"Цей документ писався для українців, які хочуть мати свою державу"

— Закон нарешті почав захищати українську мову. Ми побачили це по рекламі, вивісках, виступах публічних осіб. При Міністерстві освіти створили комісію зі стандартів мови, — говорить народний депутат Микола Княжицький. — Понад 70–80 відсотків людей вітали закон. Соцопитування протягом останнього року підтвердили, що більшість громадян — україномовні. Хто користується російською, віддають своїй дітей до українських шкіл, дивляться українські фільми, читають українську літературу.

Мовного закону боялися політики, які на ньому спекулювали. Не підтримувався він за межами нашої країни — Кремлем. Путін прямо говорив: "Росія закінчується там, де закінчується російська мова". Тому проросійські політики постійно поширювали брехню про мовний закон і продовжують це робити.

25 квітня 2020-го минув рік від прийняття Верховною Радою у другому читанні Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Перед тим депутати розглянули 2082 правки. Президент Петро Порошенко підписав документ 15 травня, чинності він набув за два місяці. Встановив єдиною державною мовою українську. Нею має володіти кожен громадянин і користуватися в усіх сферах публічного життя.

Читайте також: Уряд представив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19

Закон передбачав створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

— На жаль, уряд не запустив передбачені законом секретаріат уповноваженого із захисту державної мови та центри її вивчення в регіонах, де нею погано володіють. Це саботаж, — каже Микола Княжицький. — Але громадські активісти постійно нагадують про ці проєкти і готуються до їхнього поступового втілення. Бо кабінети міністрів змінюються, і колись прийде справді український демократичний уряд, що візьметься за виконання мовного закону.

Зараз документ під загрозою, бо влада по своїй суті — неукраїнська і часто ініціює спроби скасувати закон.

— Це дії депутата Бужанського (нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський зареєстрував законопроєкт про скасування мовного закону в грудні 2019-го. — ГПУ). Це спроби дозволити викладати іноземними у вищій освіті, маніпуляції з іномовленням, що насправді передбачають запуск російськомовних каналів, — про­довжує Микола Княжицький. — Проукраїнські політичні сили роблять усе, щоб закон встояв. Я переконаний, що це вдасться. Важлива й позиція громадських активістів та медіа. Цей документ писався для українців, які хочуть мати свою державу, в якій їхні права будуть захищені. Маємо дбати і про права національних меншин. Але це неможливо, якщо не захистимо українську мову.

Мовознавець Іван Ющук звертає увагу, що від прий­няття Конституції України 1996-го до минулого року влада нічого не робила, аби виконати статтю 10: "Держава забезпечує всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". Тому мовний закон дуже важко приймався.

— Як би його не оцінювали, після ухвалення — всі зобов'язані виконувати. Інакше буде анархія. І кожна держава це усвідомлює, — говорить Іван Ющук. — Хіба у Франції кращі землі, клімат чи люди? Та ні. Але там ще 1539 року видали ордонанс — за яким усі державні служби мали використовувати тільки французьку мову. І це об'єднало націю. За тамтешніми законами, хто цурається власної мови — несе відповідальність. В Україні навпаки, із вуст високопоставлених осіб звучить "какая разніца". Для захисту надбань мають бути еліти, відповідальні за майбутнє. Наше виживання залежить від того, чи об'єднаємось. А мова — об'єднує. Це зрозуміли в Італії 1861 року. Там італійською розмовляли з 25 мільйонів тільки 600 тисяч людей. Уряд взявся за поширення мови. Те саме в Польщі й Росії. І це повинно бути в Україні.

Мовний закон змінив свідомість людей.

— Важливо, якщо люди починають розуміти — ми — окрема держава, а не колонія сусідньої імперії. Це впливає на обороноздатність країни, суспільне життя і духовний розвиток. Починаємо повертатися до свого. У магазинах більшість продавців уже говорять українською. Вона зазвучала у транспорті, на радіо й телебаченні. У Верховній Раді виступають лише українською, це важливо. Бо коли парламент тільки зібрався, були спроби перейти на "общєпонятний". Це припинили відповідно до закону.

Та багато норм не виконують.

— До 16 січня 2020 року уряд мав затвердити державну програму сприяння опануванню державної мови, — продовжує. — Прописати порядок контролю за застосуванням державної мови органами влади та місцевого самоврядування. Потрібно було підготувати й подати на розгляд парламенту проєкт закону щодо реалізації прав корінних народів і національних меншин. Нічого не зроблено.

Із порушенням термінів призначили уповноважену із захисту мови Тетяну Монахову. Не дали приміщення та фінансування.

— Тепер зручно посилатися на пандемію коронавірусу, але це могли зробити до карантину, — каже Іван Ющук. — Витрата коштів на мову — не другорядне. Деякі посадовці-пройдисвіти мають мільйонні оклади на місяць, їх не вважають розтратою держбюджету. Це робиться спеціально, щоб українці не стали ­нацією і були роз'єднані. Маємо тиснути на чиновників, бути активними. Нагадувати, що живемо в державі українців.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.