загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Україні загрожує дефіцит води: "Снігу не було, це – гідрологічна посуха"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Україна - одна з найменш забезпечених водою країн Європи, а споживають води українці в 2-3 рази більше, ніж німці.

Незабаром Україна може зіткнутися з дефіцитом води, через що водні ресурси необхідно витрачати економніше. Виною всьому – безсніжні зими, і навіть те, що весь травень йшли дощі – не рятує ситуацію. Чи дійсно Україні загрожує нестача води, і як це можна виправити?

Використання води в Україні

У цьому році в Україні спостерігається найнижчий за 100 років рівень води в річках. Зазвичай в березні і на початку квітня річки наповнюються водою після танення снігу, проте весняного розливу не було, адже зима була безсніжною. Ситуацією стурбовані і в РНБО, де заявили, що в цьому році Україна може зіткнутися з дефіцитом води. Представники Державного агентства водних ресурсів України відзначають, що останні п'ять років були маловодними, й існує ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах деяких річок.

Андрій Нікітін, директор КП "Житомирводоканал", розповідає, що Україна посідає 125 місце серед всіх країн світу за рівнем забезпечення водою. У нас малий запас води в порівнянні з європейськими країнами: менше 1 тисячі кубічних метрів на людину.

"Для порівняння у Великій Британії – це 5 тисяч кубометрів на людину, в Німеччині – 3 тисячі. Дефіцит води значно посилився цієї весни, тому що у нас була тепла зима без опадів і не сталося наповнення наших природних джерел і басейнів за рахунок опадів. Нашого регіону, Житомирщини, це стосується перш за все. Річка Тетерів є маловодною. Є ризик того, що найближчим часом ми не зможемо забезпечити місто водою. Крім того, у нас зникають річки і ці природні джерела ми не охороняємо від свого втручання, ми не навчилися раціонально споживати воду. Українці споживають 150-200 л на добу на людину, а, скажімо, німці споживають орієнтовно 75 л на добу на 1 людину", – розповідає Нікітін і додає, що за прогнозами вчених, запасів води нам вистачить тільки до 2050 року.

У Державному агентстві водних ресурсів повідомили, що в останні роки використання води в Україні тримається на одному рівні (в 2019 році в Україні забрали з природних джерел 11,1 кубічних кілометрів води). При цьому водосховища наповнені досить для забезпечення потреб українців.

"Наповнення дніпровських водосховищ зараз становить 95,2% від проектного, що дозволяє забезпечити повною мірою водні потреби населених пунктів, які користуються поверхневими водами Дніпра для питних потреб. У басейні Південного Бугу водосховища, які забезпечують питні та побутові потреби населення, наповнені на 94-103%. Наповнення водосховищ комплексного призначення в басейні Сіверського Дінця становить 86%. Основні водосховища комплексного призначення басейну річок Приазов'я наповнені на 82-99%. Придунайські водосховища наповнені на 77%", – розповів Михайло Хорєв, в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України.

Чи є загроза дефіциту води

Через безсніжну зиму під ударом виявилися ті регіони, де активно займаються сільським господарством.

"Доступні для широкого використання водні ресурси формуються в основному в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дунаю, а також малих річок Приазов'я та Причорномор'я. Разом з тим, найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя і південь України, де зосереджені найбільші споживачі води", – розповідає Хорев.

Наталя Закорчевна, голова кафедри водних ресурсів Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, зазначила, що на ситуацію звернули увагу через незвичайну зиму.

"Чому говорити про це почали лише на початку цього року? Тому що у нас не було снігу. І це називається гідрологічна посуха. Раніше ми як жили: випадав сніг, потім він танув, поповнював запаси води в річках, підземні води. Зараз ми опинилися без снігу, який був вкрай необхідний, щоб навесні сформувалося якесь повноводдя. Вперше за 140 років в Україні була така зима", – каже Закорчевна.

