Зростання пенсійного віку, додаткові виплати, - які тільки чутки не витали навколо нового меморандуму України з МВФ. Днями стало відомо, що влада все-таки зобов'язалася "стимулювати більш пізній вихід на пенсію", тобто продовжувати започатковану в 2017 році пенсійну реформу "з метою уповільнення припливу нових пенсіонерів". Такою була ціна виділення Міжнародним валютним фондом 5 млрд дол.
При цьому є і хороша новина: незабаром пенсії мають зрости до "статистично виміряного прожиткового мінімуму". Принаймні, це ще одна вимога, під якою підписалася Україна. В уряді вже підготували низку нововведень, за допомогою яких планують виконувати свої обіцянки. Чи дійсно пенсіонери почнуть отримувати більше, на які суми можна розраховувати і хто візьме на себе нові витрати?
Грошей немає, але ви тримайтеся
Середньостатистична пенсія в Україні станом на початок року дорівнює 3083 грн. Щоб вижити в нашій країні, за оцінками економістів, потрібно як мінімум в півтора рази-удвічі більше.
Але фінансів немає. Після впровадження коронавірусних обмежень і потурань для платників ЄСВ до Пенсійного фонду у квітні надійшло майже на 1 млрд менше, ніж у квітні 2019 року. Витрати фонду перевищили доходи майже на 5 млрд грн.
І це при тому, що після "коронавірусного" секвестру бюджету фінансування Пенсійного фонду збільшили майже на 30 млрд. Гроші виділили на те, щоб нарешті зробити індексацію пенсій і доплатити "Вовину тисячу" тим, хто отримує на руки менше 5 тис. на місяць.
Читайте також: Гарантований мінімальний дохід в Україні: чому це не так добре як звучить
Усього ж протягом 13 років фонд заборгував українській скарбниці майже 50 млрд грн. І ця сума буде тільки зростати. Пенсіонерів в Україні вже 11,3 млн, а платників ЄСВ - 10,4. Тобто один офіційно працевлаштований громадянин уже утримує понад одного пенсіонера. У Німеччині, для порівняння, на одного пенсіонера припадає двоє працюючих. За підрахунками Світового банку, вже через 20 років троє працюючих у нашій країні буде фінансово тягнути чотирьох пенсіонерів. І, судячи з тенденції, ми цей план виконаємо раніше за строк.
Дуже ймовірно, що через брак фінансування на точкові ініціативи президента вже через кілька місяців бюджет доведеться знову переписувати. Міжнародні кредитори побоюються, що через дефіцит Пенсійного фонду Україні буде складно повернути їм борги, тому в меморандумах намагаються прописувати умови, які б мінімізували ризик, зокрема підвищення необхідного для виплат віку. Якщо відповідне рішення буде ухвалено, громадяни будуть довше платити податки в казну. А хтось просто не доживе до пенсії та заощадить гроші держави.
Незважаючи на те, що прем'єр-міністр і міністр соцполітики неодноразово спростовували подібні повідомлення від ЗМІ, виявилося, що побічно цю вимогу в меморандумі все ж прописано. Там йдеться про продовження пенсійної реформи зі "стимулами для тривалішої роботи". І також чітко зазначено: країна зобов'язується утриматися від змін, "які б призвели до зниження ефективного віку виходу на пенсію".
Пенсійна реформа не передбачає збільшення пенсійного віку в буквальному сенсі, а тільки підвищення вимог за кількістю необхідного для виходу на заслужений відпочинок стажу. Але фактично це і є завуальоване зростання пенсійного віку.
В Україні в межах реформи щороку дедалі більше посилюються вимоги за стажем. На той момент, коли реформа розгорнеться повністю, "набрати" потрібні робочі роки зможуть далеко не всі. Тобто на пенсію щороку зможе претендувати дедалі менше пенсіонерів.
Деякі кроки в бік "роботи до самої смерті" вже простежуються. Наприклад, Верховна Рада відхилила закон, який дозволяв жінкам виходити на пенсію в 55 років за наявності 30-річного стажу. Цей закон, що захищає українок, повинні були впровадити ще за минулого президента, але тоді коштів не виявилося. Ось їх не знайшли і тепер.
