Економічна криза 2007-2008 років спричинила зростання цін на продукти харчування та водночас поглибила негативні наслідки для сільськогосподарської сфери. Спричинену коронавірусом кризу порівнюють із тодішньою. Та експерти СОТ зазначають, що наразі ринок зазнав впливу нових факторів ― соціального дистанціювання та закритих кордонів.
Чим прийдешня криза загрожує сфері продовольства, в яких країнах уже відчутні наслідки та чи варто боятися порожніх полиць?
Скільки продуктів викидають через відсутність замовлень
Замовники сільськогосподарської продукції ― не тільки магазини та супермаркети, а й готелі, ресторани, кав’ярні, навчальні заклади, які наразі в багатьох країнах зачинені через карантин. Тож частину продуктів, які тепер нікому купувати, виробникам доводиться просто викидати.
Читайте також: Світова економічна криза: як вплине на вибори в Україні та ЄС
У США щоденно виливають від 10 до 14 мільйонів літрів молока ― це 7% усього обсягу індустрії. Молочні ферми не можуть зупинити виробництво, адже корови дають молоко щоденно. При цьому 2020 рік мусив стати роком росту для американської молочної індустрії ― вперше за 4 роки ціни на продукцію почали рости.
У штаті Айдахо фермери були вимушені викопати рови для «поховання» близько 500 тисяч кілограм цибулі. Так само в інших штатах чинять із бобами, салатом і капустою. Постачальники вимушені чавити сотні тисяч яєць. Частина фермерів віддають продукти на благодійність, але центри прийому не мають достатньо холодильників, щоб прийняти таку кількість їжі.
В Індії початок карантину ― 25 березня ― припав на господарський сезон: достигали овочі та фрукти, дозрівала пшениця. Країна ― другий світовий постачальник овочів і фруктів, і найбільший у світі експортер зернових. При цьому в сільському господарстві задіяна майже половина населення. Ринки в країні не закривали, але продукти все одно купують у значно меншій кількості.
Постраждав ринок бананів ― незірвані плоди лишилися гнити, адже немає ані покупців, ані шляхів транспортування. А в провінції Сатара корів годують полуницями або салатом ― продуктами, які зазвичай купували туристи.
При цьому в країні цьогоріч очікують збільшення врожаю на 2,4%, порівняно з попереднім роком. Запаси пшениці та рису втричі перевищують необхідні країні для власного використання ― у сховищах наразі більше 77 тонн зерна. Тож і для експорту його не забракне. І хоча спершу ціни знизилися, надалі експерти прогнозують їхнє зростання і падіння продажів на 10-12%. Тож у цьому сезоні через локдаун Індія переживатиме кризу спецій, пшениці, баштанних культур, бананів та деяких овочів ― через відсутність покупців, порушення транспортних шляхів і брак робітників продукти просто лишають на полі.
Брак робочих рук
Сільськогосподарське виробництво залежно від сезонних робітників з-за кордону. У всьому світі вже відчувають брак мільйонів працівників.
Німецьким фермерам цьогоріч бракує 300 тисяч сезонних робітників ― зокрема, на фермах спаржі. Зазвичай цю роботу виконували працівники зі Східної Європи, та через локдаун Німеччина не зможе їх прийняти. Щоб залучити місцевих до роботи на фермі, створили сайт з оголошеннями. Доволі швидко знайшлися тисячі охочих, та потенційні роботодавці наголошують: люди без досвіду навряд чи будуть корисними.
Врешті Німеччина дозволила в’їзд 80 тисячам охочих з Румунії. Вони скористаються спеціальними авіарейсами, не полишатимуть ферми та мінімізують контакти під час роботи. Також у країні розглядають можливість залучити до сезонної роботи біженців.
У Великій Британії на фермах бракує близько 70 тисяч робітників. Минулоріч 98% працівників були заробітчанами з-за кордону. Тож у країні закликають студентів і людей, що втратили роботу, долучитися до «земельної армії», щоб «прогодувати націю». Але кваліфікованих спеціалістів бракує, тож у квітні чартерні рейси доставили до Великої Британії перших 150 румунських працівників для збору фруктів.
У Франції не вистачає 200 тисяч сезонних робітників ― їхнє місце пропонують зайняти безробітним. Так само намагаються знайти вихід із ситуації в Італії ― там щороку працює 370 тисяч найманих робітників з-за кордону, що складає 27% від усієї кількості працівників сільськогосподарського сектору. До тижневої експериментальної програми в області Венето долучилися 1500 людей, серед яких більшість студенти та люди, що втратили роботу через локдаун. Для успішної роботи галузі навесні треба залучити хоча б 50 тисяч людей.
