про виконання молитви і сказав, що в неї народиться дочка на ім'я Марія. З такою ж благою вістю з'явився Ангел і святому Іоакиму в пустелі і наказавши йому йти до Єрусалиму.
В Єрусалимі свята праведна Анна народила Пресвяту Діву Марію. До трирічного віку Марія жила в оселі своїх батьків, а потім урочисто була приведена святими Іоакимом та Анною в храм Господній, де виховувалася до повноліття.
Після введення в храм Пресвятої Богородиці 80-річний Іоаким помер. Свята Анна пережила його на два роки і померла у 79-річному віці.
Православна Церква називає Іоакима та Анну «Богоотцями», оскільки вони були прямими пращурами Спасителя.
З нагоди успіння праведної Анни церква проводить урочисті служби і просить парафіян читати молитви про святу.
У наших пращурів цей день вважався переважно дівочим святом. Дівчата влаштовували дівочі вечори-вечорниці. Жінки не виходили на роботи і присвячували день домашнім справам. На святковому столі центральне місце посідали страви з картоплі.
Українські православні здавна шанували святу Анну як покровительку подружнього життя і родовитості. Вважалося, що вона допомагає подружжю, які не можуть зачати дітей. На день успіння святої вони молилися про потомство.
Свято праведної Анни шанувалося вагітними жінками. У цей день їм потрібно було постити і заборонялося займатися важкою роботою протягом доби.
Цього дня молодим жінкам треба молитися про появу дітей. У народі вважалося, що все, що майбутня мати робила протягом цієї доби, позначиться на її дитину. Якщо вона почне роздмухувати вогонь у печі, то залишить на тільці немовляти червону мітку, а якщо почне шити і у неї заплутаються нитки – дитина буде обвита пуповиною.
Не можна сильно веселитися, влаштовувати гуляння і розпусту. Також забороняється грішити в цей день.
Прикмети на Успіння святої Анни
Наші предки називали День успіння «Анною Літньою», адже крім цього праматері господній присвячені ще два християнські свята: Народження Пресвятої Богородиці (21 вересня) і День зачаття Діви Марії (День святої Анни, 22 грудня).
Вважалося, що наступ Анни віщує перше похолодання перед настанням осені. Цього дня селяни стежили за погодою. Вважалося, що якщо перша половина дня Успіння Анни буде теплою і без дощів, то можна чекати теплої осені.
З цієї ж причини селяни старанно працювали в полях, прагнучи закінчити жнива якомога швидше.
Пасічники в цей день перевіряли пасіки з молитвою, щоб бджоли добре роїлися.
Існувала традиція згодовувати перший зібраний у цей день фрукт або овоч домашній худобі – якщо він буде з'їдений цілком, то наступний рік буде благополучним.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