Вона додає, що це ще не катастрофа, але вже необхідно вживати заходів. Однак в українське законодавство не впроваджують необхідні "водні" плани по розподілу води (аllocation plans). А прогноз запасів підземних вод не оновлюється з початку 70-х років. Відповідно, зробити прогнози про те, чи вистачить води в Україні – дуже складно. Ситуацію ускладнюють застарілі водопровідні системи, які давно потребують реконструкції.

Виправити це повинна була загальнодержавна цільова програма "Питна вода України" на 2011-2020 роки, але вона так і залишилася на папері. У програмі передбачали будівництво та реконструкцію водозабірних споруд із застосуванням новітніх технологій, інвентаризацію каналізаційних очисних споруд, будівництво станцій доочистки питної води, а також приведення до стандартів ЄС нормативно-правової бази у сфері питного водопостачання та водовідведення. У Міністерстві розвитку громад і територій нам розповіли, що програмою передбачено фінансування заходів з державного бюджету на 3 млрд грн, але з початку реалізації програми на неї витратили тільки 394 млн грн, тому що фінансувалася вона тільки в 2011, 2012 і 2018 роках.

"Загальний обсяг фінансових ресурсів за рахунок коштів державного бюджету, витрачених на програму з початку її реалізації, становить 394,104 млн грн (Програма фінансувалася в 2011, 2012 і 2018 роках), що становить 13,12% від загального обсягу фінансування заходів з державного бюджету", – відповіли на запит в Мінрегіоні.

Також у відомстві додали, що законом про державний бюджет на 2019 і 2020 роки не було закладено грошей на програму "Питна вода України".

У Мінрегіоні зазначили, що постійний дефіцит коштів перешкоджає модернізації і будівництву водопровідних споруд і мереж, що погіршує якість питної води централізованого водопостачання. У відомстві кажуть, що вже працюють над продовженням програми до 2025 року. За підрахунками міністерства, регіонам треба близько 16,5 млрд грн на водопровідно-каналізаційну галузь.

Читайте такожУкраїні потрібно терміново подбати про річки, вимирає риба, водойми забруднені, - Всесвітній фонд дикої природи (WWF)

Як виправити

За травень в басейнах річок України випало більше місячної норми опадів, місцями в 3,5 рази більше. Винятком стали територія Закарпаття та Волині, де випало 64-91% місячної норми опадів. Однак травневі дощі не змогли компенсувати безсніжну зиму.

"Опади кардинально не змінили гідрологічну ситуацію на рівнинних річках, сповільнилася інтенсивність зменшення водністю, яка в порівнянні з квітнем, збільшилася на 5-10%, тільки на Cтирі, Росі, Південному Бузі та його притоках на 25-40%. На карпатських річках дощі сформували кілька дощових паводків, в результаті яких водність в порівнянні з квітнем, збільшилася практично вдвічі", – каже начальниця Служби екологічного нагляду на землях водного фонду КП" Плесо "Мар'яна Гінзула.

За прогнозами, найближчим часом ситуація із заповненням водних запасів може погіршитися.

"За даними синоптичних моделей Світових центрів погоди (GFS, ECMWF, ICON), до середини червня 2020 на південних, східних та більшості центральних регіонів кількість опадів прогнозується менше норми. Тому на більшості річок басейнів Середнього Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та Приазов'я залишається надалі ймовірність формування гідрологічної посухи з можливими негативними наслідками для різних секторів економіки, населення і довкілля", – пояснює Мар'яна Гінзула.

Експерт додає, що травень, як і рік тому, виявився щедрим на опади і трохи почав ліквідувати недобір опадів у столиці. Проте, не можна сказати, що кількість опадів в цьому році була рекордною.

"Починаючи з 2017 року в Києві спостерігається дефіцит опадів, тобто випадає кількість опадів менше норми в 621 мм/рік. У 2017 році випало 590 мм, в 2018 році – 596 мм, а в 2019 році – 527 мм, що майже на 100 мм менше норми. У 2020 році в Херсоні в березні випало 9 мм (норма 26 мм), в квітні 2 мм (норма 33 мм), в травні 30 мм (норма 41 мм). Усього за сезон у Львові випало 41 мм, що менше за норму (100 мм) в 2,5 рази. В 2020 року багато у Львові в березні випало 36 мм (норма 45), у квітні 7 мм (норма 52 мм), в травні 104 мм (норма 89). Всього за сезон у Львові випало 147 мм, що менше за норму (186 мм) на 39 мм", – зазначила Гінзула.

