— Непрості часи вимагають відповідальних дій — ухвалення держбюджету надзвичайної ситуації. Це підтримка для виходу України з кризи, — говорить прем'єр-міністр Денис Шмигаль із трибуни Верховної Ради.
Парламент зібрався на позачергове засідання. Ухвалив пропоновані урядом зміни до бюджету на 2020 рік. "За" проголосували 249 нардепів. Зокрема, фракції "Слуга народу", група "Довіра" та частина групи "За майбутнє". Не підтримали "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос" і "Опозиційна платформа — За життя".
Читайте також: Борг працюючого українця збільшиться на 21 тис. грн - Зміни до держбюджету
Доходи зменшаться на 119,7 млрд грн. Видатки зростуть на 82,4 млрд грн, з яких 64,67 млрд підуть у спеціальний фонд протидії коронавірусу. Найбільше передбачать на виплату пенсій і державну програму медичних гарантій — на 29,7 млрд грн і 15,7 млрд грн відповідно. Дефіцит бюджету зросте втричі — з 96,27 млрд до 298,4 млрд грн. Покриватимуть його переважно із запозичень.
Найбільше коштів забрали у Міністерства розвитку громад — 6,8 млрд грн, культури — 5 млрд, освіти і науки — 4,9 млрд грн. Зарплати чиновників усіх рівнів обмежать до 47 тис. грн.
Курс гривні в уряді прогнозують на рівні 29,5 за долар.
— Це не антикризовий бюджет. Його треба назвати "рятуйся, хто може". Призведе до потужної кризи. Президент, уряд і Верховна Рада поки що цього не розуміють, — каже колишній заступник голови Нацбанку Олександр Савченко, 61 рік.
— Влада прогнозує падіння валового внутрішнього продукту на 3,9 процента. Із таким бюджетом воно буде більш як 15. А доходи зменшаться утричі. Безробіття матимемо на рівні 30 відсотків. Уже зараз половина бізнесу не працює.
У бюджеті не бачимо підтримки людей, які втратили роботу. Громадянам, бізнесу потрібна допомога. У США, Німеччині бізнес не платить податків, а працівникам за простої виплачують зарплати. Вдумайтеся. Працюючому українцеві, якому за 60, заборонили виходити з дому. Хто йому платитиме зарплату? А треба автоматично це робити для таких категорій, як лікарняний.
Працівникам малого і середнього бізнесу, приватним підприємцям держава мала би виплачувати "мінімалку" за квітень і травень. На кожну дитину — по 2 тисячі гривень. Звільнити до осені підприємців від оподаткування зарплати й соціальних внесків, а від податку на землю і нерухомість — до кінця року. Це все коштуватиме приблизно 400 мільярдів гривень.
Треба розуміти, що кожна бюджетна гривня на зарплату, зменшення податків бізнесу — це менше падіння ВВП. А так цей показник упаде навіть на 17 процентів. Це якщо до травня всі ці карантини закінчимо. Треба їх завершувати. Інакше буде колапс, економіка впаде на 30–40 відсотків. Вже зараз два з половиною мільйони робочих місць втрачені. Щоб відновити одне, треба 4–5 тисяч доларів. А ми водночас чуємо божевільні заяви, що у травні створять пів мільйона робочих місць.
Нацбанк мав би зменшити облікову ставку (відсоток, під який НБУ видає кредити комерційним банкам. — ГПУ) до 3 процентів. Тоді банки зможуть продовжити кредити, всі переживуть цей рік. Економіка впаде максимум на 5 процентів.
Але потяг уже пішов, бюджет ухвалили. У травні ситуація буде гірша, багато людей недоїдатимуть.
— Прогноз, який заклали в бюджет, нереалістичний, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації 42-річний Ілля Несходовський.
— Завищують валютний курс. Так збільшують доходи від митниці, яких не отримають. Необґрунтовано роздувають видатки при загальному дефіциті у 300 мільярдів, коли економіка починає падати. Заганяють її у боргову яму.
По тисячу гривень пенсіонерам — популізм. Замість того, щоб підтримати тих, кого відправили у відпустки за власний рахунок.
Досі немає рішення по "антиколомойському" закону (законопроєкт передбачає, що банки не повертатимуть колишнім власникам. Є вимогою МВФ. — ГПУ). Співпраця з МВФ під питанням. Грошей ще не отримали, а вже поділили.
Бюджетом можуть керувати в ручному режимі. Розподілятимуть, кому давати, а кому ні. Можуть натиснути на Нацбанк, щоб почав друкувати гроші.