Загалом на фермах США працюють 2,7 мільйона робітників, часто неофіційно. Вони не мають можливості соціального дистанціювання на роботі та доступу до медицини. З них ― близько 250 тисяч є іноземцями, більшість ― мексиканці.
В іспанській провінції Уельва, де вирощують полуницю для всієї Європи, бракує 9 тисяч робітників ― зазвичай ними були марокканки, що тепер не можуть потрапити до країни. Оскільки це сезонна ягода, цьогорічного врожаю може й не бути.
Нові купівельні звички
Один з багатьох факторів, що впливатиме на розвиток подій ― поведінка покупців.
У The New York Times порахували: з початком карантину американці й американки збільшили витрати на продукти, адже почали готувати вдома. У перший тиждень продажі продуктових магазинів виросли на 79%. Зокрема, більше купують пасту, борошно, м’ясо, напівфабрикати та «шкідливу» їжу ― чипси та снеки. Також у 5 разів зросла кількість покупок пекарських порошків і соди.
У виданні Bloomberg зазначають, що американці почали купувати більше м’яса, молочних продуктів, картоплі, печива та готових супів ― це продукти, що в останні роки втрачали покупців через тренд здорового харчування. А також ― на третину більше апельсинового соку через вміст у ньому вітаміну С. При цьому на апельсинових плантаціях уже бракує працівників через обмежувальні заходи.
Схожа ситуація у Гонконгу ― у піковий період захворюваності в лютому у країні впали продажі в усіх сферах, окрім трьох, серед яких ― продовольство. Люди купували вдвічі більше продуктів, ніж до пандемії. Але при цьому виріс попит на товари локального виробництва.
Таку ж поведінку покупців спостерігають у Франції ― люди почали купувати у малих локальних фермерів, тож продажі органічної продукції зросли.
«Продуктовий націоналізм»
Деякі країни вводять заборону на експорт окремих продуктів.
«Націоналістичний підхід може зашкодити усталеному глобальному ринку», ― пише Bloomberg, застосовуючи термін «продуктовий націоналізм». Тім Бентон, експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин, стверджує, що наслідки вже відчутні.
У березні в Казахстані, одному з лідерів експорту пшеничного борошна, заборонили вивезення на продаж борошна, гречки, цукру, деяких овочів. Це пояснили тим, що в сусідніх країнах зростає потреба в цих продуктах, тож їх варто зберегти для себе. За два тижні заборону експорту змінили на квоти.
Сербія припинила експорт соняшникової олії, а Румунія, один з найбільших європейських постачальників круп, ― пшениці, кукурудзи, соняшникового насіння, рису, рослинної олії та цукру.
В’єтнам, третій світовий постачальник рису, тимчасово заморозив контракти з експорту цього продукту, щоб мати змогу забезпечити власні потреби. А Китай, що є найбільшим споживачем і виробником рису, буде здійснювати найбільші в історії закупи цієї культури на внутрішньому ринку, незважаючи на значні запаси.
Експерти стверджують: нестачу рису та інших продуктів можуть спричинити саме така необдумана продовольча та купівельна політика. Автори Bloomberg вважають, що необдумані закупівлі можуть викликати здорожчання продуктів і, як наслідок, бунти у країнах, що розвиваються.
Як підтримують продовольчий сектор
Дональд Трамп планує виділити $19 мільярдів на допомогу фермерам, також фонди підтримки створені в окремих штатах.
Новозеландські виробники м’яса перевели продажі в інтернет ― цьому сприяло Міністерство бізнесу, інновацій і працевлаштування. А в Австралії експорт червоного м’яса не зменшується, адже з початком локдауну країна перевела увагу з США на Японію та Китай.
У Великій Британії близько 300 власників молочних ферм можуть отримати відшкодування від уряду через втрати продукції. Для цього їм треба буде надати дані про те, що втрати спричинені саме обмежувальними заходами ― у такому випадку уряд компенсує їм різницю вартості, щоб індустрія не постраждала.
У Канаді серед виробників молока та м’яса запустили кампанію, що спонукає замовляти їжу в місцевих ресторанів. Таким чином канадці хочуть підтримати ресторанний бізнес, що є замовником їхньої продукції.
