Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.
Не покарати, а попередити! Зупинися людино – не біжи туди, куди ти не знаєш. Не лізь туди, де не розумієш.
Страх перед коронавірусом. Ми налякані тим, що не знаємо, як себе захистити. Що через цю страшну хворобу можемо втратити своїх рідних і близьких. Де шукати захисту? Що може підтримати нас у цей непевний час? Отець Сергій Швагла, парох церкви Воскресіння Христового у Львові у своїй недільній проповіді про те, чому Бог допустив коронавірус і якою повинна бути наша віра.
Ми сьогодні перед загрозою епідемії невідомої для людства хвороби, до якої людство само спричинилося. І дуже часто я чую такі слова: «Чому такі речі відбуваються у світі, хіба Бог не бачить?».
Бачить і допускає. Бо хочу Вам нагадати: «А коли прийде Син Чоловічий вдруге на землю, чи знайде віру?».
Сьогодні ми віримо у все, крім Бога, ми не віримо у його силу. Не довіряємо йому.
Наведу Вам життя одного чоловіка – Джузеппе Москатті, який жив на початку минулого століття і був звичайним лікарем. Він не боявся йти туди, де є найтяжчі хвороби.
Сьогодні ми переживаємо як буде, коли коронавірус прийде до нас. Ми ж не маємо, чим себе захистити. Забуваючи, що ми маємо найважливіше, найсильніше у своєму житті. Те, що є найбільш дієве і те, що безпечне – віру.
Я буду апелювати до медиків, котрі стануть першими, коли у Львові, не дай Боже, станеться не добре, прийде та хвороба, яка є допустом Божим за ті блюзнірства, які сьогодні діються в Україні.
Я назву декілька з них. Висміювання Бога від найвищих щаблів і до простих людей. Як на таке може дивитися Бог, який так нас любить? А йому в лице плюють, знущаються, глузують з нього. І це відбувається зараз. Люди, які мають вищі освіти і не одну. А може, то є куплені дипломи? Бо я зустрічав великих вчених і ніхто з них не посмів сказати, що Бога немає.
Друге, на що я хочу звернути увагу, чому цей допуск є у світі. Подивіться, скільки абортів, скільки убивають не народжених дітей. Ми зараз переживаємо, що помремо від коронавірусу. Уже зараз пішли з життя тисячі людей – це трагедія. Але яка велика трагедія у тому, скільки не народилося дітей. Ми зараз кричимо треба знайти вакцину проти того страшного вірусу. А хто знає, може та дитина, той майбутній вчений, який міг забезпечити здоров’я усієї планети, не пав жертвою якогось аборту.
Ми дивуємося, чому той вірус прийшов. Не покарати, а попередити! Зупинися людино – не біжи туди, куди ти не знаєш. Не лізь туди, де не розумієш.
Вертаючись до нашого славетного лікаря Джузеппе Москатті, який став в обороні хворих людей, який не боявся йти до них. Він міг легко заразитися різними інфекційними хворобами, вірусами. Але він йшов, бо йшов не сам, а з Богом.
Сьогодні багато людей відкидають Бога, кажучи, що ми самі знаємо, як зробити так, щоб нам було добре. Ні, дорогі мої. Без Бога – ні. Якщо ми хочемо бути успішними, то мусимо бути з Богом.
І лікарі, які сьогодні можуть стати першими, якщо не дай Боже сюди прийде ця інфекція, в першу чергу, зверніться бо Бога. Візьміть собі 90 Псалом, перш ніж йти до хворого. Прочитайте Богородице Діво, Отче наш.
«Хто живе в помочі Всевишнього, під крівлею Бога Небесного поселиться». А коли я є під покровом Бога, то що мені може зробити той вірус. Він може навіть не доторкнутися до того лікаря, якщо він буде йти з Богом і допомагати. Показувати своєю справою віру.
Наша віра не може бути легковажною, байдужою. Бо дуже часто кажуть, що віра – це щось таке. Ми не можемо її пояснити. Але найперше віра повинна бути розумною. Знайте, що треба звертатися до єдиного лікаря душ і тілес наших – до Бога. А тоді вже шукати різних посередників, які Бог дав нам тут. Різні вакцини, препарати, які допоможуть побороти нам цей вірус. Друге – віра має бути наполеглива, яка має привести до цілі, до Бога. І третє – вона має бути жертвенною. Шукати не власного добра, а для своїх ближніх. Коли ми будемо жертвенними людьми, то побачимо, що жодна зараза нас не зачепить. Четверте – віра має бути відкритою і сміливою. Не боятися наслідків. Іти вперед сміливо і відкрито. Якщо з нами Бог, то хто проти нас!
Віра також має бути смиренною, сповнена любові . Вона має бути підтвердженою не якимись егоїстичним намірами, показати: я вмію, я можу, я зроблю… Ми без Бога нічого не зробимо. Але коли будемо мати любов до ближнього, тоді і віра наша буде актуальною. Бо то найважливіше – віра має бути актуальною.
І наостанок… Кожен з нас живе на цьому світі дочасу і коли постійно всього боятися, то коли жити. Не треба боятися, що з нами станеться. А треба боятися: як стану я перед Богом. В якому стані.
Потрібно доторкнутися до Бога. Зробити це зараз, коли ми вільні. Показувати своїм життям, що ми хочемо бути з ним. А померти, то і так помремо – рано чи пізно. Якщо нам Богом призначено померти від коронавірусу, то не треба боятися. Скільки сьогодні помирають на дорогах в аваріях, скільки людям обривається тромб, трапляється розрив серця, інсульт. Чи хтось сподівався, чекав на смерть – ніхто. Але люди йдуть до Бога.
Не бійтеся. Якщо не будемо боятися, то будемо вільними. Бо нічого не є випадковим. А страх – це насіння злого.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
