Перетворити небезпеку на користь. Чому і як потрібно сортувати сміття

Чому це важливо

Сміття, яке не може розкладатися самостійно, є однією з головних проблем людства — бо з кожним роком воно займає все більше і більше місця.

Ще на початку 1990-х дослідники з’ясували, що від 60 до 80% усього сміття у Світовому океані становить пластик. Він акумулюється в тихих регіонах між океанічними течіями, утворюючи сміттєві плями. Найбільшою з них вважається Велика тихоокеанська сміттєва пляма між узбережжям Каліфорнії і Гавайськими островами, яка складається з 87 тис. тонн відходів і за площею рівна трьом Франціям. Дрейфуючий в океані пластик вбиває морських мешканців, які приймають його за їжу. Він також потрапляє в шлунки безлічі тварин і в кінцевому підсумку шматочки мікропластику опиняються і в наших тарілках. 

Читайте також: Що продавати в інтернет-магазині: 15 продуктів, які зараз на піку популярності

Навесні 2019 року пластиковий пакет знайшли на дні Маріанської западини — на глибині понад 10 км. Це було найбільш глибоководне занурення людини під воду за всю історію.

А в червні 2019 року непальські альпіністи спустили 11 тонн сміття з Евересту.

В Україні як правило, не переробляють не лише пластик, але й решту сміття. Більше 90% українського сміття потрапляє на звалища, площа яких з кожним роком продовжує зростати. Багато з таких звалищ становлять небезпеку, час від часу на них трапляються пожежі. Так, у 2016 році під час пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова загинули чотири людини — троє пожежників і один співробітник комунальних служб.

Водночас, якщо його переробити, сміття може перетворитися на цінний ресурс.

Головні правила сортування сміття

1. Промити.

Перед тим, як віддавати на переробку, упаковку від їжі, напоїв чи косметики варто промити від залишків продукції, що у них містилися (крім пляшок з-під газованої води та пива). Не варто віддавати для переробки упаковку з-під жирної їжі.

Хоча всю вторинну сировину перед переробкою миють, в Україні існує технологія її миття лише у холодній воді, оскільки миття у гарячій воді є занадто дорогим (у Європі сировину миють у холодній, а потім у гарячій воді). Через це уся сировина, яка містить жир, залишається жирною, і це суттєво погіршує якість кінцевого продукту.

2. Стиснути.

Усе сміття варто ущільнювати, щоб воно займало менше місця.

Як організувати сортування сміття вдома

Зазвичай більше половини домашнього сміття — це пластик, який розкладається від 300 до 1000 років, та завдає найбільше шкоди навколишньому середовищу. Це можуть бути поліетиленові пакети, ПЕТ пляшки, контейнери від йогуртів і сметани, використані флакони від побутової хімії, косметики чи інша пластикова упаковка.

Друге місце займають паперові відходи, зокрема, газети, глянцеві журнали, шкільні зошити й альбоми, упаковка з тонкого картону, фантики від цукерок.

Водночас відходів зі скла та металу порівняно мало.

Відповідно, найраціональніше — це мати вдома два контейнери: один для пластику, скла, та металу і другий — для паперу, а також звичайне відро для відходів, які не йтимуть на переробку.

Перед тим, як віднести сміття, яке на станцію сортування, можна розкласти ресурсоцінні відходи на окремі пакунки — це збільшить шанси, що вони будуть перероблені, а не відбраковані під час сортування.

Для переробки є цінними наступні категорії вторсировини:

Папір

Зокрема, картон, офісний папір, газетно-журнальна продукція, зошити, альбоми, листівки, будь яка паперова упаковка тощо.

Перед тим, як здавати цю вторсировину, рекомендується скласти її так, щоб вона була максимально пласкою, та покласти в окремий пакунок.

Прийому та переробці не підлягають чеки, серветки, одноразові паперові стаканчики, пергамент, забруднений їжею, жиром, рідиною папір.

Варто також звернути увагу на те, що пакунки типу типу Tetra Pak належить до категорії «пластик».

Метал

Це алюмінієві та консервні бляшанки, а також металеві кришки.

Перед тим, як здавати на переробку, консервні бляшанки варто помити, а алюмінієві бляшанки максимально стиснути. Усе металеве рекомендується складати в окремий пакунок.

Скло

Переробці підлягають цілі чи биті пляшки з-під напоїв, ліків чи косметики.

Пляшки рекомендують помити, злити воду, покласти в окремий пакунок та зав’язати.

Кольорові та прозорі пляшки зазвичай сортують окремо.

Переробці не підлягають кришталь, жаростійке та ударостійке скло.

