Підтримай ВАП
загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Вітальна сторінкаВітальна сторінка
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Оригінальні способи допомоги літнім людям

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Що найперше спадає вам на думку, коли чуєте вислів: «допомога літнім людям»? Мабуть, більшість одразу уявляє самотню бабусю, до котрої раз на місяць навідуються працівники соцслужби — аби закупити ліки та продукти, приготувати їжу й допомогти з хатньою роботою. Або ж — нарубати дрова й наносити води, якщо йдеться про сільську місцевість. Ну, а «затерте» правило переводити літніх людей через дорогу стало вже ледь не національною традицією, якої нас змалку навчали в школі.

 
Тим не менш, навідувати стареньких, допомагаючи їм із хатньою роботою — не єдиний спосіб потурбуватися про них. А правило поступатися літнім людям місцем у транспорті, що дісталося нам від радянського минулого, в західних країнах можуть сприйняти як образу.

У країнах Європи пенсіонери ведуть активний спосіб життя, займаються спортом і підтримують гарну фізичну форму, а тому й способи допомоги їм відрізняються від прийнятих у нас. Ми зібрали кращі волонтерські ініціативи із допомоги літнім людям у різних країнах світу.

Об'єднання сиротинців із будинками літніх людей у Канаді

Об'єднання сиротинців із будинками літніх людей
Люди в будинках престарілих майже завжди нещасні, адже почуваються непотрібними, самотніми та покинутими. Так само, як діти-сироти, котрі зростають без родинного тепла і турботи. А тому лікарям і громадським активістам у Канаді та США спало на думку об'єднати дитячі притулки з будинками для літніх людей.
 
Читайте також: В Україні запускають першу систему обліку безхатьків

Внаслідок цього експерименту старенькі відчули себе потрібними, у них поліпшилися загальні показники здоров'я та з'явилося бажання жити. Діти ж уперше опинилися в оточенні люблячих бабусь та дідусів, а відтак — стали більш доброзичливими, оптимістичними та впевненими у собі. Діти й старенькі, що почувалися нікому не потрібними, виявилися потрібними одні одному, адже перші отримали дбайливих бабусь та дідусів, що замінили родину, а другі — здійснили мрію про теплий дім, повний невгамовних онуків.

Програма «Хай живуть старенькі», Італія

Мережа для допомоги літнім людям удома
Починаючи з 90-х років в Італії щороку зменшують кількість будинків престарілих. Утримування будинки для літніх людей потребує значних витрат. Тому в Італії вирішили піти іншим шляхом — створили мережу для допомоги стареньким удома.

З 2004 р. у Римі діє програма «Хай живуть старенькі», заснована католицькою Спільнотою Святого Егідія. Ця програма опікується людьми, старшими, ніж 75 років, активно залучаючи громадськість у піклування про них.

За допомогою телефонів та інших засобів зв'язку навколо кожного старенького створюють «мережу солідарності». До неї входять усі, хто оточує людину — родичі, сусіди, лікарі, волонтери соціальної служби, навіть продавці місцевих крамниць. Ці люди постійно наглядають за життям старенького, допомагаючи йому в усіх сферах життя, підтримують із ним зв'язок та у разі необхідності надають термінову допомогу.

Літні канікули для літніх людей

Ідея літніх таборів для стареньких з'явилася в США наприкінці 50-х років, і відтоді не втрачає воєї опулярності.
Засновниками першого такого табору були директорка Бронкського будинку для престарілих Роуз Тишман і громадська активістка Іфігенія Сульзбергер.

Більшість стареньких у будинках престарілих самотні, не мають нікого, хто міг би турбуватися про них і нічого, що могло б їх зацікавити. Це наштовхнуло Іфігенію Сульзбергер на думку, що два тижні на природі, в літньому таборі, могли б чудово допомогти літнім людям знову відчути радість життя.

