Підтримай ВАП
загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Вітальна сторінкаВітальна сторінка
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

«Знайдімо сили й вилізьмо з лайна» – жителька Пульма написала вірш про найактуальніше

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Жителька села Пульмо, що на Волині, Галина Пашечко написала вірш про непросту політичну та економічну ситуацію в Україні.

Галина Адамівна – мама воїна Ярослава, який в перший, найважчий, рік війни з честю виконав свій вій­ськовий обов’язок у ск­ладі Во­лодимир-Волинсь­кої 51-ї окре­мої механізо­ва­ної бригади.

У творчому доробку поетки є вірші, присвячені загиблому бійцю з Шацька Сергієві Мокренку, та іншим захисникам, які віддали своє життя за цілісну і незалежну Україну. 

Щоб краще нам жилося в Україні

Якби ми воювали так, як турки, війна б закінчилась давно.

А ми у Мінську граєм в піжмурки з сумнівними особами ОРДЛО.

У путінських очах Зеленський бачить мир? При цьому стрілянина не вщухає.

По лінії усій війська вже відвели, а вогнище війни і досі не згасає.

А може, просто вигідно вести війну? Життями хлопців покривати злодіяння?

І твердити про сутичку гібридну, не маючи ні краплі покаяння.

Народ у пошуках роботи, як біженець, на захід вирушає.

Привозить звідти марки або злоті. А власна економіка занепадає.

На все спокійно дивимось давно. Мізерні пенсії, смішні зарплати.

Та й землю краще продамо. Навіщо нам її орати?

Те, що вирощують у господарстві, державі зовсім не потрібне.

Свій розпач топлять у пияцтві, бо кращих змін ніяк не видно.

А прикро не за себе – за дітей, які в майбутньому залишаться без пенсій.

Тому і вірусами знищують людей, щоб на мільйони їх ставало менше.

Вже шостий президент у нас, а зміни тільки на папері.

Корупція була і буде повсякчас. Вона вже в генах наших або в крові.

Ми дуже хочем рухатись вперед, насправді ж топчемось на місці.

Щодня у нас букет проблем або з новин жахливі вісті.

Колись з ентузіазмом рухались вперед, з надією, що доживем до комунізму.

У пам'яті лишився цей момент з переліком чеснот і гуманізму.

Ми зараз стоїмо на роздоріжжі, задумавшись, куди нам прямувати.

Борги по МВФ ростуть, немов на дріжджах. Як не крути, а треба віддавати.

Знайдімо сили й вилізьмо з лайна, в якому нас тримають нині.

Стараймось викластись сповна, щоб краще нам жилося в Україні.

Галина ПАШЕЧКО

Джерело:
До списку новин