Проєкт бюджету-2021 розрахований на нереальних показниках – експерт (огляд преси)

Кабмін пропонує бюджет на 2021 рік із дефіцитом 270 мільярдів.

«Це бюджет для малого й середнього бізнесу, промисловості. Дає можливості для розвитку медицини, освіти, збільшення зарплат. Робимо все, щоб зростав попит на українські товари», – наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Влада хоче виглядати гарно – підвищимо зарплату, виділимо більше. Та навіть якщо залучать кошти міжнародних організацій і профінансують цей дефіцит, борги віддаватимуть українці», – наголошує економіст Борис Кушнірук.

Він стверджує, що підвищення «мінімалки» до 6,5 тисячі вдарить по малому бізнесу, особливо в невеликих населених пунктах: там реальні зарплати – по 5 тисяч, і немає можливості їх збільшити. Тож значна частина бізнесу закриватиметься, вважає він: «Збільшили видатки на будівництво доріг. Але воно не дасть фінансової віддачі. Виходить, шикують у борг».

У бюджеті економіст не знайшов жодної цифри на заходи з енергозбереження. А їх потрібно фінансувати, навіть коли коштів обмаль, вважає експерт, бо це окупиться.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк попередив, що закладене у проєкті на 2021 рік підвищення мінімальної зарплати може призвести до проблем.

Інший експерт газети – фінансист Тарас Козак наголошує на «гігантському дефіциті бюджету в розмірі двісті сімдесят мільярдів гривень». Він припускає, що за умов високої корупції та за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені.

«Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, лише на будівництво доріг передбачено 71 мільярд гривень гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні видатки», – зазначає експерт. І підсумовує: «Моя оцінка проєкту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях дірки. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів нам бюджет наступного року не виконати». Стаття називається «Бюджет 2021: п’ять цифр, які вас здивують».

«Проєкт бюджету розрахований на нереальних показниках», – вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Він переконує, що зростання економіки на рівні 4,6 процента – оптимістичний сценарій. Передбачається, що суттєво зростуть надходження від податку на додану вартість, мовиться далі: «Податкова буде використовувати ці показники, щоб тиснути на бізнес, змушуватиме платити більше».

Коли економіка падає, мінімальну зарплату не піднімають – це, на думку експерта, призведе до того, що бізнес ітиме в тінь або звільнятимуть працівників, а роботу кількох осіб виконуватиме одна.

Проєкт держбюджету-2012 є реалістичним і збалансованим. Він не надутий щодо доходів, не популістський за видатками. Дефіцит його скорочується – 2022 року він становитиме 4,5%, а 2023-го – 3,5%. У цьому запевнив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр фінансів України Сергій Марченко.

Газета «День» пише, що в Україні повним ходом іде реформа оборонно-промислового комплексу. Лише за останні місяці відбулися кілька ключових подій. Так, на початку року галузь порадували звісткою про збільшення державного оборонного бюджету. Верховна Рада ухвалила закон «Про оборонні закупівлі», і його вже підписав президент. У Кабміні з’явився віцепрем’єр з питань стратегічних галузей промисловості, і уряд схвалив постанову про створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

«Що це все дає галузі і які ще зміни очікуються? Чи не відбудеться так, що від створення нових структур нічого не зміниться? Що навіть досконалий законопроєкт обминуть спритні чиновники, які звикли до схем при закупівлі оборонної продукції за державний кошт? Чи не розтягнуть значну частину оборонного бюджету на незрозумілі цілі?» – відповіді на ці запитання шукав дописувач газети Андрій Муравський.

Головне його зауваження – це те, що оборонний бюджет вкотре використовується на утримання армії, натомість на розробки в оборонній сфері не виділені необхідні для її модернізації кошти. «Власне, й витрати на оборону самі по собі менші, аніж розраховували військові», – зазначає дописувач.

Він наголошує, що для того, щоб справді більше укріпити український ОПК, ставка має робитися на державно-приватне партнерство і здорову конкуренцію серед виробників. Тому на часі, додає, ще й вирішення питання щодо організаційно-правової форми роботи підприємств, які нині входять до складу держконцерну «Укроборонпром». Те, що підприємства оборонпрому не корпоратизовані, зазначає автор, перешкоджає залученню інвестицій та побудові повноцінних партнерських відносин. Докладніше йдеться в статті «Як реформується ОПК України?».