Політтехнолог Руслан Бортник переконаний, що найближчим часом у першу чергу відбудеться скорочення витрат на пенсії та соціальну сферу. Він не вірить, що варто чекати зростання виплат. Проте, без зайвого песимізму підкреслимо: вимога підняти пенсії в меморандумі все-таки є. Але, як команда президента буде домагатися його виконання, незрозуміло.
Раніше президент в одному зі своїх інтерв'ю говорив: реального плану з досягнення зростання пенсій немає. Цілком ймовірно, що зобов'язання буде виконуватися шляхом впровадження накопичувальної пенсійної системи, про що систематично заявляють уже не перший рік. У фонді, до речі, прямо підкреслили, що підтримують таку реформу, якщо вона пропрацює тривалий час.
Збираємо на "статистично обґрунтовану" пенсію
Якщо в солідарній системі гроші накопичуються, а потім їх ділять між усіма пенсіонерами, то в накопичувальній системі людина буде збирати фінанси на старість сама. Українців зобов'яжуть, крім ЄСВ, робити додаткові внески із зарплати, які їм повернуться після виходу на пенсію. Тобто фактично джерелом для підвищення пенсій стануть самі громадяни.
Ще на початку року міністр соціальної політики Юлія Соколовська заявляла, що накопичувальної пенсійної системи в Україні не бути. За її словами, очікування людей є занадто великими. Однак потім голова комітету Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев заявив: нововведення все-таки будуть впроваджувати, але поступово, "щоб не нашкодити".
У Мінсоцполітики якраз нещодавно презентували законопроект, який частково впроваджує обов'язкові накопичувальні пенсії для тих, кому ще немає 35 років, і для тих, хто працевлаштований на "шкідливій" роботі. Якщо за нього проголосують, українці будуть вибирати пенсійні фонди для внесення внесків уже з жовтня.
За людей, працевлаштованих за списком № 1, наприклад шахтарів, роботодавці повинні будуть платити на 15% ЄСВ більше. За працівників зі списку № 2, наприклад працевлаштованих у чорній металургії, роботодавець доплатить ще 7% податків на місяць. А за водіїв міського пасажирського транспорту, доярок, свинарок будуть стягувати додаткові 3%. Самі працівники нічого додатково оплачувати не будуть.
Частина грошей піде на пільгові пенсії, а частину - відкладуть на майбутнє і стануть примножувати. З плюсів для підприємств - те, що їм більше не доведеться компенсувати витрати фонду на виплату пільгових пенсій. Борги, які буде накопичено до набрання чинності цього закону, пропонують розстрочити на 5 років. Правда, не факт, що їх у результаті вдасться "вибити" з боржників. Крім того, щоб перейти на нову систему, доведеться додатково витратити ще 1,5 млрд грн, які ще потрібно знайти.
Узяти участь у програмі можна буде й добровільно, оплачуючи додаткові 3% податку на місяць зі своєї кишені. По суті, це те саме, що і вже нинішня система добровільного накопичення. Навряд чи варто чекати буму на цю пропозицію: станом на початок 2019 року в ній взяли участь лише 5% офіційно працевлаштованих українців.
На які конкретно суми можна буде розраховувати?
Якщо у програмі візьме участь 30-річний українець зі списку № 2 із середньою зарплатою в 10 430 грн, то до досягнення необхідного 55-річного віку накопичить трохи більше 219 тис. грн. З урахуванням середньої тривалості життя після виходу на заслужений відпочинок він буде на місяць отримувати близько 1825 грн.
Якщо додати цю "накопичувальну" тисячу до середньої пенсії в Україні, якраз виходить фактичний прожитковий мінімум, який, за даними Кабміну, становить 4-5 тис. грн.
У будь-якому разі поки це тільки пробна версія накопичувальної системи щодо лише кількох десятків професій. Повномасштабні ж ідеї вже лунали від нардепів Галини Третьякової та Наталії Королевської. Але в народних обранців досі не дійшли руки до розгляду їхніх ініціатив.