Пластикова упаковка

Переробці підлягають не всі види пластикової упаковки — деякі з них краще відразу викинути до загального сміття.

Щоб зрозуміти, чи підлягає переробці та чи інша упаковка, потрібно дивитися на маркування. Воно вказане у вигляді трикутника з цифрою (від 1 до 7) та/або літерами:

1 — PET або PETE

2 — HDPE або PEHD

3 — PVC

4 — LDPE або PE або PELD

5 — PP

6 — PS

7 — others

Якщо на упаковці немає маркування або це № 3 (PVC) чи 7 (others), вона не підлягає переробці.

Для переробки підходять

Прозорі пляшки PET або PETE та/або 1 у трикутнику;

Кольорові непрозорі РЕТ-пляшки (також цифра 1 у трикутнику) варто складати окремо. Їх переробкою займаються не всі, оскільки вони містять крейду або двуокис титану.

Пляшки та флакони HDPE або PEHD або РЕ та/або 2 у трикутнику (деякі види упаковки побутової хімії та молочної продукції). Вони нагадують непрозорі пляшки PET і відрізняються лише маркуванням на денці - HDPE має у трикутнику позначку 2, а РЕТ — позначку 1. Крім того, HDPE має у трикутнику позначку 2, а РЕТ — позначку 1. HDPE має косу смужку на денці, а РЕТ — кульку. До цього виду (HDPE або PEHD або РЕ та/або 2 у трикутнику) також належать кришки від пластикових пляшок, які потрібно складати в окремий пакунок.

Контейнери, пляшки, флакони з поліпропілену — маркування РР (багаторазові контейнери для їжі, деякі види упаковки побутової хімії, косметичних засобів, одноразові відерця в супермаркетах, які мають вигляд стаканчика, одноразові прозорі стаканчики);

Поліпропілен також може мати вигляд плівки — це упаковка для печива, морозива, чипсів, круп та макарон. Вона видає гучний звук при зминанні, не тягнеться і легко рветься, якщо надрізати. Найвідоміша поліпропіленова плівка — це скотч та файлики. Такі упаковки теж варто складати в окремий пакет.

Tetra Pak. Упаковки від соків, молочної продукції. Їх варто промити та скласти так, щоб вони стали пласкими.

Поліетилен у вигляді плівки з маркуванням HPDE, LDPE або 2 чи 4 у трикутнику. Це одноразові пакетики-майки, пакети для покупок, стрейч плівка, пакети з-під молока та кисло-молочних виробів тощо.

Від поліпропіленових пакетиків вони відрізняються властивостями — радше тягнуться, ніж рвуться. важливо, щоб вони були чистими — брудні на переробку не потрапляють. Їх також краще складати в окремий «пакет пакетів».

Полістирол (PS або 6 в трикутнику) — баночки з деяких молочних продуктів (зазвичай це стакани з-під сметани та йогуртів), одноразові контейнери із супермаркетів (інколи такі контейнери можуть бути з PET або поліпропілену PP, тому варто перевіряти маркування).

Якщо ви не можете визначити маркування на упаковці, здавати її на переробку не має сенсу. Крім того, переробці не підлягають також дозатори та аератори з металевою пружиною та трубочкою. Їх краще викинути до загального сміття.

На переробку також не приймуть дрібні полімери (кіндери, деталі іграшок), блістери з-під ліків, фольгу та зубні щітки.

Небезпечні відходи

Окремо варто складати небезпечні відходи, якими є, зокрема, відпрацьовані батарейки та акумулятори й енергозберігаючі лампи.

Батарейки

В акумуляторах та батарейках містяться важкі метали (такі як ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній), луги та кислоти, які, потрапивши у ґрунт чи воду, завдають значної шкоди.

Потрапивши в землю, одна використана батарейка може забруднити 20 квадратних метрів ґрунту або 500 літрів ґрунтових вод. Водночас для промисловості відпрацьовані батарейки — це сировина з високим рівнем концентрації цінних елементів — кольорових металів та мінералів. Тому на них є спеціальна позначка про те, що цей вид відходів забороняється викидати до звичайного сміття.

Відпрацьовані батарейки та аккумулятори варто складати в окрему PET-пляшку та здавати у спеціальні пункти прийому.

Енергозберігаючі лампи

Схожа ситуація з енергозберігаючими та люмінісцентними, лампами.

Так, одна велика трубчаста лампа денного світла містить до 70 мг ртуті. Через це також варто слідкувати, щоб вони не розбилися, адже пари ртуті отруйні.

Відпрацьовані лампи теж варто здавати у спеціальні пункти прийому.