Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир ВІТЧИЗНЯНА ПРОТИВІРУСНА НОРМОТВОРЧІСТЬ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ СПІЛКУВАННЯ ЗЕ-КОМАНДИ ЗІ СВОЇМ ВИБОРЦЕМ

Ми розпочинаємо інформувати наших читачів щодо запровадження державою правових заходів і механізмів протидії розповсюдженню інфекції та частково здійснюватимемо їх правовий аналіз.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
У вас є особиста захисна маска?

Безробіття і багатомільярдні збитки: Що робити Україні з наслідками коронавірусу

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Серед численних економічних аспектів нинішньої кризи, що розгортається в Україні у зв'язку з пандемією коронавірусу, необхідно виділити різке скорочення (критичне стиснення) платоспроможного попиту населення.

І справа тут зовсім не в системній ролі сектора торгівлі, який так само, як і будівництво, став практично єдиною ниточкою, що утримує ВВП країни від різкого уповільнення, а в структурній деформації показника доходів населення, за яким лише екзистенційний жах і голодні бунти.

Копіюючи карантинні технології розвинутих країн, наш уряд явно не взяв до уваги показник запасу міцності соціальної системи у вигляді резервних накопичень: це як на розбитому "кукурудзнику" спробувати повторити кут атаки сучасного штурмовика.

Читайте такожНеоплачувані відпустки можуть призвести до тінізації економіки. Люди будуть намагатися заробити, а не вберегтися від коронавірусу

Риторичне питання, наскільки ми взагалі можемо копіювати досвід Китаю, де за карантинним Уханем стояла вся інша країна, що працювала, або тієї самої Італії, де головна проблема здорових людей на карантині – це постійні спроби розважити себе, внаслідок чого найбільше поширення отримали танці та співи на балконах (хоча і в Італії були битви за туалетний папір і черги до супермаркетів).

У США, де суспільство матеріально незрівнянно багатше від українського, президент Дональд Трамп заявив про намір виділити кожному американцеві з доходом менше як 200 тис. дол. на рік урядовий чек на суму в 1000 дол. і 500 дол. на дитину.

В Україні теж пообіцяли одну тисячу, щоправда, не доларів, а гривень, і не всім, а лише пенсіонерам з пенсією менше як 5 тис. грн (виходить, що той, хто отримував, наприклад, 4,9 тис. грн на місяць, отримає на 900 грн більше, ніж пенсіонер з пенсією в 5 тис. грн…).

Але навіть ця виплата відбудеться лише у квітні, і вона буде разовою, а індексацію пенсій, що передбачає прибавку в межах 200-300 грн, і зовсім перенесено на травень, хоча, можливо, це й не остаточне "перенесення".

Звичайно, можна довго розмірковувати про те, що економіка США й України – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці, але навіть за нинішньої бідності нашої країни у нас є резерви для більш дієвої політики держави щодо стабілізації соціальної системи.

Просто влада повинна нарешті продемонструвати свою зрілість, суб'єктність і легітимність, а ці якості, як і в дилемі добро/зло, проявляються лише в тому виборі, який робить людина, викрита владними повноваженнями: вона може вибрати "модель Чаушеску" і віддавати борги "до останнього українця", а може провести реструктуризацію внутрішніх і зовнішніх боргів держави і в такий спосіб, з одного боку, зберегти резерви НБУ і направити їх на стабілізацію курсу національної валюти, а з іншого – використовувати можливості цільової, планової емісії Нацбанку (не плутати зі страшилкою "друкування грошей") на створення ефективних стабілізаційних механізмів, як для населення, так і для реального сектора економіки.

До речі, у 2019 році, заманюючи нерезидентів на український ринок капіталу, їм тут докладно пояснювали, що навіть у випадку кризи дефолт за ОВДП не загрожує, оскільки за допомогою девальвації та емісії завжди можна віддати борги, номіновані в гривні.

Зараз настав час вирішувати проблему курсу емісії і в іншій парадигмі: простими словами, використовувати планову емісію НБУ на поповнення екстреного стабілізаційного фонду уряду, створеного з метою системної допомоги населенню та бізнесу.

