Ще не кінець епохи бідності: як житиме Україна у 2021 році?

2021 рік називають інерційним і радикальних змін в українській економіці та політиці не обіцяють. Завжди варто твраховувати ймовірність прильоту "чорного лебедя", але звідки він з'явиться і де приземлиться передбачити неможливо. У цьому ми переконалися у 2020 р.

Однак є рамки, які Україні вже задані, і вийти за них навряд чи вийде. Цей шлях не обіцяє нам закінчення епохи бідності і в наступному році.

Борги, інфляція і курс

У фінансовому звіті Національного банку за грудень зафіксовані загрози 2021 р., які навряд чи когось здивують: ризики поширення коронавірусної хвороби, введення локдаунів. Наслідки теж очевидні: найболючіші для сектора послуг, туризму, транспорту. Також в аналізі НБУ зафіксовані тенденції, які важливі як орієнтир в наступному році:

• прогнозується скорочення переказів від заробітчан на 7,5% в країни із середнім і низьким рівнем доходів (розрахунки Світового банку);
• тільки до кінця 2021 року очікують того охоплення вакцинацією, якого вистачить для зупинки епідемії. Це розрахунки для світу, а не для України, якій пророкують пізню кампанію щеплень порівняно із розвиненими країнами;
• 17 млрд дол. - виплати за державним та гарантованим державою боргом у 2021 році. Це 65% міжнародних резервів станом на початок грудня. У НБУ зазначають, що при таких розкладах Україні потрібен постійний доступ до кредитів міжнародних фінансових організацій і до зовнішніх приватних ринків капіталу;
• бюджет-2021 збудований на надмірно оптимістичних показниках в частині доходів і може знадобитися його доопрацювання. Закладений значний дефіцит (5,5% ВВП) потрібно чимось фінансувати. Це продовжує штовхати Україну в обійми міжнародних фінансових організацій і на зовнішні ринки. Щоб профінансувати бюджетний дефіцит, уточнюють в НБУ, потрібно зайняти 233,4 млрд грн. З них 55% - за рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Щоб продати таку кількість ОВДП, необхідно залучати на ринок нерезидентів, які звідти йшли в міру розвитку кризи. Далі в своїх прогнозах НБУ не йде. Але залучати нерезидентів - значить підвищувати прибутковість ОВДП. Тобто запозичення на внутрішньому ринку будуть дорожчати.

Для України важливі прогнози вартості сировини. Енергетична - наш імпорт, і підвищення цін на нього не в наших інтересах. Сільськогосподарська і чорних металів - наш експорт, і тут в підвищенні ми зацікавлені. Найгіршим був би сценарій "сировинних ножиць", коли енергоресурси йдуть вгору, а решта сировини не дорожчає або навіть дешевшає. Його реалізація вимивала б валюту з країни і провокувала девальвацію. Поки що його не обіцяють.

Експерти Українського інституту майбутнього констатують, що після істотного зниження цін на сировину на початку 2020 р., в третьому кварталі почалося відновлення. Помірне зростання сировинних товарів найближчим часом - прогноз, який дають експерти.

Динаміка індексів цін на сировинні товари

Графіка Українського інституту майбутнього на підставі даних Міжнародного валютного фонду

Тобто тенденції 2020 р. продовжаться в наступному році: сподіваємося на нові борги і сприятливі ціни на зовнішніх ринках.

"Найжахливіше, що у 2021 році нічого не зміниться. Ми потрапили в парадигму внутрішнього, гібридного, корпоративного державного перевороту та узурпації влади. Коли демократичні інститути формалізовані, і вибори - це освячення транзиту влади, коли політика не змінюється. Україна живе без чіткої економічної моделі розвитку, за принципом "бритви Оккама" - відсікання всього зайвого. Економіка деградуватиме: деіндустріалізація буде посилюватися і, як похідна, рости десоціалізація. На серйозні потрясіння у зв'язку з динамічним розвитком чекати не варто, - каже економіст Олексій Кущ. - Та ж " макроекономічна стабільність", улюблене дитя наших реформаторів, - стабільність кладовища. Коли нічого не розвивається і, завдяки цьому, все стабільно. Інфляція буде в пригніченому стані. Єдине, що може її посилити, це емісійна діяльність НБУ, спрямована на покриття дефіциту бюджету, плюс зростання цін на енергоносії та підвищення тарифів. Те, що буде рухати інфляцію вниз: низький платоспроможний попит населення, низька інвестиційна активність бізнесу і держави. До нинішньої інфляції цього року може додатися кілька відсотків. Швидше за все ми побачимо зростання облікової ставки НБУ на 1-2%, щоб купити індульгенцію Міністерства фінансів на збільшення прибутковості ОВДП. Вони теж додадуть кілька відсотків, увійдуть в діапазон 12-14%, і це поверне нерезидентів на наш ринок. Відповідно, курс гривні буде або стабільним, або навіть з тенденцією до невеликого зміцнення до літа. Але з осені знову можлива невелика девальвація. Діапазон у 2021 році - 27-29 грн за долар".

