загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Епопея з пенсіями триває: новий законопроект

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Депутати пропонують, аби гарантом вкладів виступала держава.

На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроекту № 2683-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування». Авторами законопроекту є група народних депутатів на чолі з Наталією Королевською.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що група депутатів (від «Слуги народу» — Ред) зареєструвала свій законопроект «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (реєстр. № 2683).

Депутати не погоджуються з ним. Вони зазначають, що діюча конфігурація пенсійної системи України не є оптимальною та потребує коригування. Однак, визначальним при цьому є те, що для подальшого пенсійного реформування мають бути створені відповідні макроекономічні та інституційні умови, ураховано досвід закордонних країн (передусім країн Європейського Союзу) та запропоновано професіональний і всебічно виважений підхід до вибору стратегії та інструментів упровадження накопичувальної системи пенсійного страхування.

Далі у пояснювальній записці говориться, що запропоновані проектом № 2683 підходи пенсійного реформування не відповідають зазначеним критеріям, а тому їх реалізація може призвести до подальшого розбалансування діючої пенсійної системи, порушення соціальних прав українців та погіршення фінансового і соціально-економічного стану держави.

На думку народних обранців на сьогодні посилюється вплив  низки вагомих чинників, який об’єктивно унеможливлює запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування в Україні на поточному етапі.

  1. 1. Поточна макроекономічна кон’юнктура та інституційне середовище в Україні не відповідають необхідним умовам для створення ефективно діючого другого рівня пенсійної системи з уникненням надвисоких корупційних ризиків.
  2. 2. На думку депутатів, зазначене розбалансування внаслідок проведеної так званої пенсійної реформи, ухваленої Законом України № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 р., яку вони називають провальною (зазначається, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду України зріс у 2,2 раза — з 83,2 млрд грн у 2013 році до 182,1 млрд грн у 2019 році). До того ж слід враховувати, що за цей час відбулося суттєве збільшення пенсій, стрибок інфляції і найголовніше — зросла частка пенсіонерів та зменшення частки працездатних через від’ємний приріст населення, масову міграцію та перехід економіки в тінь.

Депутати вказують, що оцінений у валютному еквіваленті розмір мінімальної пенсії в Україні скоротився майже вдвічі — зі 119 дол. США (934 грн) у грудні 2013 р. до 68 дол. США (1638 грн) у грудні 2019 р. А розмір середньої пенсії українських пенсіонерів за вказаний період скоротився у півтора раза — зі 191 дол. США (1526 грн) до 128 дол. США (3083 грн).

  1. Автори зазначають, що в нинішніх умовах впровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення напряму суперечить міжнародним зобов’язанням України та відповідним рекомендаціям провідних міжнародних інституцій. Бо у 2017-2018 рр. проти запуску в Україні накопичувальної системи пенсійного забезпечення виступили МВФ і Світовий банк.

Що пропонується

- З метою підвищення рівня функціональності та відповідальності в роботі Накопичувального фонду пропонується тимчасово делегувати управлінські функції Кабінету Міністрів України, а формування складу Спостережної Ради Накопичувального фонду здійснювати із забезпеченням соціального партнерства. Також передбачено посилення вимог до компаній з управління пенсійними активами.

- Після п’яти років з дня запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування управління пенсійними активами Накопичувального фонду може здійснюватися компаніями з управління активами.

- Забезпечення повернення коштів Накопичувального фонду гарантується державою шляхом визначення у законі про державний бюджет України на відповідний рік видатків на покриття можливих втрат у сумі, не меншій прогнозній вартості активів Накопичувального фонду на кінець планового року.

- Протягом 10 років з дня запровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування внески до Накопичувального фонду сплачуються застрахованими особами виключно на добровільних засадах.

- Особи, які стали учасниками накопичувальної системи державного пенсійного страхування, не мають права переходу на сплату внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

- Застраховані особи, які не сплачують страхові внески до Накопичувального фонду, сплачують їх до солідарної системи відповідно до закону.

Ризики

У законопроекті пропонується, аби гарантом таких внесків виступала держава. Однак експерти говорять, що там надто великі суми коштів, які не здатен покрити бюджет. Навіть при банкрутстві банків повертаються не всі кошти (200 тис. грн). Також навіть у країнах Заходу, таких як США, не гарантується повне повернення коштів у разі банкрутства пенсійних фондів. Тому очевидно, що це складно буде гарантувати українському бюджету в умовах економії.

 

Джерело:
До списку новин