По допомогу я звернулась персонально до своїх друзів і знайомих. Попросила купувати солодощі у нас, а не у супервеликого бізнесу. Попросила допомагати малим.
Чи чекаю підтримки від держави? – Чесно, ні. Я розумію, що у держави немає ресурсу.
Ігор Гуд – власник бренду рюкзаків із Києва
Все зупинилося – і офлайн, і онлайн, і наші магазини-партнери, і наші особисті продажі. Ми запустили виробництво масок багаторазових і це нас дещо рятує.
Чекати можна біля моря погоди, а ми адаптуємося, оптимізуємо, зменшуємо витрати.
Працює лише частина працівників, бо це вже питання виживання бізнесу – є питання виживання людини і питання виживання бізнесу. Ми живемо лише за рахунок наших продажів, якщо немає продажів – ми вимушені частину людей відправити у відпустки за власний рахунок.
У нас продукт, який передбачає активне життя – спорт, подорожі, робота. Зараз це все зупинилося, тому ми не можемо вимагати купувати наш продукт. Ми не просимо ні у держави, ні у людей купувати наш продукт.
Зараз, на мою думку, люди будуть дослухатись до нових бізнес-ідей. Той, хто зможе запропонувати підходи, сервіси чи продукти, які покращать життя людей після карантину, під час кризи та по її завершенню – зможуть вирости.
Які найближчі плани?
Інна Левдар: Ми просто зібрались і працюємо щосили, щоб буйволи були і ферма існувала.
Олена Токар: Чи будемо ми відчувати загострення економічної кризи? – так. Робити якісь прогнози дуже важко – ми не розуміємо, коли це все закінчиться.
Ігор Гуд: Всі ми залежимо один від одного, як виявилось, дуже сильно – більше, ніж ми думали. Я думаю, що найближчі півроку ми не повернемося до рівнів продажів, які були раніше.
Катерина Бойко: Я точно знаю, що світ вже не буде таким, як раніше. Шукайте свій шлях, тому що немає якихось правильних рецептів чи сценаріїв – як будувати бізнес. Це тільки ваш досвід і ваш шлях.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
