Парламент прийняв закон про обіг землі, в якому банкам надано виключне право необмеженої концентрації володіння, користування і розпоряджання землею. В Україні вже зараз більшість акціонерів банків, що працюють, – іноземці. Тому будь-які заяви, що іноземці не зможуть стати власниками української землі до 2024 року, – пусті балачки.
Про це пише Віталій Журавський на своїй сторінці в Facebook.
Закон про обіг землі прийнятий. На сьогодні є безліч постанов про скасування рішення парламенту на продаж аграрної землі. Претензії – порушення регламенту. Вони, з моєї точки зору, цілком обґрунтовані, але новостворена коаліція з числа "Європейської солідарності", "Голосу" і "Слуги народу" ці постанови відхилить.
У мене немає сумнівів, що з часом з'явиться конституційне подання в Конституційний Суд про порушення процедури прийняття закону про обіг землі. Тут є перспективи в опозиції. Тому що в один день вперше в історії українського парламентаризму пройшли три позачергові сесії, що є законодавчим безглуздям. І остання сесія – без затвердженого порядку денного.
Численні народні депутати, які внесли зміни до статті законопроєкту про обіг землі, не були заздалегідь проінформовані про те, що 30 березня відбудеться позачергова сесія, на якій буде розглядатися питання сільськогосподарської землі. І таким чином фізично не змогли скористатися своїм конституційним правом на відстоювання своїх ініціатив. Тобто їхнє право на законодавчу ініціативу проігноровано, що є грубим порушенням Конституції України.
Планується, що прийнятий закон частково вступить в дію тільки з 1 липня 2021 року. А до цього часу він може бути або скасований Конституційним Судом, або скасований новою владою.
Читайте також: Новий закон про землю може спричинити зубожіння селян та поглибити соціальну кризу
В Україні закони, які не підтримуються народом, не виконуються. Проти прийнятого через коліно закону офіційно виступили депутати 13 обласних рад та 450 місцевих рад різного рівня. За різними соціологічними опитуваннями, понад 70% громадян України не підтримують продаж землі з молотка.
У разі якщо КСУ буде зволікати з розглядом конституційного подання, а влада залишиться у команди Зеленського і закон запрацює після мораторію, то цим правом скористаються повною мірою саме банки. Їм надано виключне право необмеженої концентрації володіти, користуватися і розпоряджатися землею, якщо кредитор не виконав своїх фінансових зобов'язань і вона стала предметом застави.
В Україні вже зараз більшість акціонерів банків, що працюють, – іноземці. Тому будь-які заяви, що іноземці не зможуть стати власниками української землі до 2024 року, – порожні розмови.
Усі операції з купівлі-продажу землі будуть здійснюватись через банки, і лише в безготівковій формі.
Земельну ділянку може придбати особа за умови наявності у набувача права власності документів, що підтверджують джерела походження коштів. Тобто це повинні бути абсолютно чисті білі кошти, завірені податківцями. Інакше банк в операції відмовить.
Це в цілому робить неможливим придбання землі малими і середніми фермерами, які до 80% операцій проводять готівкою. Тому апріорі правом купівлі землі скористаються в основному закордонні спекулянти, у яких з документами повний ажур.
Якщо до 1 липня 2024 року в одні руки можна придбати не більше 100 га землі, то після цієї дати – не більше 10 тис. га, в тому числі і юридичним особам, серед засновників яких є іноземці.
Пільгове право на купівлю буде надаватися орендарям, які уклали договори оренди землі до 2030 року, без проведення земельних торгів. Вони сьогодні користуються паями колишніх колгоспників, отримують кожен рік за гектар землі в різній формі від 3000 до 4000 грн. За 10 років вони заплатять ще по 30–40 тис. грн кожному селянинові. І на цьому все. Земля перейде у власність великих агрохолдингів, контрольний пакет яких належить іноземцям.
Якщо так станеться, то Україна утвердиться як сировинна держава на кшталт Аргентини, власність на землю перейде транснаціональним компаніям. Вони будуть платити податки в своїх країнах, а не у нас. Зовсім по-іншому розвивалася б ситуація, якщо б зробили ставку на вітчизняних фермерів. Вони платили б податки в український бюджет. Виграло б село, держава.
Для обробки української землі, як підрахували фахівці, латифундистам з сучасною технікою досить близько 200 тис. осіб, а на селі мешкає понад 10 млн. За таким сценарієм більшість або поїде на заробітки в місто, поповнюючи люмпен, або як дешева робоча сила – за кордон.
Земля – це створення мільйонів робочих місць. Але в тих країнах, де домінує фермерство. Наприклад, у Польщі тільки таких господарств 1,425 млн, в Італії – 1,146 млн, у Румунії – 3,422 млн. В Україні – близько 29 тис.
На фермі працює мінімум дві-три людини. Там, де є фермерське господарство, – там економічно чиста продукція. Це, зрештою, питання національної безпеки. Саме наші фермери і утримують інфраструктуру села, дороги, дитячі садки, школи.
Нашим селам монополісти не потрібні. Село – колиска нашої мови, культури. Зникне село – зникне і наша культура. У декларації державного суверенітету сказано, що наша земля є матеріальною основою суверенітету. Втратимо землю – втратимо державу! Сподіваюся, що цього не станеться.
Віталій Журавський,
Український правознавець і політичний діяч
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
