Я по життю оптимістка. Як життя не ламало – чоловіка і дитину поховала, зазнала наслідків Чорнобиля і переїхала звідти, починала фактично життя заново, сама вивела в люди трьох дітей, а я трималась.
Але останній рік зламав мене більше моральна, ніж фізично. Тому, соромно зізнатись, інколи хотіла накласти на себе руки, але як людина,що вірить у Бога, цього не зробила. Адже так погано я та мої знайомі ще ніколи не жили. Нікчемні пенсії, високі комунальні тарифи, неможливість купити бодай раз у місяць щось смачненьке, доношування за дітьми одягу - все це принижує людську гідність, створює у літніх людей комплекс неповноцінності. Його підсилюють повідомлення по телебаченню про надвисокі заробітні плати чиновників ( 47 тисяч гривень – це для більшості українців, особливо літніх, - захмарні суми, а тим паче мільйонні у керівників «Укрпошти» і «Нафтогазу»).
Складається враження, що нас просто зживають із землі. Бо якщо людина погано харчується, у неї немає імунітету до хвороб, скільки б тебе не заганяли і не примушували під час карантину сидіти вдома. Вже й на сонечко подивитись чи подихати свіжим повітрям сам не маєш права вирішити. То що це за життя? На мою думку, як так жити, то краще померти. Взагалі, до людей нинішня влада немає ніякої гуманності і жалю, вона не знає, наскільки справді погано, як ніколи раніше, живеться нині людям. А це показник й оцінка діяльності влади.
Читайте також: «Якби не допомога знайомих, мене з мамою уже б не було», - темний бік карантину
Хочу запитати в Президента Володимира Зеленського, за якого я мала необережність проголосувати, і в Уряду, якого він підібрав: у вас мами й тата є, чи вчили вони вас так ігнорувати людей, їх думку, чи хотіли б ви для своїх батьків такого життя,як у пересічної більшості літніх ( а тепер уже й за економічної кризи і молодих) українців?
Якщо ні, то беріться за роботу, а не імітуйте її, не ходіть по світу з простягнутою рукою. Джерел для наповнення бюджету і у нашій країні дуже багато – тільки потрібно хотіти розгледіти їх: це і митниця, це і легалізація видобутку бурштину, це і відновлення роботи стратегічних підприємств, продукція яких була конкурентоспроможною на міжнародних ринках…
І дайте людям більше свободи, не тисніть на їх психіку, не втручайтесь у їх особисте життя, даючи нікчемні поради вивчати англійську під час карантину… Її справді багато хто вивчає, тільки щоб виїхати з України. То хто залишиться тут? Наркомани, п’яниці і немічні літні люди.
Добивають людей подвійні стандарти влади. День перемоги фактично проігнорували,прикрившись карантином, зате День Європи відзначають більш активно… Справді, нам потрібно тягнутись до європейських стандартів життя, торгувати з Європою на умовах, вигідних для нас, розвивати свою країну. Якщо Україна буде економічно сильною і поважатиме себе, то з нею рахуватимуться у світі, як це було ще не так давно. А слабкого всякий гне додолу,як оце ви нас, нинішня влада.
Ганна БОГДАНЕЦЬ,
Рокитнівський район Рівненської області
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.