Людина має викликати бригаду швидкої допомоги у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.
Але, бувають випадки, коли нам відмовляють у виклику. Що робити у такому разі та за яких симптомів і обставин це правомірно? Про це розповів керуючий партнер юридичної компанії Grishakov Law Company, адвокат – Олександр Гришаков.
Нові правила виклику швидкої допомоги
Диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".
Лікарі можуть приїхати на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо.
Читайте також: Що буде з організмом після одужання від коронавірусу?
У таких випадках потрібно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 можна викликати, коли є загроза життю і лік йде на хвилини та коли людина потребує негайної госпіталізації.
Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати у випадках:
• втрати свідомості, судом;
• раптового розладу дихання чи раптового болю в грудній клітці;
• гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі;
• головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічної коми;
• гіпертермічного синдрому;
• зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;
• ознак гострого отруєння;
• порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
• анафілактичної реакції;
• укусів змій, тварин;
• усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);
• та травм, що пов’язані з невідкладною стоматологією.
А також, при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки:
• пов’язаних із транспортними засобами;
• теплового удару, переохолодження;
• асфіксії всіх видів;
• наслідків злочинного нападу;
• надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих).
До кого швидка не приїде
Телефонуючи в невідкладну допомогу, ми маємо розуміти, що це відповідальність, адже, якщо ми будемо викликати цю службу на неекстрені випадки, то ми перешкоджаємо її діяльності. І вона може не проїхати до тих, кому справді потрібна.
Бригада не виїжджає до:
• до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень);
• до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
• для видалення кліщів;
• для видачі листків непрацездатності, рецептів і будь-яких довідок;
• для транспортування мертвих.
Відмова в екстреній допомозі
Диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої.
Адвокат Олександр Гришаков:
“У цьому випадку диспетчер зобов’язаний оформити письмову відмову і дати рекомендації щодо звернення у відповідний медзаклад, вказавши його адресу та телефон. Окрім того, Наказом МОЗ України № 722 від 28.03.2020 затверджено Стандарт екстреної медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)”.
Під час розмови з диспетчером проводиться обов’язкове опитування відповідно до алгоритму опитування особи з підозрою на COVID-19:
• визначаються ознаки невідкладного стану людини;
• виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19;
• збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19;
• збирається інформація щодо визначення групи ризику.
Отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю, а особі, яка телефонує, надаються рекомендації задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади екстреної медичної допомоги.
Якщо ж ви вважаєте, що відмова у прийомі була невмотивована і відбулося порушення прав як пацієнта – залежно від ситуації, зокрема можна скаржитися на гарячу лінію МОЗ, – радить експерт Гришаков.
Кримінальна відповідальність
Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається Статтею 140 Кримінального кодексу України.
При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання (через помилки лікарів).
Проте попри досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення лікарів є поодинокими.
Щоб не доводити ситуацію до відкриття кримінальної справи, краще за все з'ясувати у вашого сімейного лікаря ще на етапі підписання договору, які ситуації потребують надомного відвідування, чи готовий лікар приїхати в інший район, за яким номером телефонувати, якщо хвороба застала у вихідний, святковий день або вночі.
Коли швидка приїде на виклик
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.