загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Економіст назвав умову, за якої пенсіонери в Україні зможуть жити заможно

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Солідарна система виплат пенсій сама по собі не працює, однак є вихід.

Після прийняття закону в Україні будуть діяти три рівні пенсійного забезпечення, як у багатьох розвинених країнах.

У більшості країн, де люди похилого віку отримують пенсії, про які українці можуть тільки мріяти, існують багаторівневі, або багатоступінчасті пенсійні системи. Тобто працюючі люди і роботодавці платять пенсійні внески не в один "загальний казан", як у нас, а в різні фінансові структури. Відповідно, і отримують вони після виходу на пенсію гроші не з одного пенсійного фонду, а з різних.

У більшості розвинених країн світу існує трирівнева пенсійна система, яка зазвичай включає виплати з бюджету або державного пенсійного фонду (солідарна система, або перший рівень), виплати з фондів або інших фінансових установ, куди за принципом накопичення робили внески за своїх працівників роботодавці або вони самі (обов'язкова накопичувальна система), і виплати від фінансових структур, куди люди робили добровільні пенсійні внески під час роботи (добровільна накопичувальна система).

Про необхідність введення багаторівневої пенсійної системи в Україні йдеться давно. Вчені та експерти давали такі рекомендації ще на початку 2000-х. А на державному рівні це питання піднімалося років 10 тому. Однак далі розмов справа поки не йшла.

Але перед самим Новим роком, 27 грудня, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект (№2683), який може дати старт введенню другого рівня пенсійного забезпечення – загальнообов'язкового накопичувального.

Крім Пенсійного фонду з'явиться ще й Пенсійне казначейство

Структура обов'язкової накопичувальної пенсійної системи буде досить складною. Гроші, сплачені у вигляді внесків на загальнообов'язкове накопичувальне страхування, будуть надходити в Пенсійне казначейство. Цю юридичну структуру повинен створити Кабмін у вигляді юрособи публічного права. Управлятися Пенсійне казначейство буде одразу двома структурами. Вести (адмініструвати) рахунки учасників обов'язкової накопичувальної системи буде якийсь залучений Центральний адміністратор. А керувати справами Пенсійного казначейства (контролювати його діяльність) повинна Рада Пенсійного казначейства у складі 5 осіб, які будуть обиратися на конкурсній основі.

Незважаючи на те, що гроші працівників будуть надходити в Пенсійне казначейство, розпоряджатися ними ця структура не матиме права. Законопроектом передбачено, що Пенсійне казначейство буде існувати на відрахування з пенсійних коштів – не більше 0,1% від вартості накопичених активів (а в перші два роки його витрати будуть покриватися з держбюджету).

Всі перераховані українцями гроші Пенсійне казначейство повинно буде передавати на заощадження в банки-зберігачі. Однак і там гроші не будуть лежати мертвим вантажем, чекаючи, поки людина, їо їх перерахувала, вийде на пенсію. Щоб гроші не знецінилися, їх змусять працювати і обростати відсотками.

Розпоряджатися (керувати) зібраними грішми в період їх зберігання будуть компанії з управління активами та недержавні пенсійні фонди. Працівникові хочуть дозволити самому вибирати, кому довірити свої кошти . А також вибирати, як саме повинні використовуватися його гроші, тобто вибирати пенсійний портфель: консервативний, збалансований або динамічний. Форма майбутніх виплат може бути теж різна: одноразові, прискорені, програмні, довічні.

Функція Пенсійного казначейства – допомогти людині з вибором управителів і пенсійного портфеля, а також розподілити його гроші між декількома компаніями-управителями (диверсифікувати).

