Правила гри: як команда Зеленського легалізує азартний бізнес

Володимир Зеленський доручив уряду і парламенту легалізувати гральний бізнес, який останні десять років працює в підпіллі. Прийняти відповідний документ із першої спроби Раді не вдалося. Багато в чому через опір деяких учасників ринку азартних ігор. 

Але після рейду силовиків по гральних закладах у питанні легалізації намітився прогрес. Зараз депутати готують законопроект до розгляду в другому читанні. Чому продовжується боротьба навколо цього документа?

Створення "українського Лас-Вегаса" – ідея, яку Володимир Зеленський виношував ще в період виборчої кампанії. Ставши президентом, він знову заявив про намір легалізувати гральний бізнес під час бізнес-форуму, що проходив у Стамбулі в серпні минулого року. Мовляв, дозволивши роботу казино в п'ятизіркових готелях, влада стимулюватиме розвиток туризму в чорноморському регіоні.

Перша спроба команди Зеленського встановити для учасників цього напівпідпільного ринку єдині правила гри увінчалася невдачею. Депутатам не вистачило голосів для ухвалення законопроекту про азартні ігри. Цей демарш, до якого, ймовірно, "доклали руку" особи, причетні до грального бізнесу, обернувся для їхніх закладів масштабним рейдом.

"Ми знаємо, хто за цим стоїть. Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте по-іншому. Відсьогодні негайно закриваємо всі гральні зали. Думай...те", – відреагував Зеленський в соцмережах 20 грудня.

В той же день Нацполіція і СБУ почали облави на гральні заклади. Слідом уряд прийняв рішення, яким прикрив "лазівку", що дозволяла цим конторам працювати під виглядом державних лотерей. На початку січня прем'єр-міністр Олексій Гончарук прозвітував, що з 20 грудня вдалося закрити більше п'яти тисяч нелегальних закладів грального бізнесу.

Багато, не чекаючи силовиків, закривалися самі. Більш спритні просто змінили свої вивіски на "VIP-караоке" для повнолітніх або "Simple Games", про що свідчать фото користувачів в соцмережах, і продовжили роботу.

На перший погляд, метод виявився ефективним. Після новорічних свят депутати взялися за доопрацювання проваленого законопроекту, і вже 16 січня він був прийнятий у першому читанні. Але на цьому баталії навколо документа не завершилися. Причетні до індустрії азартних ігор та їхні лобісти, як і раніше, сподіваються відстояти свої інтереси у фінальному варіанті законопроекту.

Підпільна імперія

Верховна рада в 2009 році прийняла закон, яким заборонила гральний бізнес, залишивши легальними тільки лотереї. На ділі держава від цього тільки програла, збори сплачувались тільки з лотерей, інший грошовий обіг проходив повз бюджету.

З тих пір цей сегмент ринку пішов у тінь, але ніяк не припинив роботу. Правоохоронні органи досить пасивно боролися з порушниками, якщо не сказати – "кришували". Букмекерські контори та ігрові зали змінили свої вивіски і стали лотереями.

У 2012 році вони отримали для цього благодатний законодавчий грунт. Парламент прийняв закон, яким передбачено, що державна лотерея може проводитися з використанням електронної системи прийняття ставок. Його норми по суті стали прикриттям для роботи ігрових автоматів. Власники гральних закладів і букмекери укладали з операторами держлотерей, що мають ліцензію на свою діяльність, договори на розповсюдження лотерей і продовжували роботу.

На початку вересня 2019 року Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів внести у Верховну Раду законопроект про легалізацію грального бізнесу, а Раді прийняти його до грудня. Щоправда, ні уряд, ні парламент у відведений термін не вклалися.

Спочатку для написання документа була створена робоча група на базі фінансового комітету парламенту. Потім півторамісячні напрацювання народних депутатів були передані на доопрацювання в Кабмін. Там внесли в документ свої корективи і в середині жовтня зареєстрували в Раді, здавалося б, остаточний документ – №2285.

Але протягом наступних двох тижнів народні депутати зі "Слуги народу" та "Опозиційної платформи – За життя" запропонували до урядового проекту ще сім альтернативних. В результаті профільний комітет розробив компромісний документ – №2285-Д.

Прийняти його з першого разу парламенту не вдалося. Під час розгляду цього законопроекту в першому читанні 19 грудня народним депутатам не вистачило 13 голосів. Тим часом кількість альтернативних проектів зросла до десяти. Але основним, як і раніше залишався №2285-Д. Після невеликого доопрацювання та заходів, прийнятих президентом, правоохоронними органами та Кабміном, 16 січня законопроект отримав 260 голосів "за".

Зараз робоча група готує документ до розгляду в другому читанні. Але в якому вигляді документ потрапить до зали Ради – питання. Зважаючи на те, що головні учасники ринку азартних ігор не залишали спроб пролобіювати для себе максимум преференцій, у тому числі через деякі альтернативні законопроекти.