Отже, незважаючи на кількість дощів, їх все одно недостатньо, щоб запобігти посухи.

Для того, аби виправити ситуацію, що склалася, потрібен цілий комплекс заходів. Керівниця практики "Вода" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ольга Денищик розповідає, що колись в Україні було осушено багато територій через те, що води було багато. А тепер Україна, Угорщина та Молдова входять до трійки найменш забезпечених водою країн Європи в перерахунку на 1 жителя.

"Низька забезпеченість прісною водою – наслідок втрати великої кількості малих річок, заплав, природних ландшафтів через недбале використання земельних ресурсів. Кількість орної землі в Україні потрібно скорочувати і віддавати ці землі під екологічне відновлення тих природних екосистем, які тут існували раніше", – говорить Денищик.

Вона додала, що необхідно виконувати вимоги Водного кодексу України, зокрема, до прибережних захисних смуг, максимально допустимим обсягами штучних водойм на річках, нормативів щодо скидів забруднюючих речовин тощо.

"Також необхідно повернути фізичні характеристики русел річок (гідроморфологічні характеристики). Тобто відновити меандри річки, територію заплави, прилеглі болота, де вода може затримуватися навесні", – каже Денищик.

У Державному агентстві водних ресурсів додали, що повинні дотримуватися встановлені ліміти забору води. Проте в критичних умовах є ризики, що обмеження торкнуться гідроенергетики, водного транспорту, промисловості.

Андрій Нікітін пояснює, що ми змушені тут і зараз шукати інші джерела водопостачання. Один з найпоширеніших – видобуток води з підземних джерел. Однак не для всіх українських міст цей сценарій оптимальний. Скажемо, Житомир, який зараз гостро потерпає від найбільшох у своїй історії водної кризи, знаходиться в тій частині України, де запаси підземних вод – одні з найменших в Україні.

"Місто розташоване на гранітній плиті. Щоб забезпечити його водою зі свердловин, їх доведеться зробити дуже багато, але ми зіткнемося з іншою проблемою – великою наявністю заліза і родона, які дуже важко і дорого очистити з води. Альтернативний варіант, який застосовують сінгапурський і каліфорнійський водоканали, – очищення стічних вод до якості питного водопостачання. Працюючи за цією технологією, вищезгадані водоканали сьогодні витрачають на підготовку води 63 центи за 1 м3. Ця ціна є дешевшою, ніж ціна видобутку питної води з солоних морів і океанів. Ми повинні слідувати європейським трендам: споживати менше води з природних джерел, працювати з поновлюваними джерелами водопостачання, переробляти стоки на воду господарсько-побутового призначення", – говорить Нікітін.

Антон Ковалишин, керівник відділу зовнішніх комунікацій постачальника електроенергії і енергоефективних рішень YASNO, радить, щоб економніше використовувати воду в побуті, досить встановити на кран аератор.

"Він розсіює струмінь на більш дрібні струмки, змішуючи воду з повітрям, при цьому ефективність миття рук або посуду від цього не знижується. При цьому заощаджується від 50% до 80% води. Наявність вдома бойлера – це додатковий стимул економніше витрачати воду. Крім того , необхідно вимикати воду, поки чистите зуби, зменшувати натиск при митті рук, мити посуд в наповненій раковині або користуватися сучасними посудомийками, замість прийому ванни краще віддати перевагу душу. При поливі городів можна використовувати розетки з таймерами, які дозволять налаштувати автоматичний полив в потрібний час без перевитрати електроенергії і води. При приготуванні кави або чаю наливати в чайник лише обсяг води, необхідний на один раз. Такі прості побутові заходи і звички забезпечать комфортне користування водою і збережуть цінний водний ресурс", – каже Ковалишин.

Анастасія Іщенко

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.

 

Джерело:
До списку новин