Третьякова припускала, що пенсійні внески повинні відраховувати і працівник, і роботодавець приблизно однаково, не більше 5%. Лунав й інший варіант - додати вимогу про сплату 2% податку на доходи фізосіб. Узагалі опцій може бути багато. У Норвегії, наприклад, діють аж три різних варіанти з різною кількістю внесків від працівника і роботодавця. Тому говорити про те, як буде працювати схема в Україні, поки зарано.
Чи спрацюють накопичувальні пенсії в Україні
Фінансовий аналітик, експерт Growford Institute Олексій Кущ вважає, що нині не час для накопичувальної системи.
"Це гарна тема для створення довгострокових стимулів, щоб люди не їхали з країни. Але такі заходи не запускаються в масштабні кризи, подібні нинішній, посткарантинній. Є два основних механізми накопичувальної системи. Один збільшить фіскальне навантаження на роботодавця, інший - на найманого працівника. В умовах, коли підприємці й без того не можуть платити податки, зростання оподаткування є неправильним", - підкреслює він.
Експерт упевнений, що зростання податкового тиску тільки скоротить надходження від ЄСВ, і дефіцит Пенсійного фонду ще більше зросте. Це буде критично, адже через скорочення зарплат і звільнень на карантині податкові відрахування вже впали на 20%.
Аналітики підраховують: впровадження "шкідливої" ініціативи Мінсоцполітики коштуватиме підприємствам додаткові 2 млрд на рік. А масштабний запуск накопичувальної системи - 100 млрд грн. Ураховуючи те, в якому стані перебуває бізнес після коронавірусних обмежень, це заб'є ще один цвях у кришку труни українського підприємництва. Ймовірно, бізнесу доведеться реєструватися за кордоном або ж частково переходити в тінь.
Окреме питання, окрім того, скільки відсотків "зверху" брати з роботодавців - куди вкладати гроші на майбутні пенсії?
Для того щоб накопичити потрібну суму для інвестування, треба чекати мінімум близько 5 років. Планується, що далі її будуть вкладати на фондовому ринку, щоб примножити. Однак такого ринку в країні фактично немає. Інвестування в недержавні фонди - ризикована затія.
Якщо фонд буде необережний, він може втратити ваші гроші. І навіть вклади в облігації внутрішньої держпозики - не надійніше підприємство. Ідею ж інвестування на міжнародних біржах влада не розглядає, позаяк гроші повинні грати на економіку України, а не інших країн. Крім того, проблематично буде контролювати цей процес за кордоном.
"Якщо вкладати гроші в ОВДП, то краще і зовсім тримати їх під матрацом. Є маса прикладів, коли держави в інших країнах "накладали лапу" на пенсійні активи та обіцяли віддати громадянам гроші "пізніше", - нагадує Олексій Кущ.
Справді, у сусідній Польщі держава просто не виплатила ці заощадження. Сотні мільйонів доларів, які потім перетворяться на мільярди, може бути використано не за призначенням. Ураховуючи корупційні фактори в нашій країні, експерти не виключають, що українці зовсім залишаться без своїх виплат.
Так і в країнах, де рівень корупції значно нижчий, від ідеї накопичувальних пенсій відмовляються. У Чехії система пропрацювала всього три роки. Доплати за мірками країни були несуттєвими - всього близько 25 євро на місяць. У Чилі доплати теж були невеликими, оскільки вкладати гроші можна було тільки всередині країни. Значна інфляція і високі комісії від фондів просто "з'їли" частину коштів.
Ураховуючи цей момент, фінансовий аналітик не вірить, що гроші вдасться примножити.
"У нас не захотіли об'єднувати земельну реформу з пенсійною. Замість того, щоб гроші українців вкладали в земельні активи, цей ринок віддали іноземному капіталу. Тож накопичене українцями буде просто знецінюватися. Якби все було навпаки, громадяни б розуміли, що їхні вкладення в Пенсійний фонд є надійними. Землю не можна вкрасти, вивести за кордон. Крім того, земля сільгосппризначення приносила їм дохід у вигляді оренди. Навіть у випадку падіння активів на землю продовольство завжди буде користуватися попитом, тож доходи будуть", - говорить Кущ.