"Засідання робочої групи щодо цього законопроекту виглядали як виставка елітних авто та охоронних компаній. Очевидно, що гральний бізнес криміналізувався за весь цей час, але ми хочемо його поступово вивести на світло, при цьому встановивши контрольовані правила і умови", – розповів РБК-Україна один із членів фінансового комітету Мар'ян Заблоцький (СН).

Групи небайдужих

У фінансовому комітеті стверджують, що спроби вплинути на підсумковий законопроект здебільшого спостерігаються з боку трьох груп. Перша представлена одним із операторів держлотерей.

Для розуміння, зараз ринок лотерей розділений між трьома великими операторами. Перший – Українська національна лотерея (УНЛ), до її складу входять "Супер Лото" і "Кено". Другий – МСЛ, який включає торгові марки "Лото-Забава", "Мегалот", "Спортліга". Третій – "Патріот", якому належать лотереї "Ельдорадо", "Козирна масть" і "Гривенька".

Друга група – особи, які займаються виключно ігровими автоматами. І третя – мабуть, найактивніша – букмекерські компанії. Більшу частину ринку беттінга контролюють "Парі-Матч" і "Фаворит". У першої – хороші позиції в інтернеті, тоді як у другої – добре розвинені наземні зали. Обидві компанії працюють за договором поширення через УНЛ і узаконені в Україні як "лотереї-тото".

Кілька членів комітету у розмові з РБК-Україна визнають: у стартовому документі №2285 і версії № 2285-Д, прийнятій у першому читанні, явно простежуються інтереси букмекерів.

На думку Мар'яна Заблоцького, букмекерські контори в законопроекті № 2285-Д мають занадто багато преференцій. При цьому традиційна лотерея надмірно ущемляється.

"По-перше, у букмекерів є можливість робити ставки на віртуальні події, а це фактично онлайн-казино. Друге – це запровадження так званої офлайн-системи моніторингу ставок. У держави повинен бути контроль у момент здійснення будь-якої ставки. Вони пропонували, що вони будуть надавати щоденний звіт про операції, але це неправильно, оскільки дозволяє їм маніпулювати даними", – пояснив депутат. До другого читання Заблоцький запропонував переглянути офлайн-моніторинг.

Питання до прозорості написання закону додалися після того, як журналісти програми "Схеми" зафіксували зустрічі глави президентської фракції Давида Арахамії з генеральним директором "Парі-Матч" Сергієм Портновим. Арахамія був призначений Зеленським відповідальним за ухвалення закону про азартні ігри в Раді.

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що в створенні закону брали участь юрист Андрій Астапов та його компанія "Eterna Law", клієнтами яких нібито була "Парі-Матч", а також бізнесмен Борис Баум. Останнього пов'язують із російським угрупованням "лужниківських", в минулому він володів гральним офшором First National Lotteri Ltd.

Баум неодноразово відвідував засідання робочої групи. За однією з версій, на них він представляв інтереси мережі готелів VS Energy, яка неформально входить в орбіту тієї ж "лужниківської групи". Власники готелів також можуть опинитися в плюсі від легалізації азартних ігор.

Сам Арахамія пояснив, що готуючи документ він зустрічався майже з усіма учасниками цього ринку. Він також визнав, що особисто залучив Астапова як юриста до написання документа. А той, у свою чергу, нібито покликав Баума в ролі консультанта. Водночас бізнесмен заявив, що під час підготовки законопроекту представляв Офіс президента.

РБК-Україна звернулося за коментарем до Андрія Астапова, але на момент виходу публікації відповіді не отримала.

Голова фінансового комітету Данило Гетманцев (СН) сказав виданню, що йому нічого невідомо про будь-які лобістські норми або причетність сторонніх осіб до створення законопроекту про азартні ігри.

"Гральний бізнес – це такий вид діяльності, де ви завжди знайдете на чию користь або проти кого передбачена та чи інша норма. А якщо не знайдете – то вам буде дуже просто це придумати", – зазначив Гетманцев.

Грати за новими правилами

Законопроект, який Рада незабаром планує розглянути в другому читанні, передбачає легалізацію азартних ігор у казино, залах з автоматами, онлайн-казино, букмекерської діяльності, лотерей і онлайн-покеру.

Брати участь в іграх зможуть особи старше 21 року. Їхній вік повинні перевіряти представники закладу за документами, у разі онлайн-ігор – за скан-копіями або інших методами верифікації особистості. За заявою гравця або його родичів, йому можуть обмежити участь в азартних іграх на строк до трьох років. Крім того, казино забороняється давати гравцям кредит, так само як і приймати ставки в розстрочку.

Ігрові зали і казино зможуть розміщувати виключно у готелях. У випадку салонів автоматів та букмекерських пунктів – у готелях рівня не менше трьох зірок. Тоді як умова для казино – п'ятизіркові готелі. Для всієї цієї діяльності компанії повинні будуть отримувати ліцензії. Інакше організаторам азартних ігор загрожує кримінальна відповідальність.

