Як спланувати та контролювати сімейний бюджет. Рівні базовий, універсальний та Gold

У міжнародному рейтингу фінансової грамотності країн Організації економічного співробітництва та розвитку Україна зайняла останнє 30 місце. Люди не вміють планувати бюджет, часто роблять нераціональні покупки, не заощаджують, стають жертвами шахрайських схем. Про це ми поговоримо у циклі публікацій, як привести сімейний бюджет в порядок. Розпочнемо з теми планування сімейного бюджету.

У світі існує низка методології, які визначають рівень бідності. Серед інших, є загальновизнана методологія ООН, що визначає екстремальну бідність. За нею, це життя на 1 долар на день (27,2 гривні, станом на 22 серпня 2020 року). Є методологія Світового банку – це 1,9 долара на день (53 гривні, курс на 22 серпня 2020 рік).

Втім для європейської держави ці цифри, звісно ж, не об’єктивні. Чимало експертів намагаються оцінити рівень заможності українців. Так, наприклад, за інформацією інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, за рівнем витрат в Україні бідними можна назвати 43,2% українців, а за рівнем доходів – 27,6%. Альтернативний підхід полягає у віднесенні до бідних тих людей, які вважають свої фінансові ресурси недостатніми для підтримання способу життя, що притаманний суспільству. Відтак, за різними оцінками бідність в Україні сягає від 10 до 60%.

Жити від зарплати до зарплати – правило для багатьох українських родин. У дослідженні “Культура (субкультура) бідності”, автори доходять висновку, що її причина в Україні приховується у кількох факторах.

Серед них, найважливішими чинниками називають: погано організовану, малопродуктивну працю, брак фінансової грамотності та інфантильність великої частини суспільства, які все ще сподіваються на те, що хтось вирішить їх фінансові проблеми.

Сімейний бюджет – план прибутків та витрат сім’ї за якийсь проміжок часу. Саме він може бути першим кроком для того, щоб взяти своє фінансове благополуччя у власні руки.

Сімейні бюджети у кожної родини бувають різними. Хтось веде спільний. Хтось роздільний, домовляючись тільки про фінансування великих покупок. Є змішані типи, коли у кожного з пари є власні кошти, але більшу частину вони вносять у спільний кошик.

Планування бюджету – це не спосіб зіпсувати якість свого життя, а навпаки, спосіб зробити його більш стабільним, прогнозованим та спокійним.

Бюджетний план "Базовий"

Видатки не повинні перевищувати доходи, а з боргами треба розрахуватися якомога скоріше, якщо вони є. Для того, щоб почати планувати, необхідно обрахувати всі доходи родини та записати їх однією сумою. Потім почати планувати свої видатки, намагаючись вписати їх у суму доходів.

Читач Біляївка.City Азам М. розповів, що він займається плануванням бюджету з 2015 року. Використовує для цього планувальник у телефоні.

- Записуємо туди з жінкою всі грошові активності. Допомогає при плануванні великих покупок (авто, квартира). Коли слідкуєш за витратами, то немає питань "куди ділись гроші". Допомогає оцінити найбільш затратну статтю. Дозволяє оцінити і планувати відпустку. Немає побутових суперечек, бо всі плани обговорюємо, знаємо, скільки можемо витратити на манікюр дружини, чи на обслуговування авто. Ну і ти завжди пам'ятаєш про свої обов'язкові платежі, борги.

32-річна Катерина О. поділилася своїм способом планувати сімейний бюджет:

- Нас у родині четверо. Двоє дорослих, двоє дітей, донька 5 років та хлопчик 2 років. Я спробувала кілька різних "планувальників" сімейного бюджету, не сподобалось. Десь інтерфейс незручний, десь функцій не вистачало (наприклад,не можна було змінити чи додати статтю витрат). Спробувала користуватись ексель, завантажувала кілька вже готових шаблонів, щось змінювала "під себе". Теж не вийшло. Не вистачало терпіння вносити всі витрати та порівнювати з планом. Якщо

Мій вихід такий, слідкую за витратами просто на банківській карті. Спочатку обов'язкові платежі: комунальні послуги, оплата занять дитини, потім продукти. Для нас, їжа та ліки для домашніх тварин. Зазвичай, покупки роблю за списком. Двічі на місяць - крупи, макарони, консервація, м'ясо. Відстежую знижки та вигідні пропозиції. Так само засоби гігієни та підгузки. Усі трати планую заздалегіть. Салон краси - раз на три місяці, якщо на нас чекають запрошення на ймовірні свята, то відкладаємо заздалегіть.

Ми не палимо. Не вживаємо майже алкоголь, може раз на чотири місяці. На ремонти та великі трати копимо. Табу - кредити. Чоловік навіть різав кредитку колись. Він у мене молодець - заробляє, весь час шукає підробітки та з гідністю несе відповідальність за родину, поки я з малюками.