До того ж обсяг такої підтримки має бути не на рівні злиденного виживання, а на рівні забезпечення основних потреб у їжі, базових послугах та ліках на весь час карантину.

Сумарно держава повинна в найближчі шість місяців акумулювати за допомогою перезавантаження бюджетних пріоритетів приблизно 350 млрд грн, яких повинно вистачити для формування мінімальних економічних і соціальних компенсаторів.

Вирішення проблеми завжди починається з усвідомлення її справжніх масштабів і ключових причин. Лише правильні відповіді на зазначені вище запитання дозволять перейти до наступного етапу – розробки ефективної програми з мінімізації наслідків кризи як у контексті соціальної системи, так і реального сектора економіки, включаючи амортизацію кризи на ринку праці.

Масштаб соціальної загрози оцінити досить легко: понад 47% у структурі доходів населення становить заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності – 22% і 2,6% - доходи від власності.

Всі ці ресурси зараз перебувають в зоні ризику: заробітна плата не виплачується на сотнях тисяч підприємств, мікробізнес майже повністю зупинено карантином, орендна плата під загрозою прострочення. Єдині кошти населення, на які воно може розраховувати, – це соціальні бюджетні трансферти, але це всього лише 28%.

За даними Держстату, в третьому кварталі 2019-го приріст заощаджень населення знизився з 3,2% (у 2018-му) до 0,4%, тобто менше одного відсотка українці спрямовували на створення особистої "подушки безпеки". За різними експертними оцінками, понад 70% економічно активних громадян живуть від зарплати до зарплати і мають особисті накопичення в межах покриття місячних витрат.

І це без оцінки трудових мігрантів, які також зіткнутися з втратою робочих місць за кордоном і скороченням своїх доходів, внаслідок чого вони вже не зможуть так активно допомагати своїм сім'ям, як у попередні роки.

А тепер проаналізуємо витрати. Понад 88% - це купівля товарів і послуг, тобто витрати дуже важко оптимізовані в бік скорочення. І лише 10,1% - це податки і обов'язкові трансферти. Що вкотре доводить, що зниження податків та/або відстрочення у їх сплаті – це важливий інструмент мінімізації кризи, особливо на стадії виходу з неї, але аж ніяк не єдиний механізм на етапі максимальної кризової токсичності.

Саме тому привладні експерти, які закликають максимальний пакет пільг сформувати у вигляді дефіскалізації соціальної системи, очевидно, як і декабристи, "надто далекі від народу". Ми живемо не в Сінгапурі, де пільга зі сплати податку в період кризи багато означає для окремо взятого домогосподарства.

У наших людей завдання "простіше" - просто вижити і не вмерти з голоду. Але в цьому прагненні нинішня "монокоаліція" не дуже  їм і допомагає: в ухваленому законі про протидію коронавірусу найманим працівникам пропонують стати "домушниками", тобто "шити вдома" і дистанційно виконувати свою роботу (цікаво, як це може зробити, наприклад, офіціант).

Крім того, персонал можна відправляти у відпустку за своїм коштом, до того ж на час карантину не діє обмеження щодо 15 днів, тобто, якщо карантин продовжено до середини травня,  приблизно стільки ж часу люди не будуть отримувати зарплату, тобто два місяці.

Сумарно ціна простою на місяць в контексті трудових доходів всієї країни – це не менше як 120 млрд грн. Справедливим рішенням в період такої системної кризи було б збереження не менше як 2/3 середньомісячного заробітку на період вимушеного простою.

Враховуючи, що зупинка може торкнутися 50% економіки, мова йде про 40 млрд грн, які держава і бізнес могли б компенсувати штатним працівникам на паритетних засадах, 50/50, тобто для формування двомісячного запасу виживання населення, у спеціальний державний фонд необхідно акумулювати шляхом реструктуризації суверенних боргів (внутрішніх і зовнішніх) і розширення бюджетного дефіциту з 2% до 4%, приблизно 40 млрд грн (без урахування інших механізмів компенсації негативних наслідків кризи).

Виплачувати ці гроші коштом фонду соцстраху шляхом визнання простою страховим випадком не раціонально, оскільки у цього фонду таких ресурсів немає і на нього найближчим часом лягає істотне навантаження з оплати лікарняних. Для цілей компенсації втрачених трудових доходів потрібно створити окремий соціальний стабілізаційний фонд і не змішувати ці фінансові потоки між собою.

