загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Елітарний пенсійний фонд: журналісти викрили мільярдну фінансову піраміду голови НБУ Смолія

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На тлі епідемії коронавірусної хвороби та спричиненої нею економічної кризи значне занепокоєння викликає фінансовий сектор України. Ця сфера традиційно критично залежить від інтересів і побажань іноземних кредиторів та інвесторів. Але в цій історії є місце особистим стимулам і кровним інтересам голови НБУ Якова Смолія. Як спритний банкір забезпечує собі безбідну старість? Читайте далі про самопроголошену «пенсійну республіку» очільника Нацбанку.

Повідомлення від 28 квітня про зростання активів корпоративного недержавного пенсійного фонду (НПФ) Національного банку пройшло ледве поміченим на інформаційних шпальтах. Банкіри зазначили, що фінансова вага фонду зросла з 1,32 млрд гривень до 1,49 млрд, але на це майже ніхто не звернув уваги.

Утім, проблематика становлення в Україні неурядових пенсійних фондів як елементу заміни солідарної пенсійної системи України на накопичувальну — це досить важлива тема. Якщо дуже спрощено описувати сутність НПФ, то це респектабельний і більш «наворочений» аналог популярних у нещодавньому минулому кредитних спілок.

Читайте такжеЗеленський пообіцяв роздати українцям по 2000 гривень до завершення карантину

В цілому, 15-річний етап розвитку та спроб становлення в Україні сегмента приватних пенсійних фондів виявився вкрай малопродуктивним. Багато НПФ стали відомі як фінансові піраміди або фасади шахрайських схем з акціями компаній та іншими активами. Частина фондів використовувалася за принципом махінацій, які в середині минулого століття мафія здійснювала з накопиченнями найбільших профспілкових організацій у США. Проте, на відміну від українських НПФ, у американських профспілок 60-70-х років водилися пристойні суми.

Станом на 2019 рік всі НПФ в Україні володіли загальними активами в сумі менш як 3 млрд гривень. У системі недержавного пенсійного забезпечення брало участь не більше 900 тис. осіб або трохи понад 5 відсотків від усього працездатного населення країни. У Державному реєстрі фінансових установ є інформація лише про 64 недержавних пенсійні фонди, зареєстровані в дев'яти регіонах країни.

У лютому цього року низка приватних пенсійних фондів створили Всеукраїнську асоціацію — з метою координованого захисту прав та інтересів вкладників. До об'єднання увійшли НПФ, у яких обслуговуються 50 відсотків вкладників усього українського ринку.

Якщо виходити не з кількості вкладників, а з фінансової ваги, то вищезгаданий фонд Національного банку України зосередив більш ніж половину активів даного сектора послуг. Фонд НБУ є корпоративним і передбачає обслуговування працівників зі структур регулятора.

Унікальність пенсійного фонду Нацбанку — в закритості форми управління. Посадові особи НБУ, користуючись особливим статусом фонду, мають можливість одноосібно реалізувати адміністрування та управління активами.

Фактично це «держава в державі», а її «президент» — голова правління Нацбанку Яків Смолій.

Фонд вкладався лише у два види активів. Про це свідчать дані Національної комісії регулювання ринків фінпослуг. Майже половина — вкладення в облігації внутрішньої державної позики, ще 36,7 відсотка — депозитні вклади й ощадні сертифікати.

Так само, як іноземні фінансові спекулянти, пенсійний фонд НБУ заробляв на ОВДП, які торік давали понад 20 відсотків прибутковості, а з урахуванням курсової різниці — навіть близько 30 відсотків.

Стійка та дуже висока прибутковість ОВДП протягом майже всього 2019 року була обумовлена утримуванням Нацбанком облікової ставки на рівні 18 відсотків. НБУ безпосередньо впливав на умови прибутковості вкладень свого НПФ та мав можливість моделювати умови, за яких активи давали б більше прибутку.

Зрозуміло, що ситуація вибудовувалася під створення надприбуткової піраміди ОВДП іноземними фінансовими колами. Однак НБУ вповні отримав вигоду з цього атракціону щедрості, який оплатили й продовжують оплачувати українські платники податків.

Найм'якше формулювання, яким можна описати цю ситуацію, — кричущий конфлікт інтересів. НБУ став безпосереднім бенефіціаром та організатором портфеля дуже дорогих боргових зобов'язань українського бюджету.

А ось головним вигодонабувачем у рамках розподілу спекулятивного доходу пенсійного фонду НБУ став VIP-пенсіонер Яків Смолій.

Цікаво, що у декларації посадовця за 2019 рік вказаний дохід у розмірі майже 118 тис. гривень пенсійних виплат із фонду НБУ. У порівнянні з мільйонними доходами від оренди комерційної нерухомості це незначна сума. Але вона дуже важлива. У декларації Смолія зазначено, що в НПФ Нацбанку він має 538 тис. гривень накопичень.

