Недобанк України. Що задумала «Укрпошта» і чому панікує НБУ

Листоноша зі смартфоном – це вже банкір?

На вітчизняному ринку може з'явитися новий банк. У гру намагається вступити потужна структура, яка має відділення по всій країні, навіть в глухій глибинці. Мова про державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта».

У компанії планують заробляти на додаткових фінансових послугах до 5 млрд грн на рік. При цьому постає питання, як новий потенційний банк збирається забезпечувати безпеку клієнтів і співробітників.

Поза загальним законом

У парламенті вже пройшов перше читання законопроект 2788-д, який надає «Укрпошті» можливість здійснювати окремі банківські операції. Зокрема: відкривати і обслуговувати поштові рахунки – аналог звичайних банківських рахунків, випускати і обслуговувати платіжні карти. Дозволяється залучати депозити (так звані «поштові вклади») і розміщувати ці гроші в будь-якому іншому українському банку.

Є й обмеження. Видавати кредити не можна, але «Укрпошта» зможе продавати кредити комерційних банків, виступаючи в даному випадку, як агент. Рахунки юридичних осіб обмежені сумою 10 млн грн, фізосіб - 200 тис грн.

Читайте також: Економіст пояснив, як збільшити пенсію

При цьому поштовому оператору не потрібно отримувати банківську ліцензію (принаймні, про її необхідність в законопроекті нічого не сказано). І ще, напевно, найважливіший момент: згідно із законопроектом, на «Укрпошту» не поширюються вимоги до банківських відділень і служб інкасації банків. Це суттєва поблажка для керівництва національної поштової служби, адже воно, таким чином, неабияк може заощадити на безпеці своїх відділень.

Згідно з постановою НБУ від 14 серпня 2018 №93 «Про затвердження змін до Правил організації захисту приміщень банків в Україні», банки зобов'язані:

-     обладнати інженерно-технічне укріплення своїх відділень: решітки, ударостійке скло, металеві ролети...
-     обладнати системою відеоспостереження з обов'язковою реєстрацією і архівацією відеосигналу з відеокамер в цілодобовому режимі терміном 14 діб (робоче місце -     касира, вхід/вихід клієнтів в банк) і 60 діб (сховище або приміщення для індивідуальних сейфів).

Сільський банк

Як пояснила ініціатор законопроекту 2788-д, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, щодо питань безпеки все залежить від того, скільки людей обслуговується в конкретному відділенні «Укрпошти», яка кількість готівки залишається там на кінець робочого дня. І якщо, наприклад, у відділенні генерується до вечора до 100 тис грн, то спеціально переобладнати його не треба – достатньо, наприклад, нормального сейфа.

«Укрпошта», в першу чергу, виконує соціальну функцію, вона обслуговує навіть ті села, де три хати залишилося, і крім пошти – взагалі ніякої інфраструктури. Відділення банків закриваються зараз навіть в таких населених пунктах мого округу, як Старі і Нові Петрівці, це майже Київ. А що говорити про віддалені села?», - пояснює необхідність надання «Укрпошті» функцій банку депутатка.

У будь-якому випадку, якщо навіть «Укрпошта» не буде особливо витрачатися на посилення безпеки своїх відділень, витрати на запуск пошти в форматі банку все одно вимагає інвестицій в сотні мільйонів гривень. Мова про закупівлю сучасного комп'ютерного обладнання та додаткових технічних засобів, програмного забезпечення, перепрофілювання і навчання персоналу.

За різними експертними даними, кошти, необхідні для реорганізації пошти в банк, можуть скласти від 500 млн до 1 млрд грн. Глава «Укрпошти» Ігор Смілянський називає скромнішу цифру – 200 млн грн.

Топ-менеджер державної компанії пояснює: щоб запрацювати як банк «Укрпошті» найближчим часом треба буде: команда з 60 банківських фахівців, оновлення 90% IT-інфраструктури, 20 тис. смартфонів для дистанційного відкриття рахунків і проведення банківських операцій (зараз в штаті 30 тис листонош) і 500 автомобілів, оснащених платіжними терміналами, комп'ютерами та сейфами. Завдяки таким «мобільним бригадам» буде вирішена проблема 7 тис некомп'ютеризованих відділень. (Всього у «Укрпошти» в країні 15 тис відділень, в тому числі 11 тис - у селах).

«Прихід компанії на банківський ринок дозволить додатково охопити до 40% населення – 15 млн жителів віддалених українських сіл досі позбавлені доступу до елементарних фінансових послуг. Наші поштові відділення, в тому числі пересувні, покривають 100% населених пунктів України», - нагадав у своєму Facebook Смілянський після прийняття в першому читанні «поштового» законопроекту.

Ольга Василевська-Смаглюк запевняє: ніяких додаткових коштів на реорганізацію «Укрпошти» від держави не потрібно. «Поштова компанія декларує, і це підкріплено фінансовими розрахунками, вона все може зробити за свої гроші. І це потім буде щорічно економити 2,5 млрд грн, які «Укрпошта» витрачає зараз щороку на доставку пенсій», – переконує депутатка.

