В інтернеті діють численні групи і форуми, де люди, які страждають від важких хвороб на кшталт раку, можуть поспілкуватися і поділитися своїм досвідом. Учасники втішають одне одного, організовують збір коштів і координують візити до тих, хто залишився один на один з проблемою.
Але не всі учасники цих груп хворі насправді – є серед них і ті, хто просто прикидається. Причому не завжди з корисливих мотивів – іноді вони переслідують цілі, не зовсім зрозумілі іншим людям.
ОДНОГО РАЗУ В АМЕРИЦІ. В одній з американських груп підтримки в Facebook у 2017 році зареєструвалася Марісса Маршан – за її словами, смертельно хвора мати-одиначка. Вона увійшла в довіру до багатьох учасників групи та її адміністраторів: їй допомагали речами, грошима і дорогими ліками. Її історії ставали все страшнішими – вона писала, що над її сином знущаються через її діагноз, що її собаку застрелили злі сусіди.
Ніхто не підозрював, що усі ці розповіді – брехня, поки вона не пропала з групи. Стурбовані люди порахували, що жінка вже померла. Вони були шоковані, дізнавшись, що Марісса жива-здорова, але арештована в штаті Колорадо за фальсифікацію діагнозу «рак». Вона розміщувала прохання про допомогу на краудфандінговій платформі GoFundMe і приймала пожертви з декількох акаунтів.
Цей випадок обману – один з тисяч, виявлених правоохоронцями та інтернет-користувачами. Скільки ще ошуканців ховаються за фейковими діагнозами, сказати складно.
МЮНХГАУЗЕНИ. Психологи називають феномен симулювання хвороби в соцмережах «Мюнхгаузен по інтернету» (MBI). Це форма психічного розладу, раніше відомого як синдром Мюнхгаузена, при якому люди придумують собі хворобу або навіть спеціально хворіють, чекаючи співчуття і уваги.
За словами психіатра з Університету Алабами Марка Фельдмана, який увів термін MBI в 2000 році, люди з цим захворюванням часто брешуть, щоб контролювати реакції інших людей, особливо якщо вони відчувають, що їм не підконтрольні їхні власні життя. За офіційними даними, від цього синдрому страждає 1% інтернет-користувачів, але насправді їх набагато більше. Деякі люди з MBI стверджують, що справжньою причиною їхньої поведінки було бажання подружитися з кимось. Хтось і зовсім не знає, навіщо так вчинив.
АНОНІМНІСТЬ У МЕРЕЖІ. Дон Бранлі-Белл, психолог з Університету Нортумбрії, вивчає екстремальні форми поведінки в інтернеті. Вона вважає, що «цифрове життя може сприяти оманливій поведінці, тому що дозволяє зобразити себе тим, ким ми не є». Тролі часто виправдовують свої дії, кажучи, що онлайн-світ не є реальним життям, і не має значення, що вони роблять або говорять в інтернеті. Деякі користувачі не вірять в те, що їхні дії в мережі чинять реальний психологічний вплив на інших. Вони вживаються у свою роль і відмовляються з неї виходити.
Один з найгучніших випадків обману – 15-річна дівчинка Аманда із США, яуа вмирала від раку і писала слізні пости у соцмережах, що виявилася 35-річною здоровою австралійкою.
НАВІЩО? Психіатри називають кілька причин, за якими люди з MBI можуть брехати, наприклад, про рак. «Рак через його поширеність згадується у ЗМІ і розмовах майже щодня, тому люди знайомі з хворобою», – говорить Дон Бранлі-Белл.
«Рак – це чудовисько медичного світу; його жертви розглядаються як борці частіше, ніж будь-хто інший. Рак пов’язаний з героїзмом і стражданням», – впевнений Марк Фельдман.
Відсутність ранніх ознак хвороби, величезні відмінності в тривалості життя, можливість повторних нападів і ремісій, а також той факт, що він може заподіяти кому-небудь біль, роблять його зручним інструментом для шахраїв. Але для справжніх хворих дії людей з MBI – це образа і насмішка.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
