загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Нові виплати, перерахунок субсидій і пенсій і гроші для Офісу Зеленського: в Раді розглянули бюджет-2021

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

 

Верховна Рада підтримала в першому читанні проект Держбюджету- 2021. "Кошторис" на наступний рік становив Мінфін, а після розглядав профільний комітет Ради. Традиційно нардепи подали більше двох тисяч поправок, кілька міністрів "збунтувалися" і зажадали збільшити витрати на свої сфери, а опоненти обурилися різким зростанням витрат на Офіс президента.

Чого чекати від бюджету України на 2021 рік?

Головні показники:

•    Зростання ВВП – 4,6%

•    Інфляція – 7,3%

•    Середньомісячна зарплата – 13 600 грн

•    Рівень безробіття – 9,2%

•    Курс, який закладено в бюджеті – 29,1 грн/$.

Баланс доходів і витрат бюджету:

•    Доходи – 1,071 трлн грн

•    Витрати – 1,350 трлн грн

•    Дефіцит – 270 млрд грн

•    Зростання доходів – 9,4% (порівняно з 2020 роком)

Хотєлки депутатів на трильйони

Традиційно після реєстрації проекту бюджету депутати подають тисячі правок. Не став винятком і цей рік. Хтось пропонує різко підвищити пенсії, хтось – перерахувати зарплати або збільшити фінансування медицини або оборони.

Як підрахували в бюджетному комітеті, всього депутати подали понад 2,4 тис. Правок, які обійшлися б бюджети в 1,5 млрд грн. Деякі правки бюджетний комітет врахував:

•    субвенція в регіони – 7,3 млрд грн (частково гроші забрали з Фонду регіонального розвитку); на цьому рядку традиційно наполягають мажоритарники;

•    на аеропорти – 4,5 млрд грн;

•    на дотації аграріям дадуть на 500 млн грн більше.

Голосування за бюджет стало певним "лакмусовим папірцем", яка показала, чи залишилася у президента монобольшінсть. Відразу після виборів в "Слузі народу" розповідали, що частина їх нардепів, ймовірно, не буде підтримувати прийняття законопроєкту. Мовляв, щоб посилити політичну кризу, яка виникла після місцевих виборів і продемонструвати, відсутність політичної підтримки президента.

На що і скільки витратимо

Якщо бюджетні витрати розділити на загальну кількість українців за даними електронного перепису (37,29 млн), виявиться, що кожен громадянин, включно з новонародженими, віддає своїми податками близько 4,1 тис. грн на медицину в рік, 4,6 тис. грн на освіту і всього 201,5 грн у рік на культуру.

Скільки кожен українець віддає своїх податків:

•    медицина – 4 188 грн (або 156,2 млрд з усього бюджету);

•    освіта – 4 660 грн (або 173,8 млрд грн);

•    культура – 201,5 грн (або 7,5 млрд грн);

•    на безпеку та оборону – 7 163 грн (або 267,1 млрд);

•    НАБУ – 28,5 грн (або 1 млрд);

•    Офіс президента – 28,55 (1,2 млрд грн);

•    Апарат Верховної Ради – 36,2 грн (1,35 млрд);

•    Кабінет міністрів – 65,7 грн (2,45 млрд);

•    ПФУ – 5 465 грн (203,8 млрд).

Найбільша стаття витрат – на погашення та обслуговування державного боргу – 599,8 млрд. Або 16 084 грн з кожного українця, включно з немовлятами. Зазначимо, це вже не перший рік, коли найбільше коштів доводиться витрачати саме на борги.

Якщо зібрати всі річні витрати на оборону і безпеку, медицину та освіту, то виявиться, що на погашення боргів ми все одно витрачаємо більше.

А на охорону довкілля Мінфін взагалі не дав грошей. За даними ЗМІ, це стало причиною демаршу міністра екології Романа Абрамовського під час голосування за бюджет на засіданні Кабміну.

"Це при тому, що в Україні є водний дефіцит, а підприємства нераціонально витрачають воду і платять за неї копійки, – пояснив економіст Олексій Кущ. – Ми вже не та країна, у якій повно озер із чистою водою. Навіть Дніпро міліє і посеред ріки починає рости очерет. Тож екологія – це не та стаття витрат, від якої можна безболісно відмовитися. Також потрібні гроші на боротьбу із забрудненням повітря, на рекультивацію ґрунтів, захист лісів".

У "Голосі" підхід Кабміну до верстки бюджету порівняли з поведінкою людини, яка страждає алкогольною залежністю і постійно позичає гроші.

Що отримають українці

Підвищать зарплати і пенсії, але не всім. У новому бюджеті передбачено підвищення зарплат і пенсій. Мінімалку підвищать до 6000 грн у січні і до 6500 грн у липні. Слідом виростуть і витрати на заробітні плати бюджетників. Наприклад, витрати на освіту підвищать на 28%, і велика частина цієї суми піде саме на фонд оплати праці.