"Пенсійне казначейство призначене в першу чергу для осіб, яким з певних причин буде важко визначитися з вибором того чи іншого фінансового інституту (авторизованої компанії з управління активами або авторизованого недержавного пенсійного фонду) і який на конкурентних засадах залучає інших суб'єктів ринкової інфраструктури (компанії з управління активами та зберігачів) для забезпечення ефективного інвестування і захисту коштів учасників" , – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Яким буде розмір накопичувального внеску

Натепер, при солідарній пенсійній системі, Пенсійний фонд наповнюється за рахунок значної частини єдиного соціального внеску (ЄСВ). За найманих працівників ЄСВ сплачують роботодавці, а підприємці повинні перераховувати його самостійно. Але крім пенсійних відрахувань в ЄСВ входять також внески на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних), виробничої травми та безробіття.

Законопроект №2683 передбачає, що відрахування на обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення будуть робити і роботодавці (крім ЄСВ), і працівники. Роботодавці зобов'язані будуть перераховувати 2% від розміру заробітної плати працівника, а кожен працюючий українець – мінімум 1%, а за бажання – і більше. Роботодавець буде зобов'язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% від суми заробітної плати такого працівника.

Відзначимо, що, на відміну від існуючої солідарної системи, коли сплачені внески йдуть в "загальний казан", при накопичувальній системі внески є власністю людини, яка їх платила. Вони надходять на його персональний рахунок, але право користування настає тільки після виходу на пенсію. А в разі смерті платника ці гроші переходять до його спадкоємців (наразі законопроектом передбачено, що вони отримають одноразову виплату).

Оскільки розмір обов'язкових внесків безпосередньо залежить від розміру зарплати, а вони у всіх різні, то і доплати в старості люди будуть отримувати різні – пропорційно сплаченим в фонд грошам. Причому обов'язковими відрахування на накопичувальні пенсії будуть тільки у найманих працівників. Підприємці та інші самозайняті особи будуть платити такі внески тільки добровільно. Тому, згідно з розрахунками авторів законопроекту, з 42 мільйонів громадян України учасниками пенсійної системи другого рівня будуть лише 10 млн осіб з тенденцією до зниження в наступні роки.

Чи існуватиме верхня межа відрахувань на обов'язкове пенсійне страхування – в законі не вказано.

Чи не знеціняться накопичені пенсійні гроші

Економісти по-різному ставляться до введення обов'язкового пенсійного накопичення. Наприклад, президент інвестиційного фонду "Універ" Тарас Козак упевнений, що це дозволить збільшити розмір пенсій для тих, хто буде робити відрахування в систему обов'язкового накопичувального страхування.

"Цей законопроект тільки внесено, і він ще напевно зазнаватиме змін. Так що поки я можу сказати тільки одне: добре, що він внесений в Раду. Впровадження другого рівня пенсійного забезпечення, обов'язкового накопичувального, давно стоїть на порядку денному, фактично з 2003 року. І відсутність такої системи – велика проблема в декількох аспектах. По-перше, без накопичувальної системи пенсіонери не можуть жити заможно. В умовах старіння населення, економічних криз, виїзду за кордон працездатного населення коштів у Пенсійному фонді не вистачає, і його треба дотувати з бюджету. Тобто солідарна система сама по собі не працює. У всіх країнах вже зрозуміли, що солідарна система не може забезпечити більш-менш гідну пенсію. Потрібен комплекс з декількох видів пенсій. По-друге, накопичувальні пенсії – це "довгі" і дешеві гроші в економіці. У нас ось погані дороги, старі комунікації – вся інфраструктура міст зношена на 100%. Їх треба міняти, але де взяти на це гроші? У держави таких грошей немає. А залучати інвестиції – дорого, адже водогін або каналізація окупаються лише за 20 років. У багатьох країнах світу використовують на ці цілі гроші пенсійних фондів, які мають "довгі" гроші, тобто які люди платять роками і десятиліттями, але не використовують їх. До того ж це дешеві гроші. Тобто якщо інфляція 2%, пенсійний фонд готовий розміщувати ці гроші під 3-4%. Такі дешеві гроші більше взяти ніде. А так, з одного боку, громадянин матиме більш надійну інфраструктуру і ще й доходи на свій внесок", – каже Тарас Козак.

