Положення, які в січні нинішнього року визнав неконституційним КСУ, продубльовані в іншому нормативному акті від 2017 року. І їх поки не скасували.
23 січня 2020 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними низку норм Закону №213-VIII, якими підвищувався пенсійний вік для працівників шкідливих виробництв на 5 років. В резолютивній частини Рішення №1-р/2020 вказано, що норми, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення. Застосуванню підлягають оспорювані норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Суд виходив з того, що робітники, які працювали у шкідливих умовах, і погоджувалися на таку роботу через можливість отримання окремих пільг, мали об'єктивні очікування, що у них є право виходу на пенсію на умовах, визначених старим Законом про пенсійне забезпечення.
Це рішення стало поштовхом до боротьби. Шахтарки в індустріальних містах, зокрема, в Кривому Розі масово зверталися до органів Пенсійного фонду України, вимагаючи призначити пенсію на пільгових умовах. Багато з них вже досягнули віку, передбаченого до реформи 2015 року, й мали необхідний страховий стаж. Проте органи ПФУ відмовляли у призначенні пенсії.
• По-перше, вони апелювали до того, що Верховна Рада України має ухвалити зміни до законодавства. Також вони посилаються на відсутність порядку виконання рішення КСУ. Цим самим вони фактично стверджують, що саме по собі рішення КСУ не може застосовуватись.
• По-друге, вони вказують на те, що неконституційними було визнано поправки до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Справа у тім, що предметом розгляду у КСУ були норми першого закону, але подібні до оспорюваних норм було викладено у іншому законі у ході пенсійної реформи від 3 жовтня 2017 р. Така юридична казуїстика навряд чи сумісна з принципом верховенства права. Адже КС абсолютно чітко зазначив відношення до суті змін: вони всупереч ст. 22 Конституції звужують права громадян.
Верховна Рада поновлювати пенсійні права також не поспішає. На виконання рішення КСУ від 23 січня 2020 року було розроблено законопроект №2810. Але профільний комітет, очолюваний Галиною Третьяковою, виступив категорично проти. Там зауважили, що додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть 5,2 млрд грн на рік. Цікаво, що свого часу розробники законопроекту №2212 навіть приблизно не написали в пояснювальній записці, скільки коштів буде зекономлено завдяки економії.
Як підготуватись до суду
Свої права на пільговий вихід на пенсію громадяни й громадянки можуть відстоювати вже зараз. Приблизний алгоритм наступний:
1. зібрати необхідні документи, які підтверджують виконання умов виходу на пенсію за Законом № 1788-XII у редакції до 01.04.2015 року, та записатися на прийом до органу ПФУ;
2. скласти заяву за формою 10 (електронне звернення, що реєструється в інформаційній системі ПФУ);
3. у разі відмови слід звертатися до адміністративного суду.
Проте судова практика була суперечливою через наявність двох законів, що одночасно регулюють дане питання (№ 1788-XII та № 1058-IV). Суди доходили протилежних висновків з огляду на відмінні підходи у розв’язанні колізій:
1. суди відмовляли у позові, адже КСУ не визнавав неконституційним закон про пенсійне страхування № 1058-IV. На думку суду, саме цей закон є пріоритетним, оскільки він ухвалений пізніше;
2. суди задовольняли позов, вважаючи, що при наявності колізій слід з урахуванням практики Євросуду застосовувати більш сприятливу норму.
Видається, що другий підхід виражає сутність соціальної держави та ґрунтується на принципі правової визначеності. Але навіть судді, які стали на бік ПФУ, вважають, що особи, які виконали умови виходу на пенсію за старим законом, але до 11 жовтня 2017 року(дата набрання чинності змін до Закону № 1058-IV), мають право на пенсію.
Стаючи на бік працівників, суди, як правило, визнавали неправомірним рішення ПФУ і скасовували його, а також зобов’язували ПФУ (1) повторно розглянути звернення із застосуванням показника вікового цензу у 45 років, або (2) простопризначити пенсію за віком на пільгових умовах. Як бачимо, формулювання відрізняються, але суть обраного способу захисту подібна.
Покласти край хаосу допомогла б позиція Верховного Суду, але поки довідатися її неможливо. 12 серпня Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив у відкритті касаційного провадження мешканці Донецької області, оскільки справа є малозначною і перегляд її у найвищій інстанції не передбачено. Зазначимо, що стаття 328 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє касаційний перегляд справи, якщо вона становить значний суспільний інтерес. Опосередковано це вказує на те, що належної уваги до цієї теми немає. Однозначно можна стверджувати таке: вирішення доль шахтарок та інших робітниць у судах навряд чи знизить градус соціальної напруги.
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.