Українці давно звикли, що за багато медичних послуг у державних установах доводиться платити. У кращому випадку – це благодійний внесок в касу. За логікою медичної реформи, лікарні вже повинні були відійти від практики поборів. Але цього чомусь не сталося.
У червні Нацслужба здоров'я шість разів скаржилася в поліцію на вибивання з пацієнтів грошей за послуги, які вже гарантувала держава. Тепер же розгорівся новий скандал з стосовно "подвійного тарифу".
Жителька Чернігова Ірина Кудрик уклала декларацію з сімейним лікарем. Через проблеми зі здоров'ям вона звернулася до фахівця, щоб отримати діагностику.
"Лікар виписав мені електронний напрям, щоб зробити рентген і отримати консультацію лікаря-травматолога", – розповідає Ірина.
Але в інший міській лікарні жінку приголомшили.
"Попри те, що у мене електронне направлення, у лікарні діють певні тарифи, за якими я повинна оплатити послугу", – говорить Ірина.
І це при тому, що з квітня в Україні почав діяти другий етап медичної реформи. Передбачається, що громадяни можуть отримувати 27 пакетів медичних послуг безкоштовно. Головна умова – укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром.
"Лікар надає направлення на наступну медичну послугу, але не в конкретну лікарню. А пацієнт сам вибирає, до якої лікарні йому звернутися", – пояснює директорка Департаменту комунікацій Національної служби здоров'я (НСЗУ) України Тетяна Бойко.
Пацієнт може розраховувати на консультацію вузькопрофільного лікаря – первинного, госпітального, екстреного, спеціалізованого амбулаторного, паліативного виду допомоги і реабілітації.
"Лікарі первинної ланки вже більше року працюють в реформованих умовах", – говорить експерт в сфері громадського здоров'я Андрій Скрипальський.
А вторинна ланка тільки починає працювати по-новому. З 1 квітня більшість установ уклали контракти з НСЗУ, але деякі ще продовжували фінансуватися з тимчасової системі субвенцій. З 1 серпня така практика була зупинена.
"Зі створенням електронної системи охорони здоров'я, яке, до речі, почав працювати вже активно і майже без збоїв, видано понад три мільйони електронних напрямків, за якими було надано медичну допомогу", – констатує президент Українського медичного клубу, член координаційної ради українського медичного експертного співтовариства Іван Сорока .
Але, схоже, що навіть уклавши договір з Нацслужбою здоров'я, не всі клініки його дотримуються. Є чимало тих, хто вважає за краще працювати по-старому. "Поки триватиме перехідний період, давайте витрусимо у пацієнтів грошенят", – так собі думає дирекція деяких клінік країни. Головні лікарі, як і раніше, не гребують поповнювати кишенькові благодійні фонди за послуги, безкоштовне надання яких гарантувала держава.
"Оскільки я чітко знала, що ця лікарня уклала договір з Національною службою здоров'я, а, отже, задекларувала можливість і взяла на себе зобов'язання надавати медичну допомогу пацієнтам з цим договором безкоштовно, мене, звичайно, ця ситуація обурила", – розповідає Ірина Кудрик.
Оскільки Ірині терміново потрібно було зробити рентген, зазначену лікарем суму вона оплатила. У чеку вона побачила, що внесла оплату не за тарифом, а в якості "благодійного внеску". Але у міському управлінні охорони здоров'я нас запевнили: такі внески від пацієнтів уже в минулому.
"Такий вид як" благодійна допомога" на сьогодні сходить, в принципі ,нанівець. Тому що немає людей, у яких є бажання надати благодійну допомогу", – вважає начальник Управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради Владислав Кухар.
Пацієнти кажуть інше. Жителька Чернігова Світлана (ім'я змінене) впевнено спростовує слова чиновника. За її словами так звані благодійні внески ллються рікою. Тільки ось ці перекази аж ніяк не можна назвати пожертвами.
