загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Під Софіївським собором виявили неймовірну знахідку віком 2500 років

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На території Софії Київської археологи знайшли поховання жінки віком 2500 тисяч років. Ця знахідка стала сенсаційною, адже раніше вважалося, що Софія побудована на пустому місці.

Дослідник Ігор Полукетов розповів, що поховання виявили на глибині 2 метрів, поруч із похованою жінкою також були знайдені елементи прикрас, зокрема біля правого стегна збереглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоха.

«Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання. Попередньо вони датуються V — IV cт. до н.е. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської», — розказав дослідник.

Знахідку виявили випадково, на території Софії виникло провалля в землі, і дослідники, користуючись можливістю, мали обстежити зруйноване підземелля та укріпити його.

Спустившись на глибину, археологи натрапили на жіноче поховання, від якого залишилися лише нижні кінцівки — верхня частина скелету потрапила до провалля і можливо буде знайдена пізніше.

«Фактично в самому центрі верхнього міста Києва ми маємо курганне поховання віком 2500 років, на якому і було пізніше закладено фундаменти Софії. Що цікаво, наразі археологи готові підтвердити, що закладення фундаментів храму відбувалося мінімум двічі, різним способом і у різний час», — зазначив Полукетов.

Учені припускають, що поховання належить до підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до річок Стугна і Південний Буг.

Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ — початок ІІІ cт. до н. е. — час, коли встановились і зміцнилися регулярні контакти її спільноти із представниками скіфської культури.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.

 

До списку новин