В пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного

Питання безпечності продуктів актуальне для України.

"У нас контроль значно нижчого рівня, ніж у східноєвропейських країнах. Чим далі від Києва, тим більший масштаб проблем. Зрозуміло, що у регіонах товарообіг нижчий. Продавці не хочуть втрачати прибуток, намагаються продати товар будь-якою ціною. Маємо сильно розвинуту стихійну торгівлю. На такі базари часто потрапляють продукти, які не пройшли контроль у супермаркетах. Наприкінці травня у Запоріжжі виявили тонну ранніх овочів з високим вмістом нітратів. Не виключаю, що їх успішно продають у містах області", - розповів директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

За його словами, з Європи на український ринок заходять фури простроченого м'яса.

"Ніхто не закриває заводи, які виробляють неякісне масло. Продукція і далі потрапляє у магазини. Пам'ятаємо, як у великий столичний супермаркет поставили партію риби з ботулізмом, а він досі працює. Бізнес не турбується про свою репутацію. Штрафи за такі порушення у законодавстві прописані на рівні 100 тисяч гривень. На півдні України продають ковбасу першого сорту по 39 гривень за кілограм. Нещодавно цю ж марку побачив у столичному магазині біля одного з метро, але по 69 гривень. Почали продавати морозиво з термінами придатності 2-3 роки. Хоча при певних температурах продукт можна зберігати не більше одного року і 10 місяців. Виробники посилаються на державні стандарти. Водночас споживачам перевірити їх складно. Потрібно платити кошти за доступ до спеціальних реєстрів", - говорить експерт.

Додає, що із запровадженням карантину покращилася ситуація з чистотою та дезінфекцією приміщень магазинів. Але це ситуативні зміни. У більшості міст система уже дала збій. Персонал скоротили. А люди, які залишилися, недовго будуть працювати за трьох, а отримувати зарплату за одного.

"Коли у населення падає дохід, з'являється велика кількість простроченого товару, бо його довго не купують. Наприклад, покупці скаржаться, що в пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Така ситуація з яблуками, картоплею. Бізнес намагається розпродати все, що залежалося і не понести втрат. На великій столичній торговій базі зберігають товар без дати виробництва. Бо не відомо, коли доведеться реалізовувати його", - наголошує Несміянов.

Не радить купувати на пляжах вино на розлив, шаурму, пахлаву, креветки. Щороку як тільки починається спека люди масово труяться.

Читайте також: Кабмін планує створити малим фермерам платформу для онлайн-продажів

Серед плюсів згадує закон про безпечність та якість харчових продуктів. Водночас останні санітарні вимоги до базарів датуються 1979 роком і називаються - "Санітарні норми для колгоспних базарів".

"З 2017-го усі радянські норми відмінили. Але з того часу нічого нового не розробили. З іншого боку, маємо закон про санітарне благополуччя населення і там чітко вказано, що головний лікар — керівник санітарно-епідеміологічної служби. Ця служба не працює уже шість років. Зараз це управління у складі Держпродспоживслужби, яка і слідкує за безпечністю продуктів. Але на період карантину їй заборонили виїжджати на скарги споживачів. До цього розглядали питання, з якою періодичністю перевіряти торгові точки. У служби вже півроку немає керівника. Зараз хочуть провести чергову реформу і розділити її", - каже Несміянов.