У середині серпня віцепрем'єр-міністр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський сказав, як інформує «Укрінформ», що запланована реформа оборонно-промислового комплексу передбачає не тільки зміни у ДК «Укроборонпром», а й у приватному оборонному секторі: «Зрештою, ми потребуємо загальної реформи оборонної промисловості, а не тільки державного сектору. Передбачається, що найближчим часом Верховна Рада розглядатиме проєкти законів, які вже внесені у парламент і підготовлені як урядом, так і народними депутатами і які дозволять відкрити дорогу до процесу реформи ОПК. Це закон про корпоратизацію підприємств, особливості управління у сфері оборонно-промислового комплексу України, і таким чином ми передбачаємо трансформації», – сказав Уруський.

За його словами, відсутність протягом останнього десятиліття дієвого центрального органу виконавчої влади, який би відповідав за формування промислової політики, призвела до тієї хаотичної та безсистемної ситуації, яка утворилася з промисловим виробництвом. «Ми стоїмо на порозі суттєвих змін у плані реформування нашого оборонно-промислового комплексу», – додав урядовець.

99 відсотків політиків і партій у передвиборчий період поводяться так, ніби виборець лежав у комі 20 років – про те, у чому це проявляється, в тижневику «Країна» розповідає експерт з управління Андрій Андрушків. Він зазначає, що зараз багато політиків і представників органів місцевого самоврядування йдуть на вибори з політичною силою, яка на попередніх виборах була їхнім опонентом. Відтак, на думку експерта, «політики, які намагаються будь-що вгризтися зубами у владу, дискредитують саме її поняття. Виборець не дурний, бачить це. Авторитет, легітимність влади в очах громадян зменшується».

В результаті зникає можливість до спільних дій. Громада не зможе ухвалювати рішення, що потребуватимуть додаткових зусиль. Без довіри населення це неможливо, наголошує дописувач: «Як із карантином. Влада обмежувала свободи громадян, а коли виникла реальна загроза, люди вже не ведуться на заборони».

Однак виборці змушені обирати з того, що є, пише далі автор. «Альтернативи немає тому, що люди, які хочуть балотуватися, пізно запрягають. Якщо думаєш боротися за крісло мера обласного центру, треба починати роботу за чотири роки до виборів. Аналізувати проблеми, напрацьовувати рішення, говорити з виборцями, формувати команду. Україна мала досвід кардинального оновлення влади. Виявилося, що нові люди не дорівнюють новим ідеям. Отже, потрібні нові стратегії», – наголошує експерт.

Заступниця директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко наголошує, що уряд закладає завеликий дефіцит бюджету, однак у реальності він буде ще більшим, деталізує вона.

«Уряд закладає дефіцит у 6% ВВП, це приблизно 270 мільярдів гривень. Це величезна сума, це забагато! А крім того, Україні ще приблизно таку ж саму суму треба віддати зовнішнім та внутрішнім кредиторам по державних боргах. Відтак потреба в додатковому фінансуванні (чи з нових запозичень, чи з інших джерел) перевищує 550 мільярдів гривень. Це шалені суми для України. І краще, щоб фіскальна політика була більш консервативною», – наголошує експертка в розмові з Радіо Свобода.

За її словами, консервативна політика означає, що автори бюджету мають вгамувати свої апетити щодо великих доходів і планувати його, виходячи не з найоптимістичніших прогнозів, а з найбільш очікуваних. Окрім того, Марія Репко закликає зменшувати дефіцит бюджету. Вона згадує про те, що у зміненому бюджеті на нинішній рік заклали ще більший дефіцит, але фактично в цьому не було потреби, бо уряд не встигає зробити всі витрати, які планував. Окрім того, настільки значний фонд протидії коронавірусу в бюджеті наступного року не потрібен (потрібні видатки передовсім на вакцинацію), однак ці суми все одно заклали до бюджету-2021, каже вона.

Ще одна деталь, на яку вказують експерти: найреалістичнішими способами покриття такого великого дефіциту бюджету є або позики МВФ та інших міжнародних донорів (під низькі відсотки), або розміщення облігацій (під досить високі відсотки), або додаткова емісія гривні, яка прискорюватиме інфляцію.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.