На сьогодні в США існує близько 800 літніх таборів для стареньких, і їхня кількість щороку зростає приблизно на 10%. Такий відпочинок може стати чудовою альтернативою, скажімо, мандрівкам на море або в гори, позаяк є значно дешевшим і доступнішим. Як і дитячі, такі табори мають програми розваг доступні людям похилого віку. Це можуть бути різні види мистецтва, активного відпочинку або навчання чомусь новому, наприклад, аргетинському танго. Понад 10 тисяч стареньких у США щороку відпочивають у таборах для літніх людей, отримуючи шанс на незабутні літні канікули.

Університети «третього віку»

У світі, де панують ідеї, старість не повинна бути очікуванням смерті. Цей вік може стати часом для освоєння нової галузі. Життя — надто стрімке, щоб встигати прислухатися до себе. Дуже часто ми проживаємо його не так, як хочемо, роблячи не те, що подобається і, як наслідок, отримуємо не те, що приносить задоволення. І якщо раніше старість сприймали як пору розчарувань, то сьогодні, завдяки тенденції безперервної впродовж життя освіти, похилий вік може стати періодом здійснення юнацьких мрій та нових відкриттів, часом осягання нових горизонтів та опанування новою професією.

Саме тому по всьому світі діє мережа університетів «третього віку», де старенькі мають змогу знову опинитися на лавах студентів. У кожному такому університеті є свої програми, адаптовані під потреби літніх людей, їхні вміння та зацікавлення. Завдяки цьому люди похилого віку можуть здобувати знання з різноманітних галузей — від основ володіння комп'ютером до сміхотерапії та історії мистецтва. Окрім запрошення конкретних людей із виступами, для літніх людей також проводять майстер-класи, до проведення яких можуть долучитися всі охочі: як самі старенькі, так і волонтери та громадські організації.

Правничий хаб для людей похилого віку

Юрист Сергій Бреус в межах проекту «Нові лідери» створив правничий хаб, де проводить безкоштовні лекції для людей похилого віку. Сергій переконаний, що права літніх людей в Україні порушують тому, що більшість із них не володіють інформацією про сучасне законодавство. Мета його програми — підвищити правову обізнаність українців, насамперед, людей похилого віку.

З-поміж усіх соціальних груп, люди літнього віку — найбільш незахищені, а тому потребують особливої уваги. Так виникла ідея створити правничий хаб, де стареньким розповідають про соціальні програми, оформлення державних пільг, навчають правильно заповнювати документи, формувати запити до органів влади і т ін.. Заняття безкоштовні для всіх, хто бажає дізнатися, як влаштована правова система.

І хоча програма Сергія Бреуса поки що має експериментальний характер, її засновник переконаний: щоб долучитися до змін в країні, потрібно просто роззирнутися довкола, знайти у своєму оточенні того, хто найменш захищений та допомогти йому вирішити будь-яку проблему. Адже всі великі подвиги починаються з одного маленького кроку — творення добра для тих, хто нас оточує.
 
Як бачите, є маса креативних рішень щодо того, як допомогти стареньким. І для цього необов'язково мешкати за кордоном — українські бабусі й дідусі теж були б раді відчути нашу небайдужість до їхнього життя — для цього в нас із вами є маса можливостей! Організувати майстер-клас або прочитати лекцію в будинку престарілих, надати безоплатні професійні послуги, влаштувати благодійний ярмарок або марафон на підтримку літніх людей… Це лише частина добрих справ, які ми можемо зробити, аби подарувати їм тепло й піклування, відчуття затишку і турботи.

Бо співчуття — усюди однакове. Різні лише способи того, як ми можемо його виявити. І це залежить від нас. А тому нехай кожен із нас загляне у свою душу та простягне руку допомоги тому, хто цього потребує, подарує іншому тепло, не сподіваючись отримати щось взамін. Зробити це можна, долучившись до БФ «Жизнелюб» та «Старенькі» у Києві.

Адже найважливіші зміни — починаються в нашому серці.
 

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.

Джерело:
До списку новин