Планові збитки

Але в тому, що реорганізацію держпідприємство поштового зв'язку можна провести виключно на власні кошти, є великі сумніви.

«Укрпошта» стрімко втрачає свій первинні функції: на ринку внутрішніх і міжнародних відправлень у 2011-2019 роках її частка скоротилася вдвічі – з 63% до 32%. Компанія здійснює 28% грошових переказів по країні і виплачує 45% пенсій. Останні з показників –  напевно, єдина позиція, яка непохитна. Просто тому, що ніяка приватна компанія пенсії возити по селах не буде –  просто невигідно. За всіма іншими пунктами держпідприємство впевнено тіснять комерційні структури.

За підсумками 2019 року операційні доходи «Укрпошти» зросли на 20,6% в порівнянні з 2018-м, склавши 8,8 млрд грн (більш 300 млн євро за торішнім офіційним курсом). Пошта отримала прибуток 600 млн грн, хоча в попередні роки фіксувалися збитки.

Але, на жаль, цей результат був досягнутий в основному не за рахунок оптимізації діяльності компанії та нових напрямків (та ж електронна комерція), а завдяки державним дотаціям. Нагадаємо, що в кінці 2018 року трапився скандал: Ігор Смілянський заявив, що доставка пошти в віддалені села для компанії є збитковою, і зажадав від уряду компенсацію: мовляв, в іншому випадку листоноші просто перестануть виконувати свої функції.

Подібна політика «викручування рук» принесла свої плоди: в 2019 році до державного бюджету на виконання функції листоноші «останньої милі» (доплати сільським працівникам «Укрпошти») було закладено 500 млн грн, в 2020 – 900 млн грн.

Одним словом, по суті, «Укрпошта» є планово-збитковим підприємством, але державі від цієї «валізи без ручки» нікуди дітися. Доводиться допомагати – в країні 13 млн сільських жителів, більшість з яких пенсіонери. Крім того, у глибинці пошта ще й один з головних роботодавців. Так що, якщо законопроект 2788-д буде прийнятий у другому читанні, весь тягар реформування, так чи інакше, ляже на держбюджет.

Шанс на виживання

Треба відзначити, що ідея перетворення «Укрпошти» в «пошта-банк» не нова – її ще в 2013 році запропонував тодішній керівник компанії Костянтин Кривенко, виходець з банківської сфери. Причому у нього була ідея зробити з поштового відділення повноцінний банк – з ліцензією, без жодних обмежень і хитрувань, які сьогодні винайшли Смілянський та Василевська. 

«Я теж підхопив цю ідею, – розповідає «Главкому» Михайло Паньків, який керував «Укрпоштою» в 2014 році. – Правда, ми хотіли отримати лише можливість емісії карток для пенсіонерів та їх обслуговування. Але Нацбанк пустив обговорення цього питання по довгому бюрократичному колу, в кінцевому підсумку все затихло, а ми це питання не дотискували».

З серпня 2017 році, коли «Укрпоштою» керував уже Ігор Смілянський, ідея трансформації пошти почала просуватися більш активно. А Національний банк України вже нічого не гальмував, а прямо заявив, що проти такої ідеї: мовляв, державна поштова компанія хоче бути банком, не виконуючи загальних вимог для таких фінансових структур. Однак в остаточному підсумку відповідний законопроект був підготовлений, пройшов обговорення і прийнятий в першому читанні.

«Нелогічно. Неконкурентно. Ризиковано. Цими трьома словами можна описати нашу позицію про ідею дозволити «Укрпошті» надавати банківські послуги», – заявила прес-служба НБУ 19 травня 2020 року, в день голосування законопроекту.

Нацбанк вказує, що в країні вже і так чотири державні банки  – Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк і Укрексімбанк. Частка держави в активах банківської системи – 55%. До 2025 року її збиралися зменшити до 25%, за рахунок часткової приватизації держбанків, а тут навпаки – з'являється ще один. При цьому «Укрпошта» опиниться в привілейованому становищі в порівнянні з тим же «Ощадом» або «Приватом»: поштовий оператор отримає всі переваги і можливості ведення банківської діяльності, але не буде нести ніякої відповідальності. При цьому боротьба держкомпаній «на одній території» призведе до зменшення доходів кожної з них, і в підсумку постраждає держбюджет.

А ось комерційним банкам «Укрпошта», якщо вона все-таки буде трансформована, ніякої конкуренції не складе. Принаймні, так вважає Михайло Паньків.

«У банківському секторі 80% доходу припадає на 20% території. Активне населення в містах, а в селах які обороти? Пенсію отримав, купив хліба... Так що для приватних банків села ніякого інтересу не представляють», – говорить експерт.

Для «Укрпошти», на його думку, захід у банківський сектор, розвиток нових послуг у віддалених куточках країни – єдиний шанс на виживання. Адже поки що компанія щодня втрачає як обсяги поштових послуг, так і пенсіонерів, які переходять на обслуговування в банки.

Як розповідає Ольга Василевська-Смаглюк, зараз навколо законопроекту точаться запеклі дискусії, але сам документ, як вона впевнена, буде прийнятий у другому читанні до кінця поточної парламентської сесії.

Андрій Кузьмін

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.