Відповідно до загальної інформації про фонд на сайті Нацфінпослуг, до НПФ Національного банку входить 12 583 учасники. А ось загальна сума пенсійних вкладень фонду НБУ становить всього 1,19 млрд гривень. Тобто голова Нацбанку одноосібно зосередив близько 40% від усього обсягу вкладень у фонд. Розділивши залишок, що не належить Смолію, між іншими 12 582 учасниками фонду, ми побачимо, що кожному дістанеться по 0,05%.

Непогану надбавку від фонду Смолій отримав і за 2018 рік. У декларації від 15 березня 2019 року чиновник вказав майже 100 тис. гривень внесків. При цьому в 2018 році керівник Нацбанку тримав у фонді понад 213 тис. гривень накопичень. Збільшення Смолієм більш ніж удвічі обсягу вкладень у НПФ з прицілом на 2019 рік зайвий раз свідчить про розуміння та усвідомлену готовність до розвитку тренду істотного підвищення прибутковості ОВДП.

З огляду на ключовий вплив на показник облікової ставки (і прибутковість таких активів як ОВДП), контроль над корпоративним пенсійним фондом регулятора і найбільша частка вкладень роблять Якова Смолія творцем, виконавцем і головним бенефіціаром корупційної «багатоходівки».

Згідно з поданою 15 квітня декларацією, в 2019 році Смолій отримав 22,5 млн гривень сукупного доходу. Спільно з дружиною чиновник тримає суми з шістьма нулями в доларових і гривневих депозитах. Сім'я володіє великою часткою у привабливому переліку комерційної нерухомості, розташованої у різних регіонах країни — від Львова до Харкова.

Раніше ЗМІ писали про пов'язану зі Смолієм мережу валютних обмінників та освоєння мільйонних замовлень від держбанків, які отримували компанії давніх бізнес-партнерів глави НБУ.

Зокрема, «СтопКор» у листопаді 2019 року оприлюднив ексклюзивне розслідування, в якому показав, як голова правління НБУ заробляє на здачі банкам в оренду нерухомості, переписавши власні компанії на дружину. А також розкрив бізнес-зв’язки Смолія із найбагатшими людьми країни. Левову частку «лівих» доходів родині Смоліїв забезпечує ТОВ КУА «Еталон Ессет Менеджмент».

Історія власності «КУА Еталон Ессет Менеджмент» Фото: YouControl

Ще одна сфера бізнесу сімейства головного банкіра — охорона здоров'я. Дружина Смолія безпосередньо пов'язана з офшорною компанією «Сент Параскева Медікал холдінг Лімітед», яка контролює Медичний Центр Святої Параскеви. Центр має базу медичних установ у Києві та Львові. Львівська філія, наприклад, продовжує успішно розвиватися.

Торік у травні компанії надали велику земельну ділянку на території колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури. Земля була отримана в оренду на 10 років із найближчою перспективою побудови там нової клініки з підземним паркінгом. Поки медреформа добиває державну медицину, настає найвдаліший час для інвестицій у приватний сегмент медпослуг.

Попри те, що результати роботи Смолія на посаді глави НБУ викликають масу питань, серйозні проблеми у банкіра потенційно могли виникнути лише у двох випадках.

Перший епізод — претензії з боку НАЗК щодо відомостей в деклараціях про доходи. Нагадаємо, торік улітку в Агентстві запобігання корупції заявили, що у трьох деклараціях Смолія за 2015-2017 роки були вказані недостовірні відомості. Сукупна ціна «помилок» склала понад 18 млн гривень. Але далі заяв пресслужби НАЗК справа не так і не зрушила.

13 листопада 2019 року під стінами Національного банку України стартувала безстрокова акція протесту «Зупинимо корупцію в НБУ». Її ініціатор — ГО «Стоп корупції», до якої доєдналися представники понад десяти різних громадських організацій. Активісти протягом багатьох тижнів вимагали, аби керівників Нацбанку в особі Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожкової притягли до відповідальності за корупційні схеми.

Другий епізод — реальна загроза відставки на початку березня відразу після звільнення Кабміну Олексія Гончарука.

Але у всіх випадках Смолій залишився недоторканим. Адже його фігура важлива для схеми забезпечення ключових рекомендацій-вимог від МВФ та інших структур. Тому Смолію вибачають дуже багато. Та чи буде команда влади й надалі закривати очі на «фейли» банкіра після того, як розкриється «пенсійна» схема голови Нацбанку?

Цих обставин має бути достатньо для проведення офіційного розгляду в межах компетенції Ради Національного банку. Ситуація вимагає також залучення парламентського контролю в рамках створення тимчасової слідчої комісії в Раді. Пильну увагу цьому кейсу, поза всяким сумнівом, мають приділити і правоохоронні органи. Адже така кричуща ситуація не має залишитися без уваги і реакції на офіційному рівні.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.

 

Джерело:
До списку новин