Більшості нинішніх пенсіонерів пенсії не вистачає на життя. Майбутнім пенсіонерам її просто може не вистачити.
Заява прем'єра перед студентами, у якій очільник уряду закликав молодь вже нині думати про пенсію і анонсував плани запуску накопичувальної пенсійної системи, збурила справжню хвилю коментарів.
Як від економічних оглядачів та політичних конкурентів, так і від тих, хто і є тими "майбутніми пенсіонерами", - мовляв, який сенс отримувати "білу" зарплату і платити з неї відрахування у Пенсійний фонд зараз, якщо це не гарантує певний дохід у старості, коли людина вже не зможе працювати?
То чи правда, що до 2035 року державі не вистачить грошей на пенсії?
Що саме сказав прем'єр?
Деякі оглядачі, наприклад, ексміністр економіки Тимофій Мілованов, вважають, що ЗМІ вихопили цитату прем'єра з контексту і необґрунтовано загострили її.
Під час виступу перед студентами Денис Шмигаль дійсно досить багато розповідав про складну демографічну ситуацію в країні, коли тих, хто старішає і має отримувати пенсію, стає більше, а тих, хто працює і платить податки, - менше.
Він також згадав про невиплату пенсій як лише про один з можливих варіантів, за яким можуть розвиватися події:
"Буде мало працездатних і багато пенсіонерів. Співвідношення буде 1 до 2. Доведеться в два рази збільшити податки, щоб можна було утримувати пенсіонерів. Компанії вже не хочуть збільшувати податки. Збільшення в два рази неможливо. Ми не зможемо через років 15 платити пенсії майбутнім пенсіонерам. Це проста математика".
Денис Шмигаль також анонсував плани уряду перейти до накопичувальної пенсійної системи, коли за державою залишається лише функція виплати невеликої соціальної пенсії, а решта накопичень - особиста справа кожного працівника.
Що не так зараз?
Нинішній уряд - далеко не перший, хто озвучує такі плани, а українська пенсійна система все одно залишається такою, як і була за Радянського Союзу - солідарною.
Це означає, що кожне наступне покоління працівників коштом своїх внесків у спільний пенсійний фонд та податків утримує попереднє, яке пішло на пенсію. Поки кількість населення та економіка зростають, ця система працює, а майбутні пенсіонери можуть бути впевнені, що вони "заробляють собі на пенсію", коли платять внески у загальний фонд.
Але в Україні населення скорочується, а економіка переживає нечасті і нетривалі періоди зростання між черговими кризами.
Тож те, що в якийсь момент система відмовить, - лише справа часу.
І про це так само вже давно попереджають як українські експерти, так і іноземні кредитори, які дають гроші на покриття дефіциту українського бюджету, в якому "пенсійна діра" - одна з найбільших і зростає.
Власне, закрити цю "діру" хотіли ще після першого етапу пенсійної реформи, коли було підвищено пенсійний вік і змінено підходи до трудового стажу. Але це стало лише косметичним ремонтом системи, яка має величезні хронічні проблеми.
Пенсії - малі, видатки - величезні
На початок 2020 року середня пенсія в України трохи перевищувала 3000 грн. І пенсію в таких межах отримують три чверті українських пенсіонерів. Але їх - понад 11 мільйонів 300 тисяч. І Пенсійний фонд (а не Міністерство оборони, МВС чи освіта разом з медициною) - вже багато років є серед найбільших розпорядників бюджетних коштів.
Наприклад, цього року на виплату пенсій має піти на понад 480 млрд грн. Це близько третини усіх бюджетних видатків.
І, природно, на це у Пенсійного фонду не вистачає "своїх" коштів, тож державі весь час доводиться "допомагати" на десятки мільярдів.
Фонд і його дефіцит
Згідно із бюджетом Пенсійного фонду, цього року він повинен мати трохи більше 300 млрд грн "власних" доходів. Із них - 274 млрд грн мали надійти від Єдиного соціального внеску (ЄСВ) - фактично, податку, який мають сплачувати самі працівники або роботодавці.
Решта мала надійти з державного бюджету. Спочатку це було трохи більше 172 млрд грн. Але через коронакризу видатки зросли, зокрема, і через одноразові доплати, а надходження, особливо під час карантину, зменшилися.
За даними фонду, у січні-вересні цього року він отримав 181,5 млрд грн від ЄСВ, тоді як за планом ці надходження мали бути на 17 млрд грн більшими. В результаті загалом цього року державні "вливання" у Пенсійний фонд перевищать 200 млрд грн.
Але справа не лише в коронакризі. І це підтверджує проєкт бюджету на наступний рік, в якому уряд вже запланував майже 204 млрд грн "допомоги" для Пенсійного фонду.
Де не сходиться баланс
За даними податківців, ЄСВ, з якого поповнюється Пенсійний фонд, на кінець 2019 року платили 13,2 млн осіб. Вони вважаються "застрахованими" на випадок пенсії. Із них 10,3 млн осіб - це наймані працівники, за яких відрахування у 22% від зарплати платить роботодавець. Із них майже мільйон - ті, хто отримує зарплату менше мінімальної. Тож ЄСВ з них не утримували.
Виходить, вже зараз можна сказати, що нині один офіційно працюючий своїми внесками утримує приблизно одного пенсіонера, і чим "білішою" є зарплата на підприємстві чи в компанії - тим більшим є їхній внесок у загальний пенсійний котел.
Проте коронавірусний рік приніс звільнення працівників та закриття бізнесів, а з ними - і зменшення надходжень і у Пенсійний фонд, і в бюджет.
За ініціативою президента уряд вже трохи підвищив мінімальну зарплатню - 5000 грн, і збирається повторити це наступного року, але вже із 30% підвищенням. Мовляв, так і соцстандарти підвищаться, і споживчий попит трохи простимулює економіку.
Але оглядачі зазначають, що мета підвищення мінімалки може бути більш приземленою, - це допоможе на якийсь час отримувати більші доходи за ЄСВ, тобто, трохи зменшити дефіцит Пенсійного фонду.
Втім, бізнес вже попередив, що розцінює цей крок уряду як посилення податкового тиску, тож не виключено, що з часом частка тих, хто отримує зарплату в конвертах, або тих, хто отримує офіційно лише мінімальну зарплату, може зрости, а доходи Пенсійного фонду - зменшитися.
А далі на тлі поточних економічних проблем кожного року дедалі серйознішими ставатимуть і наслідки демографічних змін в Україні - скорочення та старішання населення, а також трудової міграції, про які науковці застерігають також вже не перший рік.
Тож у разі, якщо нинішня пенсійна система в Україні не зазнає змін, грошей на пенсії таки не вистачить - власне, їх уже не вистачає.
І насправді питання лише в тому, чи перетнуться всі ці фактори у точці "Х" саме за 15 років.
Анастасія Зануда
Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