"У кабінеті флюорографії мені лікар сказав, що треба заплатити 57 гривень. При отриманні квитанції я подивилася, що це був благодійний внесок на потреби лікарні. Жодного благодійного внеску я не планувала. Цю послугу мені ніхто б не надав, якби я не сплатила. І не тільки я. Це абсолютно всієї черги стосується", – ділиться досвідом Світлана.
Чому досі є примусові внески в благодійні фонди при лікарнях? Заслужений працівник охорони здоров'я Іван Сорока стверджує: все через недофінансування галузі.
"Сфера повинна фінансуватися на рівні 5% ВВП, а реально фінансується до 3%. І цих коштів не вистачає", – говорить Сорока.
Хоча в Національній службі здоров'я це заперечують.
"НСЗУ – це не єдине джерело надходження коштів. Є також місцеві програми підтримки, місцеві стимули, які також можуть фінансувати лікарню. Є також обов'язок власника лікарні – місцевої ради відповідного рівня – оплачувати комунальні послуги, а також робити інвестиційні внески", – пояснює Бойко .
Запитуємо у керівника управління охорони здоров'я Чернігова: скільки так званих благодійних внесків і з якою метою зібрала скандальна лікарня? Кухар відповідає, що не перевіряв ці дані, тому що вони – "зона відповідальності головного лікаря будь-якої лікарні".
"У нас немає щомісячної звітності з благодійних внесків. Ми таку звітність не беремо", – говорить Кухар.
"Така система існувала десятиліттями. Якщо ми ще 1 квітня сперечалися, буде реформа" вторинки "чи ні на національному рівні, то, відповідно, багато закладів ще досі думають, що її не буде. І закривати благодійні фонди ніхто не побіг", – пояснює експерт в сфері громадського здоров'я Андрій Скрипальський.
А проблеми Ірини Кудрик у другій міській лікарні Чернігова не закінчилися. Один з лікарів зажадав перетворити електронне направлення на паперове.
"Мене оглянув травматолог, він зробив ще одне направлення на УЗД-діагностику, і лікар цієї ж лікарні, на жаль, відмовився оглядати мене і навіть записати на прийом з моїм електронним направленням Мотивуючи відсутністю обладнання – комп'ютера", – розповідає жінка.
"Швидше за все, це особисте сприйняття нових процесів або неприйняття на рівні лікаря або на рівні установи. Що неправильно і навіть іноді – незаконно", – коментує Скрипальський.
Ця клініка, підписуючи угоду з Національною службою здоров'я, взяла на себе зобов'язання відповідати певним умовам.
"Якщо у вас є електронне направлення, його досить, щоб отримати послугу в закладі, який має контракт з НСЗУ. Він повинен був виконати вимогу – комп'ютеризувати свою мережу", – запевняє Бойко.
Зараз скандальну чернігівську лікарню перевіряє Національна служба здоров'я. Але чи повернуть пацієнтам гроші, якщо порушення офіційно підтвердяться?
"Інформація є в соціальних мережах, є вже звернення до Національної служби здоров'я. Ми знайдемо можливість контактувати із пацієнткою для того, щоб повернути ці кошти", – запевняє Кухар.
Тобто, виходить, що всі пацієнти, яких змушують оплачувати "благодійні внески", можуть розраховувати на відшкодування? У НСЗУ кажуть, що так:
"Якщо факт підтвердиться, і якщо ці гроші були заплачені за те, що вже оплатила держава. <...> Ми вже отримали також понад 386 скарг на різні порушення і на вимагання коштів від пацієнтів. І вже 21 пакет документів направлено до Нацполіцію за результатами попередніх перевірок цих скарг ", – говорить Бойко.
Покаранням для лікарні або уповноважених осіб може стати припинення фінансування або розірвання договору з НСЗУ.
"І я б дуже не радила головним лікарям доводити до такої ситуації", – попереджає Бойко.
Тому, як бачимо, за гарне медичне обслуговування нам ще треба поборотися. Про кожний випадок вимагання повідомляйте на гарячу лінію відповідної служби і в правоохоронні органи.
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.