Вартість ліцензії досить висока, вони видаються терміном на п'ять років. Для організації казино у готелі, що має до 200 номерів, доведеться викласти 120 тисяч мінімальних зарплат (або майже 567 млн гривень). Стільки ж обійдеться відкриття букмекерських точок. Якщо номерів в готелі більше ніж 200 – ціна ліцензії буде в два рази дешевше.

Ліцензія для онлайн-казино коштуватиме 12,5 тисяч мінімальних зарплат (приблизно 60 млн гривень), для лотерей – 76 тисяч "мінімалок" (майже 340 млн гривень). Кількість операторів лотерей буде обмежено трьома компаніями.

Ціна ліцензії для 25 ігрових автоматів становитиме 750 мінімальних зарплат (3,5 млн гривень). Гральні зали повинні розташовуватися на відстані півкілометра від соціальних об'єктів , а самі автомати мають бути випущені не раніше 2019 року.

Крім того, законопроект обмежує кількість наземних гральних залів, що може зіграти на користь "гравців", які ведуть основну діяльність в онлайні.

Якщо інвестор вирішить побудувати п'ятизірковий готель, то він зможе отримати ліцензію для організації грального закладу безкоштовно.

В уряді розраховують на надходження в розмірі майже 4,5 млрд гривень вже цього року за рахунок виданих ліцензій.

Серед вимог для отримання ліцензії – віртуальний ігровий сервіс повинен мати домен у зоні ".ua", у фірми повинна бути українська реєстрація зі статутним фондом не менше 30 млн гривень.

За дотриманням правил на цьому ринку буде стежити спеціально створений орган — Комісія з розвитку і регулювання азартних ігор у підпорядкуванні Кабінету міністрів.

Втім, вартість ліцензій і умови для її отримання можуть фактично зачистити ринок від дрібних "гравців". За такого розкладу індустрію розділять між собою тільки розкручені бренди, які стануть фактичними монополістами. У профільному комітеті не виключають, що питання ліцензій буде додатково обговорюватися до другого читання.

Не всім навіть великим гравцям ринку сподобалася редакція документа, яку готуються прийняти депутати. Наприклад, у МСЛ заявили, що законопроект 2285-Д "містить відверто лобістські положення і створює умови для виникнення нових корупційних схем". Оператор вважає, що проект ігнорує принцип рівної конкуренції, створюючи "комерційно вигідні умови для інтернет-гемблінга та букмекерства шляхом знищення інших".

Оцінка Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства не така категорична. Генеральний директор цієї організації і за сумісництвом директор зі зв'язків з громадськістю "Парі-Матч" Вадим Місюра зазначив, що в документі є спірні моменти, що стосуються оподаткування. Від них буде залежати прибутковість букмекерства. За його словами, без податкових змін гральний ринок може не запрацювати.

Член фінансового комітету Ради Ніна Южаніна (ЄС), називає запропонований командою Зеленського проект закону "нікчемним".

"Мені здається, крок з легалізації грального бізнесу саме в такому вигляді принесе державі і суспільству тільки шкоду, він ніяк не захищає людей залежних або схильних до залежності. Для деяких видів грального бізнесу досить висока вартість ліцензії, це означає, що їх куплять лише кілька суб'єктів ринку, які володіють такими коштами. По-друге, у держави немає реального контролю за всім обсягом грошового обігу та операціями", – сказала РБК-Україна депутат.

Поки робоча група готує документ до другого читання, головна дискусія розгорнулася навколо того, чи варто дозволяти букмекерським конторам робити ставки на віртуальні події, говорить Заблоцький.

"Я вважаю, що вони повинні займатися тільки букмекерською діяльністю і не імітувати онлайн-казино. Друге питання – розміщення гральних закладів. Деякі готелі розташовані біля національних пам'яток. Є думка, що не слід дозволяти розташування казино поруч із такими об'єктами", – зазначив парламентарій.

Також під питанням – російські інвестиції. Хоча в самому законопроекті заборонено надання ліцензій компаніям з російським капіталом.

"У нас дуже багато готелів належить російському бізнесу, вони стануть головними вигодонабувачами в разі прийняття закону про легалізацію. Адже насправді більшість готелів не будуть створювати власне казино, вони будуть здавати приміщення в оренду. Є думка, що не потрібно дозволяти казино в готелях, які належать країні-агресору", – розповів Заблоцький.

Термін подачі поправок до документа завершився минулого четверга, пояснив РБК-Україна голова профільного комітету Данило Гетманцев (СН). І як тільки буде готова загальна таблиця з поправками, фінансовий комітет приступить до їхнього розгляду. Якщо комітет встигне звести сотні поправок, поданих до тексту законопроекту, то його розгляд у другому читанні може відбутися вже цього тижня.