Італійський уряд ухвалив закон, що гарантує допомогу сільськогосподарського бізнесу, заморожує виплату боргів малих і середніх підприємств. Також пакет допомоги сільськогосподарському ринку пропонує Польща.
Що чекає на Україну?
Наразі Україна повністю заборонила тільки експорт гречки до 1 липня, щоб захистити власний ринок. А експорт пшениці лише обмежили. А от від ідеї обмежити експорт кукурудзи відмовилися ― на ринку її не бракує.
У квітні уряд відновив державне регулювання цін на 10 продуктів. А після короткочасного зростання цін в Антимонопольному комітеті повідомили про їх стабілізацію. Проте через закриті ринки фермери вже протестують, адже зазнають великих збитків.
Більше половини продуктів Україна імпортує з ЄС. При цьому під час січня-лютого 2020 року Україна навіть збільшила експорт агропродукції на 8% порівняно з таким же періодом минулого року. Наразі помітного падіння ані експорту, ані імпорту продуктів харчування не зафіксовано. Натомість Україна підписала спільну з СОТ заяву щодо гарантії продуктових потоків навіть у час обмежень через COVID-19.
Основні ринки збуту та закупівлі продовольства для України ― це Китай, США і Європа. Тож можливість продовжувати торгівлю з цими країнами буде залежати від того, наскільки сильно вони постраждають від кризи.
Голод і ціни: що далі?
В Інформаційній системі сільськогосподарського ринку при ООН наголошують: наразі локальні ринки зазнають більшого впливу пандемії, ніж глобальні. І стверджують, що світовий ринок зернових культур має достатньо запасів, щоб задовольнити попит.
У Світовій організації торгівлі розробили дві моделі розвитку ринку харчових продуктів. Оптимістична прогнозує зниження торгівлі з поступовим відновленням у наступному півріччі. Песимістичний варіант ― різке падіння, а відтак ― нерівномірне та неповне відновлення. У будь-якому випадку найбільшого удару зазнає експорт з Північної Америки й Азії.
«Найгірше, що може трапитися ― обмеження торгових потоків продуктів. Будь-які заходи проти вільного ринку будуть контрпродуктивними», ― заявив Массімо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Він вважає: проблема стане помітною у квітні-травні з початком сезону овочів і фруктів.
Продуктові полиці європейських і американських магазинів не спорожніють, але проблеми можуть виникнути з доставкою. Щоб вирішити проблему, у Європі створили «зелені коридори» ― транспортні шляхи для постачальників. І хоча пасажирські рейси заборонені, авіа- та судноплавні компанії продовжують продуктові постачання.
Але якщо в країнах-експортерах не відновиться виробництво, продуктів на прилавках буде менше і вони здорожчають. Наразі в середньому ціни на продовольство зросли на 0,1%. Це трапилося за рахунок здорожчання зернових, цитрусових, кави та морепродуктів, що зрівноважилося падінням цін на м’ясо та чай. При цьому зниження ціни на нафту стримує здорожчання пальмової та соєвої олії, кукурудзи та цукру. А деякі продукти різко дешевшають через зміну потоків на ринку.
У Світовій продовольчій програмі вважають, що заходи для боротьби з пандемією можуть обмежити доступ до їжі і поглибити злидні для 300 мільйонів людей з менш захищених країн.
Прогнозують, що голод зачепить бідні країни Африки, Південної Америки та Азії. Виконавчий директор Світової продовольчої програми Девід Бізлі заявив, що світові загрожує наймасштабніша з часів Другої світової війни гуманітарна катастрофа, “голод біблійних масштабів”. За його словами, через кризу, спричинену коронавірусом, 135 мільйонів людей уже зараз відчувають нестачу їжі, а на межі голоду перебуває ще 130 мільйонів.
Країни, що переживали кризу ще до початку пандемії, наразі зазнають ще більших проблем. Наприклад, у Венесуелі через локдаун люди масово втрачають роботу і не мають за що купити їжу. У південних африканських країнах мільйонам уже бракує їжі, проте місцева влада придушує протести і не дозволяє шукати продукти, якщо при цьому порушують карантин. Голод починається і в бідних районах Маніли, столиці Філіппін. А в Індії, де на карантині закрили 1,3 мільярда людей, більше 370 мільйонів втратили роботу, що може загрожувати масштабним голодом. 369 мільйонів дітей уже страждають від голоду через те, що не отримують шкільного харчування.
Проблеми може викликати і скорочення видатків країн-донорів для гуманітарних організацій, адже кошти будуть спрямовані на подолання власної кризи.
Оксана Расулова
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
