ТОП-10 грибних місць Києва та околиць

Є фразеологізм: “росте, як гриби після дощу”. Поки природа активно частує киян дощами, пропонуємо добірку 10 найкращих місць, де ці “гриби після дощу” можна зібрати.

Броварський ліс

(Деснянський район)

Починається поруч з житловими масивами Троєщина й Лісний і тягнеться аж за межі міста. Ліс густий, переважно хвойний. Щоб грибне полювання було вдалим, треба шукати ділянки без густого підліску.

На просторих галявинах між молодим сосняком, куди пробивається сонечко, росте найбажаніша здобич – маслюки. Не часто-густо, але трапляються тут і білі гриби. Вони, як відомо, люблять сусідство з дубами, березами і грабами.

Восени сюди ходять за опеньками, навесні тут можна знайти непогані колонії моховика, польського гриба, дощовика та говорушки.

Пуща-Водиця

(Оболонський район)

Місце популярне серед грибників, тож тут ще треба встигнути вчасно на полювання.

Втім, занурившись у ліс на пару кілометрів, упіймати білих, польських чи маслючків цілком реально.

Формально Пуща-Водиця вважається лісопарком, але по суті це справжній ліс, місцями дуже густий. Насадження мішані. Переважають сосни та ялинки, але є також берези, дуби, клени та ін. Сюди ходять за білими, підберезниками, красноголовцями (підосичниками) та польськими. Також у Пуща-Водиці є грузді, волнушки, маслюки, сироїжки та літні й осінні опеньки.

Белічанський ліс

(Святошинський район)

За назвою району цей лісовий масив часто називають Святошинським. Головний орієнтир – станція метро Житомирська, а звідти маршруткою доїхати до лісу можна за якихось 10-15 хвилин. Ліс тягнеться аж до Коцюбинського і далі.

Пару років тому селище прославилося у пресі тим, що на його вулицях крізь новенький асфальт проросли шампіньйони. Тож грибниці у цих місцях є.

Читайте також: Зелений туризм: 19 унікальних сіл України

Як і у більшості київських лісів тут хвоя сусідує з листяними деревами. Тут збирають не лише шампіньйони, а й опеньки, польські, сироїжки. Трапляються також підберезники, красноголовці й чорні грузді.

Белічанський ліс хоча й розмічений на квадратами, заблукати у ньому доволі легко. Якщо у планах глибоке занурення, мапу і компас треба брати обов’язково.

Ліс на ДВРЗ

(Дарницький вагоноремонтний завод та однойменний мікрорайон)

(Дніпровський район)

Ліс переважно хвойний. У сезон тут можна полювати на маслюки, опеньки, сироїжки, гливи, рядовки й зеленушки.

Ранньою весною сюди приїжджають спеціально заради сморчків. Ці перші весняні грибі цінуються за свої смакові якості не менше, ніж білі. Шукати їх треба у низинах і поруч з водою. Люблять рости поруч з вільхою, осикою, вербою, та зустрічаються і між дубами та плодовими деревами.

Голосіївський ліс

Тут головне: чим далі від натоптаних доріжок – тим більша вірогідність вдалого полювання.

Ліс – переважно граби та дуби, а також у меншій кількості ясени та липи. Тож шукати тут “хвойні” маслюки – марна праця. Білий тут теж навряд чи трапиться. Зате опеньками місцеві галявини порадують, й не лише осінніми.

З квітня по листопад тут можна знайти чималі колонії літнього різновиду цього гриба.

Між іншим, у деяких країнах літній опеньок штучно культивується, адже дуже смакує у смаженому чи маринованому вигляді. Ростуть тут і осінні представники цього виду, але за ними треба відправлятися до лісу ближче до вересня.

Якщо розмір кошика дозволяє, можна набрати грибів-парасольок. Тут мешкають два види їстівних – великий та червоніючий.

Навесні грибники також успішно шукають тут трутовик сірчано-жовтий (ТСЖ) та печіночницю. За ТСЖ весною влаштовують справжні полювання. Мало того що смачний, не дарма ж його прозвали грибною курятиною, він ще й містить велику кількість корисних для організму мікроелементів.

І напевно у сезон тут вдасться знайти сироїжку (лускату та зелену), говорушку й рядовку фіолетову. Ростуть у Голосіївському лісі декілька видів печериць, але зокрема і отруйна.

Лютеж

(Вишгородський район, 25 км від ст.м. “Героїв Дніпра”)

Дуже близько до Києва, але грибників у рази менше, ніж у місті. Ліс густий мішаний з великою кількістю грибних галявин. Тут можна вполювати білі, польські, маслюки, підберезники, сироїжки.

Якщо за якихось причин у Лютежі “грибалка” не була результативною, можна відвідати ліси навколо Тарасівщини. Це ще з 20 км, але лісиста зона там чимала. Місце не таке “розкручене” – шансів наповнити кошики куди більше. Там точно водяться маслюки, польські та моховики.

Приблизно на такій же відстані від метро “Героїв Дніпра”, як і Лютеж, але на іншому березі Дніпра є ще одна грибна точка. Це лісові галявини біля Хотянівки Вишгородського району. Їхати сюди краще власним транспортом. Ліс мішаний – хвоя, дуб, верба. Тут шукають і знаходять королівські білі, польські та маслюки.

Димер, Катюжанка

(Вишгородський район, близько 60 км від Києва)

Ліс теж мішаний, а тому розмаїття грибів не розчарує. Зважаючи, що до Києва трохи далі, то й грибників зазвичай менше, ніж у Лютежі. Але розраховувати на прогулянку на самоті навіть на такій відстані від столиці не варто. Цей напрямок – грибна “класика”.

За бажання можна проїхати далі на Феневичі і з більшою долею вірогідності привезти додому білих грибів.

Старе

(Бориспільський район, 50 км до м. “Бориспільська”)

Село з усіх боків оточене лісопосадками, в яких перемішані сосни та дуби. Але до грибних місць треба йти пішки від села близько години, тож сюди краще вирушати на власному авто.

У Старе їдуть шукати білі гриби. Та навіть якщо вони раптом надійно сховаються, то розжитися на кошик маслюків чи лисичок вийде напевно.

Переваги цієї точки на мапі – зазвичай грибів тут набагато більше, ніж грибників. Можна сміливо брати запас кошиків.

Сухолуччя

(Вишгородський район, 60 км від ст.м. “Героїв Дніпра”)

Єдиний нюанс – грибні місця розташовані поблизу зони відчуження навколо ЧАЕС.

Деякі фахівці стверджують, що у плодових тілах зібраних тут грибів вміст цезію високий. Та, схоже, грибників цей факт не засмучує. Вилазки на грибне полювання за цим напрямком організовуються щорічно.

Клавдієво-Тарасове

(Бородянський район, Київська область. 35 км від ст.м. “Житомирська”).

Саме Клавдієво – популярне грибне місце. Та й у самій Бородянці ближче до берегів річки Здвиж можна у сезона наповнити кошики.

Тут ростуть білі, маслюки, підосичники, підберезники, польські та моховики. Також можна прогулятися у лісополосі у районі Немішаєвого.

Ліс мішаний, тому тут зазвичай росте розмаїття грибів: білі королівські й маслюки, а також печериці та чимало інших любителів симбіозу з листяними деревами.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.