Зазначена сума в 40 млрд грн - це навіть у півтора раза менше, ніж державі доведеться виплатити за державними боргами в травні цього року (60 млрд грн). Як і у виборі між добром і злом, дилема проста: заплатити ці гроші своєму народові, залишився без доходів або віддати їх зовнішнім кредиторам, які цілком могли б і почекати на узгоджених з ними умовах.

Поки ж усі озвучені "експертні програми" стабілізації економіки нагадують заклик зі старого анекдоту про ядерну війну: "обмотатися білим простирадлом і повзти на...". А що буде в іншому випадку? Колапсування не тільки економіки, а й ринку праці та соціальної системи в цілому.

Адже у нас вже є рукотворна криза ринку праці, на яку нашаровується і глобальна зовнішня криза. Минулий уряд обіцяв створити один мільйон нових робочих місць за п'ять років і 200 тисяч - уже у 2020 році, але замість цього втратив у 2019-му 258 тисяч робочих місць. І справа тут навіть не в сезонності, адже в порівнянні із січнем 2019 року в січні 2020-го було втрачено 79 тисяч робочих місць.

У 2019 році промисловість втратила 3,9%, або 75 тисяч робочих місць, і сезонність тут ні до чого, головна причина - деіндустріалізація економіки.

Якщо порівнювати січень 2020-го з аналогічним місяцем минулого року, отримуємо скорочення робочих місць і в сільському господарстві (за такого порівняння фактор сезонності не активований): підсумкове падіння на 7,7%, або на 32 тис., робочих місць - а це вже "відгук" економіки на загрозу проведення токсичної земельної реформи. В економічній науці існує так званий закон Оукена, який був розроблений Артуром Мелвіном Оукеном, американським економістом, головою Ради економічних консультантів при президенті США в 1968-1969 роках, неокейнсіанцем і автором концепції "індексу нещастя", вченим, який увійшов до рейтингу "100 відомих економістів після Кейнса".

Суть цього закону полягає в наступному: є певна емпірична залежність між темпом зростання ВВП і динамікою рівня безробіття. Наприклад, скорочення темпів зростання валового продукту на 2% призводить до зростання безробіття в середньому на 1%.

Природно, існує широкий спектр допусків і обмежень щодо застосування цього закону залежно від типу економіки, регіональних відмінностей тощо. Якщо ВВП України скоротиться у 2020 році на 5% - це означає, що рівень безробіття може зрости на 2-2,5% від економічно активного населення, і ми втратимо ще приблизно 400-500 тисяч вже створених робочих місць, водночас можливість працевлаштування за кордоном буде істотно мінімізована. Це не тільки економічний, а й новий соціальний виклик для держави.

У цьому контексті дивує продовження саги про новий Трудовий кодекс, який названо в переліку першочергових заходів поряд з відкриттям ринку землі і який посилює безправність найманих працівників. А от на тлі Великої депресії в США за ініціативою президента Рузвельта було ухвалено Національний закон про трудові відносини 1935 року (або Закон Вагнера), який гарантував право найманих працівників створювати профспілки, укладати колективні договори і застосовувати для захисту своїх прав страйки. Відповідно до закону було засновано Національну раду з трудових відносин для захисту прав найманих робітників.

Нинішню кризу переживуть країни, які зможуть забезпечити максимальну концентрацію як державних, так і приватних інвестиційних ресурсів і направити їх на капіталізацію соціальної системи, підтримку структурної перебудови економіки в контексті нового технологічного устрою і побудову умовно замкнутого, національного економічного кластера, створеного на базі ендогенних моделей розвитку.

А також країни, здатні акумулювати дефіцитний ресурс на реперних точках розвитку, які забезпечують якісні стандарти життя населення. Мова про освіту, медицину, науку. Згадуючи відому цитату з фільму "П'ятий елемент": "Час не має значення, важливе лише життя". Хороший девіз, який варто було б написати над входом до парламенту, уряду, НБУ та Офісу президента.

Олексій Кущ

 

Джерело:
До списку новин