На 30% зростуть оклади в єдиній тарифній сітці з 1 січня 2021 року до 2 670 гривень, а з 1 липня 2021 року до 2 893 гривень.

Мінімальну пенсію поступово підвищать з 1769 до 2100 грн.

Мінімальні пенсії:

•    з 1 січня – 1769 грн;

•    з 1 липня – 1 854 грн;

•    з 1 грудня – 1 934 грн.

Максимальні пенсії:

•    з 1 січня – 17 690 грн;

•    з 1 липня – 18 540 грн;

•    з 1 грудня – 19 340 грн.

Усі пенсіонери, які старші ніж 75 років, зможуть отримувати додатково 400 грн. З 2020 року таке ж правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців триватимуть і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.

Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься як мінімум на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.

Субсидії уріжуть

Уже не перший рік поспіль у бюджеті урізують витрати на субсидії. Цього разу вони повинні скласти 36,6 млрд грн (у 2020 році 39,3 млрд). Варто відзначити, що є кілька причин для зниження витрат.

Формулу розрахунку субсидії змінили так, що кожній родині доведеться платити більше. А деяким – на 500 грн більше. Нововведення набуло чинності, однак зміни українці відчують із настанням опалювального сезону.

Усі, кому призначена знижка, платять за комуналку певний відсоток від доходу сім'ї, решту компенсує держава. У кожного цей відсоток різний. Щоб його розрахувати, потрібно дохід на одного члена сім'ї розділити на два прожиткові мінімуми і помножити на 15%. Наприклад, якщо середній дохід на одну людину – 3 тисячі, то сім'я може платити за комунальні послуги 11,6% свого доходу.

Припустимо, що сукупний дохід – 9 тисяч гривень. Тоді взимку за комуналку можна буде платити 1044 грн. А якщо виходить більше, усе, що понад цю суму, покриє субсидія. Правда, тільки в межах соціальних нормативів споживання (але їх міняти поки не будуть).

У новій же формулі замість 15% у формулу встановлять коефіцієнт у 20%. Та ж сім'я, якби, наприклад, зміни ввели минулої зими, отримала б субсидію на 342 грн меншу. Замість 11,6% потрібно буде віддавати на комуналку 15,4% сукупного доходу сім'ї.

"Разом з усіма змінами, за моїми підрахунками, люди будуть отримувати субсидію на 40% меншу, ніж у минулому році. А чому це зробили? На 10,5 млрд у 2020-му зменшили програму субсидій і на 1,5 млрд зменшили витрати на державну соціальну допомогу", – говорить ексміністр соцполітики Андрій Рева.

Ціни виростуть на 8,7%

Вперше за кілька років в Україні значно зростуть ціни. Якщо раніше Національний банк наближався до інфляції в 5%, то наступного року "відпустить" її до майже 9%. З одного боку таке зростання цін дозволить поліпшити показники ВВП, а з іншого, вдарить по доходах найменш забезпечених українців.

Як відзначає аналітик Володимир Мазуренко, насамперед така ситуація торкнеться українців, які мають найнижчі доходи.

"Якщо подивитися на структуру споживання, то ми побачимо, що насамперед інфляція впливає на споживання найменш оплачуваних. Я б сказав, що варто найперше про них і говорити", – розповідає Мазуренко.

МВФ може не схвалити: що не так із бюджетом України

Традиційно одним із головних чинників стабільності залишається співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це такий собі маяк для інших фінансових організацій: немає МВФ, не прийдуть і гроші від Світового банку, ЄС і т.д. Фонд не диктує, яким має бути бюджет країни, але при цьому наполягає на виконанні певних критеріїв.

Одним із них є рівень дефіциту держбюджету, пояснює керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій. Міністерство фінансів передбачає, що цей показник має бути на рівні 6%, тоді як МВФ погодив трохи більш ніж 5%.

Дефіцит, якщо зовсім спростити, це різниця між витратами і доходами. Ми заробляємо менше, ніж витрачаємо. Ця різниця покривається через кредити й інвестиції. В обставинах, що склалися, на великі інвестиції розраховувати не варто, а без МВФ зібрати вдосталь кредитів для покриття дефіциту не вдасться. До речі, у видаткову частину закладають і гроші, які потрібно витратити на обслуговування та погашення боргів.

"На основі цього прогнозу складено бюджет. Головне питання у МВФ може виникнути щодо розміру планового дефіциту. Дефіцит Мінфіном планується на рівні 6%, причому в меморандумі з МВФ передбачено приблизно 5%. Тут можуть виникнути питання. Це, в принципі, може бути предметом для переговорів. Можливо, під час переговорів сторони і знайдуть спільний знаменник", – говорить Паращій.

Олександр Литвин

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.

Джерело:
До списку новин