Від наших читачів зібрали кілька лайфхаків, як мінімізувати ризики "зірватися" та порушувати сплановані видатки сімейного бюджету.

Читачка Олена розповіла, що ці правила допомагають не тільки економити, а й рятувати планету:

- Я з болем дивлюся, коли люди викидають продукти, бо щось не доїли, щось зіпсувалося. Навіть на святковий стіл купую все у грамах на порції. Це не жадібність, а розумний підхід до споживання. Як кажуть, діти в Африці голодують, ми бідуємо, а в контейнерах – купа зіпсованих продуктів.

Бюджетний план “Універсальний”

За місяць-два звикнули до базового рівня планування? Варто переходити на щаблинку вище. Спочатку заплатіть собі, потім плануйте видатки. Під платою собі йдеться про обов’язкові мінімальні 10% прибутків від будь-якого доходу, які варто відкладати для формування так званої “фінансової подушки безпеки”.

Класичний розподіл доходів – це 50/20/30. Тобто, на заощадження, чи виплату кредиту має йти щонайменше 20% доходів, 50% - на необхідні трати, 30% - на трати з категорії потрібних речей. Однак для багатьох це завелика сума, тому почати варто з 10%.

В ідеалі, цю суму варто з часом збільшувати на 1-2%. Зрозуміло, для пенсійних накопичень, великих покупок, придбання житла, машини, щомісячний внесок 10% дуже маленький. Але це формує звичку заощаджувати з психологічно комфортної суми.

У будь-якої людини, незалежно від рівня доходу, можуть виникнути форс-мажорні ситуації: втрата роботи, хвороба, терміновий ремонт автомобіля або заміна великої техніки. А ще - суворий карантин, викликаний пандемією COVID-19.

Люди, які мають певні заощадження, психологічно почуваються комфортніше. Однак як засвідчили результати опитування групи “Рейтинг” 67% українців мають заощаджень на один місяць у разі втрати постійного джерела фінансування, 16% протримаються до 2 місяців, 7% —до трьох місяців, лише 10% - понад 3 місяці.

У той же час, заощадження дозволяють комфортно пережити будь-яку кризову ситуацію. Наприклад, у разі втрати роботи, не хапатися за першу-ліпшу пропозицію, а мати час на пошук найкращої. Або, наприклад, мати ресурс на зміну професії, на додаткову освіту, на профілактичне покращення здоров’я.

Бюджетний план “Gold”

Гроші мають робити гроші. Чули про такий вислів? Independent зібрав 10 ознак хибних установок, які не дозволяють людям стати заможними: треба тяжко працювати, працювати на стабільній роботі, жити за принципом на “авось”, без чіткого плану, засуджувати багатих людей та заздрити їм потайки тощо.

Спільна риса мільйонерів: вони займаються тим, що люблять, пристрасні до своєї справи, розвивають багато потоків доходу, застосовують розумні звички заощадження коштів, інвестують кошти, звикли до нестабільності та викликів.

Відповідно, на рівні бюджетного планування “Gold” треба працювати над збільшенням джерел доходів, займатися розумним інвестуванням – у себе, перш за все, у справу, якою будете горіти, та намагатися заробити відсотки на вже існуючих заощадженнях.

Наш читач 43-річний Олексій С. розповідає:

- З невеликих заощаджень ми з дружиною почали шлях до придбання власного житла. Знімали житло в Одесі. Проаналізували, що витрачаємо щомісяця на оренду, транспортні витрати та поїздки до батьків, обіди-каву близько 250 доларів США на період 2002 року. Поговорили з батьками та попросилися до них пожити, щоб можна було ці гроші відкладати. Суму у 250 у.е. почали відкладати щомісяця. Із заощаджень, які були, купив машину, щоб їздити на роботу. Підбирав попутників. Щось заробляв на цьому. Усі додаткові доходи йшли у скарбницю. Гроші час від часу різними сумами інвестував у бізнес перевірених друзів. Умовно кажучи, 500 доларів інвестував у придбання, наприклад, якогось товару, отримував 700. Все відкладали. За шість років років після старту цього нашого сімейного проєкту нам вдалося купити власне житло. Частину покрили через продаж машини, частину позичили у друзів та батьків, щоб зробити ремонти. Загалом на проєкт “Власний дім” пішло майже десять років. Суттєво в цей час себе не обмежували, за кордон на заробітки не виїжджали, хіба що не подорожували так часто, як би хотілося.

Для скептиків, які вважають, що планування бюджету не принесе зиску, поділимося спостереженнями Ольги Ігнатьєвою, керівниці проекту Академія фінансової просвіти.

Матеріал підготовлено в рамках участі у конкурсі "Фінграмотність: час звернути увагу"