Преображення Господнє: дата, історія і традиції дня

Преображення Господнє – це одне з найбільш шанованих християнських свят, яке щорічно відзначається 19 серпня, поряд з Яблучним Спасом. У 2019 свято Преображення випадає на понеділок.

Історія і значення Преображення Господнього

Повна назва свята звучить як "Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа". Цей світлий день був встановлений церквою на честь явища Божественної величі і слави Христа своїм найближчим учням. Відзначають з IV ст. Одне з дванадесятих, тобто дванадцяти найголовніших після Великодня свят східного літургійного календаря. Припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

Ісус разом з трьома апостолами Яковом, Іваном і Петром піднялися на гору Фавор. І там під час молитви Христос постав перед ними наче в оновленому вигляді: Він весь світився, обличчя Його засяяло, а одяг став білосніжним.

Також апостоли побачили старозавітних пророків Іллю і Моїсея, які розмовляли з Христом про Його близький кінець. А потім пролунав Божий голос: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте". Присутність пророків Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв'язок між старим і новим Завітом. Світло, що переображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави і передвістям слави Його воскресіння.

Преображення Господнє показало людям, що в Ісусі з'єдналися два єства – божественне і людське. Свято нагадує про необхідність змінюватися в кращу сторону, духовно зростати і змінюватися, адже людина здатна увібрати в себе Божу благодать.

Народні традиції на Преображення Господнє

У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.

Люди здавна запримітили, що на Преображення Господнє також перетворюється і природа, повертаючи з літа на осінь. Дні ставали прохолоднішими і коротшими, вода – холоднішою. До цього часу якраз масово встигали яблука, виноград, груші, сливи та інші фрукти, починався активний збір врожаю, за що свято ще отримало назву – Яблучний Спас.

Головна традиція, яка збереглася і до наших днів – це освячення яблук та інших дарів природи в церкві. Під час служби в храмі священики читають молитву, благословляють плоди і кроплять їх святою водою, дякують Господу за врожай, а потім частину його роздають жебракам. Тільки після цього можна було пригощатися яблуками і запасати їх на зиму. 

Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Святу трійцю). 

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

Свято припадає на Успенський піст, і в цей день дозволено послаблення посту, можна їсти рибу, гарячу їжу з додаванням рослинної олії і випити трохи вина.