На що чекати українцям: від тарифів до реформ

Соціальні стандарти вже задані бюджетом. Незважаючи на традиційні рекомендації нардепів підвищити прожитмінімум до реальних показників, він як і раніше вдвічі менший за об'єктивний рівня.

"Тарифи будуть рости за рахунок зростання цін на природний газ, - констатує Олексій Кущ. - Я прогнозую в цьому або наступному опалювальному сезоні подорожчання до 10 тис. грн за тисячу кубометрів з урахуванням ПДВ і розподілу. Тариф на тепло збільшиться на 30-40% . Те ж підвищення і для тарифу на гарячу і холодну воду. В підвищенні тарифів на холодну воду свою роль зіграє зростання мінімальної зарплати і подорожчання електроенергії. На нас чекає друга хвиля шокової тарифної терапії: зняття тарифного регулювання електроенергії. Населення переведуть на ринок і варто очікувати підвищення на 50% протягом найближчого року. Як можлива опція - скасування пільгових 100 кіловат".

Показники в бюджеті вказують і на скорочення субсидій. У проекті на 2020 р. закладали 47 млрд грн, а за фактом залишили 37,1 млрд грн. На 2021 р. передбачили ще менше - 36,6 млрд грн. Ще в жовтні 2019 р. Кабмін виправив положення про призначення субсидій та з 1 травня 2020 р. вимоги до витрат субсидіантів при оплаті ЖКП мали вирости з 15% до 20%. Тобто збільшитися сума до обов'язкової оплати і скоротитися розмір субсидії.

Але карантин вніс корективи і Кабмін відстрочив поріг підвищення витрат на комуналку "до першого числа місяця, наступного за місяцем, в який скасований карантин". Поки що карантин діє до кінця лютого 2021 року. Економіст говорить, що підвищення обов'язкових витрат субсидіантів з 15% до 20% означає погіршення субсидіарної підтримки населення на чверть. Крім того, зросте мінімалка з 1 січня до 6 тис. грн, а з грудня 2021 р до 6,5 тис. грн, і це ще більше скоротить ряди одержувачів держдопомоги.

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник нагадує, що 2021 рік стане періодом реалізації прийнятих в 2020 р законів про ринок землі та легалізації грального бізнесу.

"Збережеться медична, ковідна криза. Економіка навряд чи покаже заплановані в бюджеті 4,6% зростання. Загостряться міжнародна політика, питання Криму та Донбасу. Збігається багато чинників: прихід Байдена, вибори в Німеччині, процеси в Росії", - говорить політолог.

Рік ми закінчуємо з невизначеною ситуацією по переговорам голів держав Нормандської четвірки, хоча зустріч мала відбутися ще в березні-квітні 2020 р. Переговори в глухому куті - це ризик ескалації конфлікту, вказують експерти.

Міжнародна обстановка на Україну тисне ще й тому, що нинішній рік вона завершує не у найкращих стосунках з Китаєм (конфлікт через "Мотор Січі"), Угорщиною (конфлікт через її активності на Закарпатті). Євросоюз зайнятий внутрішніми пандемічними проблемами і йому не до українських перипетій, в США після інавгурації новообраного президента 20 січня відносини з Україною можуть бути стриманими, свою роль зіграє непросте українське минуле сина Джозефа Байдена.

Руслан Бортник звертає увагу на перспективу зростання протестних настроїв в Україні. Активізацію ми бачимо в зв'язку з мітингами ФОПів. Але в цілому, говорить політолог, Україна продовжить жити за інерцією.

"Ситуація критично не покращиться і не погіршиться, - резюмує політолог. - Будемо жити по затухаючої тенденції циклу ще Петра Порошенка. Коли економіка поступово стає все гіршою, політика - все більш конфліктною, але кардинальних зламів і тектонічних рухів не відбувається".