Відзначимо, що пенсійні накопичення навряд чи будуть обростати відсотками, як, наприклад, депозитні банківські вклади. І не тільки тому, що пенсійні накопичення розглядаються державою як "довгі" і "дешеві" гроші. У законопроекті прямо записано: Пенсійному казначейству, а також іншим учасникам пенсійної системи другого рівня "забороняється завіряти або гарантувати збільшення доходів учасників системи".

"Пенсійні фонди не мають права гарантувати навіть нульову прибутковість. Це вже добре, якщо пенсіонер отримає суму з урахуванням інфляції. Страхові компанії (а у них теж є пенсійні програми) є деяким винятком, але тільки тому, що у нас недосконале законодавство. Коли мова йде про пенсійне страхування, ніхто не може гарантувати прибутковість. Тому що трапляються кризи і т.п. Що ж стосується низької прибутковості пенсійних заощаджень – то це тільки так здається. Якщо отримувати в рік дохід всього-навсього на 2% вище інфляції, то через 30 років реальна купівельна спроможність цих грошей збільшиться практично в 2 рази", – переконує економіст.

Водночас економіст-аналітик Борис Кушнірук називає себе противником другого рівня пенсійної системи – обов'язкового накопичувального. А більш вигідними і надійними вважає пенсійні вклади, які точно не "згорять". Наприклад, в нерухомість.

"Я був і залишаюся прихильником впровадження накопичувального рівня, але виключно як добровільного. Тому що фактично це буде новий обов'язковий податок, а нам потрібно зменшувати тиск на бізнес і на населення, щоб не було спроб ховатися від офіційного працевлаштування. Дворівнева система була б кращою. Причому я також прихильник того, щоб обов'язкові внески були знижені до мінімуму. При цьому, звичайно, треба розуміти, що держава не зможе забезпечити громадянам якусь гідну пенсію, це нереалістична завдання в умовах, коли кількість працюючих скорочується по відношенню до пенсіонерів. Це загальносвітова тенденція, властива більшості розвинених країн. Держава повинна брати на себе зобов'язання гарантувати тільки певний мінімум. Тому що коли людина вступає в пенсійний вік і у неї немає накопичених коштів, держава все одно зобов'язана їй платити якийсь мінімум. Але при цьому потрібно створювати систему стимулів, щоб люди самостійно накопичували собі на пенсії. Причому я прихильник, наприклад, такої форми накопичення, як внесок у власну нерухомість. І це згодом має приносити людині дохід: він може здавати свою нерухомість в оренду, може її продати і отримати гроші. І таким чином він буде мати більш гарантований дохід, ніж пенсійні фонди або страхові компанії, які можуть збанкрутувати і залишити людину ні з чим", – каже Борис Кушнірук.

Після прийняття закону українська пенсійна система стане... трирівневою

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що після введення другого рівня – обов'язкового накопичувального – українська пенсійна система стане вже трирівневою. Мовляв, на сьогоднішній день в Україні існує не тільки солідарний рівень, а й добровільне пенсійне страхування. Хоча в минулому чиновники і експерти неодноразовр заявляли про те, що недержавне пенсійне забезпечення знаходиться в Україні в "зародковому" стані, і для повноцінного запуску цього рівня необхідно більш досконале законодавство.

"Сьогодні в Україні дійсно, можна сказати, існує і солідарна система, і добровільно-накопичувальна, – підтверджує Тарас Козак. – Просто це невеликі обсяги. У нас в системі добровільного накопичення близько 3 млрд грошей, причому з них 1,5 млрд – в пенсійному фонді Нацбанку, а ще 1,5 млрд – у всіх інших фондах. Потрібно покращувати захист, посилювати вимоги до недержавних пенсійних фондів або банків-зберігачів, але це вічний процес, і вдосконалення законодавства буде продовжуватися", – говорить експерт.

Олександра Романюк

 

Джерело:
До списку новин