Не можна сказати, що ідея є зовсім нежиттєздатною, але за неправильної реалізації вона може ще більше погіршити наявні в Україні проблеми. Хто саме буде вирішувати, куди вкладати гроші українців, невідомо. Частина експертів вважає, що адмініструванням можуть займатися податкова, Пенсійний фонд, Казначейство. Інші ж вважають, що потрібно створити новий ефективний інститут, адже функції Пенсійного фонду є іншими. У першу чергу його завдання - зібрати внески і виплачувати пенсії. Він не може по своїй суті займатися інвестуванням і заробляти гроші.
Та й сам собою Пенсійний фонд називають величезною неефективною машиною, яка тільки на своє утримання проїдає 5 млрд грн. Для адміністрування внесків пропонували створити нове відомство – Пенсійне казначейство. Галина Третьякова пропонувала ліквідувати фонд і передати його функції Мінфіну або Держказначейству. Або перетворити фонд спільно з фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.
Поки конкретики від Мінсоцполітики з цих питань немає.
"Подарунки" від президента: індексація та додаткові виплати
Крім усього іншого Україна зобов'язалася перед МВФ закріпити в законі "Про обов'язкове пенсійне страхування" норму про щорічну індексацію пенсій. Це означає, що більше маніпуляцій з виплатами не буде. Саму собою індексацію називали підкупом виборців, адже її було впроваджено безпосередньо перед виборами. У березні 2019 року, приміром, 10,2 млн пенсіонерів отримали індексовану пенсію, а в цьому році доплати затримали.
Грошей на них нібито не знайшлося, але зате було виплачено президентські надбавки для пенсіонерів. У цілому на доплати для найбільш літньої категорії пенсіонерів у поточному році витратять щонайменше 6 млрд грн.
Очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна раніше також висловилася за закріплення в законодавстві чіткої дати індексації, тож змін на законодавчому рівні можна чекати вже найближчим часом.
Також Україна в меморандумі з МВФ зобов'язалася відмовитися від подальшого дискреційного збільшення виплат. Тобто фактично ми більше не повинні впроваджувати нові точкові пільги. І, хоча за всіма попередніми пунктами Україна висловлює повну та беззастережну готовність виконувати всі вимоги, від доплат влада відмовлятися поки не готова.
Програму "80 +" уже впровадили. Тепер по 500 грн хочуть платити українцям у межах програми "75+". Лазебна вважає це першим кроком для того, щоб пенсії відповідали приблизному прожитковому мінімуму. Звідки в бюджеті візьметься ще додатково 500 млн грн - незрозуміло.
По суті, це є тимчасове рішення від президента, поки накопичувальні пенсії не запрацювали. Такий самий підхід впроваджується і щодо пенсіонерів, які працюють. Підприємців повністю звільнили від сплати ЄСВ, але найманих працівників це ніяк не торкнулося. А про те, що президент раніше обіцяв звільнити від оплати комунальних послуг малозабезпечених пенсіонерів старше 70 років, схоже, усі вже забули.
В уряді всіляко намагаються ліквідувати дірку в Пенсійному фонді, що збільшується. Замість того, щоб боротися з бідністю на системному рівні, підвищувати рівень життя всіх пенсіонерів, впроваджуються точкові виплати, які потім можна буде успішно скасувати. Це показник відсутності комплексної програми, яку так і не напрацювали протягом року.
Безсистемність боротьби з дефіцитом ПФ може призвести до ще більшого його зростання. Цьому також сприяють законопроекти за типом № 1210, які заганяють платників податків у "тінь". Боротися з бідністю можна було б завдяки якісній податковій реформі, економічно обґрунтованим тарифам. Просто перекласти тягар пенсійного забезпечення на плечі самих українців, відсіваючи при цьому отримувачів виплат, очевидно що недостатньо.
Ганна Пєшкова
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
