Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС мають право на зниження пенсійного віку

Посвідчення ліквідатора надає особі право на користування пільгами та право на зниження пенсійного віку.

Якщо безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами, то особа має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, громадянин звернувся до суду з позовом до Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначити та здійснити нарахування пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на наявність усіх необхідних умов для призначення пенсії, зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог. Суд першої інстанції виходив з правомірності рішення пенсійного органу, з урахуванням того, що позивачем не надано документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, які підтверджують період роботи його протягом 14 днів у зоні відчуження в 1987 році, а тому дії відповідача по відмові у призначенні позивачу пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є правомірними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду не погоджується і вважає, що вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Як встановила колегія суддів, позивач, будучи військовозобов’язаним, у 1986-1987 роках був призваний на учбові збори і проходив їх, що підтверджено витягом з військового квитка та архівною довідкою МО України.

За даними військового квитка, громадянин у період з 30.06. по 28.09.1987 року отримав опромінення 8,650 бер., беручи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також військовий квиток містить відмітку про вручення позивачеві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 09.07.1991 року.

За висновком суду апеляційної інстанції, військовий квиток є первинним документом для підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також у матеріалах справи наявна копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорії 2), яке видано позивачу у встановленому законом порядку.

На момент розгляду справи всі наведені  документи є дійсними, ніким не оскаржені та не скасовані і підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках.

Згідно з положеннями статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII особам, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році від 10 до 14 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 5 років.

За наведених  обставин, суд апеляційної інстанції  дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки він має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а його безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами.

Оскільки статус позивача визначено, він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, що підтверджено посвідченням, яке дає йому право на користування пільгами, встановленими  Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема і щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.