‎"Ствол у роті й знятий запобіжник": як Covid впливає на психіку

‎"Важка депресія почалася раптово десь за 5 днів до клініки. Пригнічення шалене: ‎суїцидальні поклики (до ствола у роті й знятого запобіжника), раптові зміни настрою з ‎депресивної апатії до короткочасних навал дикої люті (а ствол поряд…), неадекватне ‎сприйняття подій і розмов, ухвалення рішень, безсоння, нічні циклічні кошмари. Жах", ‎‎- так описував Андрій свої відчуття під час коронавірусу на сторінці в соцмережі.‎

Його знання про вірус більші, аніж у пересічного громадянина - Андрій лікар. ‎До того, як захворів сам, неодноразово стикався з хворобою як фахівець. ‎

Андрій лише тод зрозумів, що зміна психологічного стану не випадковість, коли ‎йому підтвердили ковід.‎

‎"Люди не звертають на це увагу. А ці симптоми варті більшої уваги, аніж зникнення ‎смаку і нюху", - додає він.‎

Учені з'ясували, що ознаки тривоги, депресії або безсоння спостерігаються у кожної ‎п'ятої людини, яка перехворіла на коронавірус. ‎

Фахівці припускають, що наслідки пандемії для психічного здоров'я триватимуть ‎набагато довше, ніж для фізичного.‎

‎"У груди як сокира залетіла"‎

Юрій навіть ворогові не побажає відчути те, через що довелося пройти йому.‎

‎"Захворів, втратив смак, єдиний раз була температура 37,4. Посидів вдома. Вийшов на ‎роботу, тиждень попрацював. Одного вечора просто прийшов додому, сів і зненацька в груди як сокира залетіла", - розповідає Юрій про початок своїх ‎проблем.

‎"Я сиджу і не розумію, що зі мною відбувається: руки трясуться, всередині ‎незрозуміла тривога, течуть сльози. Що зі мною сталося?" - йому і досі ‎про це нелегко згадувати.‎

Юрій замкнувся в собі та втратив до всього інтерес. Не хотів ні їсти, ні ‎пити, п'ять діб не спав - лише відкривав і заплющував очі.‎

‎"Я закутувався в покривало і лежав. Не хотілося жити. Ще й наклалися сімейні ‎проблеми. За тиждень часу я схуд на 9 кг, почав заїкатися. Я став агресивним, злився ‎навіть на собаку. Як сірник - у будь-який момент готовий був спалахнути", - описує ‎свій стан чоловік.

Першу психологічну підтримку для Юрія знайшла дружина. Але вона йому не ‎підійшла, бо ще більше розворушила наявні внутрішні суперечності.‎

‎"Тоді знайомі порекомендували лікаря, який виписав заспокійливі. Також я знайшов ‎психотерапевта, — каже Юрій. - "Вони мені допомогли, але тривожність ще повністю ‎не відпустила".‎

Юрій визнає, що його психологічне здоров'я відновлюватиметься ще дуже довго. Але ‎бажання підтримати людей зі схожими симптомами дало йому сили про це ‎розповісти.‎

Дати собі час

Каті знайомі описані відчуття - ковід плавно перейшов у апатію.‎

‎"Вірус вразив мене у слабке місце. На той момент у мене був психологічно важкий ‎період. Під час самої хвороби я відчувала фізичну слабкість, а після — сильну апатію. ‎Ти не здатен нічого зробити. І немає сил себе змусити", - розповідає свою історію ‎постковідного стану Катя.‎

‎"Ця апатія зберігається місяцями. Немає енергії навіть на спілкування з людьми. ‎Хочеться спати - лягаю і не можу заснути".‎

Раніше Катя любила кататися на велосипеді і регулярно займалася з тренером, але ‎місяці після хвороби навіть думки про фізичні вправи припустити не могла.

Вона звернулася до спеціаліста. "Психолог не допомагає миттєво. Не дає ліки і не ‎каже, що робити. Але я знаю, що у мене є людина, якій я можу виговоритися", - ‎розповідає дівчина.‎

‎"Я ще досі це переживаю. Сама собі кажу: дай собі час і не картай себе. Це справді ‎дуже незручне відчуття. Це не через лінь і не через те, що ви погані. Просто дайте собі ‎час нічого не робити", - радить вона людям, які переживають подібне.‎

‎"У мене також був страх: чи повернуся я колись до себе самої. Але треба вірити, що ‎воно пройде і все буде добре", - додає Катя.‎

Пандемія психічного здоров'я

Про те, що коронавірус може викликати психологічні проблеми навіть після ‎одужання, йдеться у багатьох наукових дослідженнях. ‎

У деяких з них йдеться про те, що до 80% людей не можуть позбутися симптомів ‎COVID-19 протягом декількох місяців. Науковці назвали це явище постковідним ‎синдромом або тривалим ковідом.‎

‎"Для України постковідний синдром - явище нове, оскільки масова захворюваність ‎коронавірусною інфекцією почалася лише з вересня. Однак в країнах, які зіткнулися з ‎першою хвилею епідемії минулої весни, ще з того часу фіксують і аналізують випадки ‎цього синдрому", - переконана Світлана Куніцина, лікарка-інфекціоністка. ‎‎

За її словами, відсоток людей з постковідним синдромом варіює залежно від вікової ‎групи: якщо людина старшого віку і має хронічні захворювання, тоді ризик ‎постковідної симптоматики збільшується.

За результатами соціологічного дослідження групи "Рейтинг", українці, які вважають, що вже перехворіли, мають вищий рівень негативних емоційних станів. Йдеться про втому, розлади сну і тривогу.‎

Психологи припускають, що одним із наслідків пандемії коронавірусу для психіки ‎стане обсесивно-компульсивний розлад та генералізований тривожний розлад. ‎

Причиною розладу зазвичай стає поєднання генів і чинників навколишнього ‎середовища, переконані канадські та британські учені.

Лікар-психіатр Тіна Берадзе відзначає, що серед постковідних симптомів спостерігають депресію ‎середньої тяжкості, а у людей, які страждали підвищеною тривожністю, ці симптоми ‎посилюються.

Ситуація складна настільки, що американські вчені попереджають про пандемію ‎психічного здоров'я.‎

‎"Один з чинників - ми усі боїмося. У нас підвищений рівень тривоги. Навіть якщо ми ‎вже про це не думаємо, начебто звикли до вірусу і до локдауну, все одно фон ‎залишається", - додає психотерапевтка.‎

Проблема у ситуації з коронавірусом у тому, що навіть у людей, у яких раніше не ‎було ні тривожного розладу, ні депресії, ні схильності до депресивних розладів, на тлі ‎хвороби ці симптоми з'являються. ‎

Чоловіки чи жінки?

Іншою особливістю психологічних постковідних розладів є гендерна вибірка. ‎

‎"Вважається, що тривожно-депресивні розлади частіше спостерігаються у жінок. На ‎відміну від біполярного розладу, який частіше спостерігають у чоловіків. Так це було ‎в доковідний час. Але коронавірусом частіше хворіють чоловіки, аніж жінки. І тут ‎відбувається зміна - перехід. Ось така особливість", - пояснює Тіна Берадзе.‎

У практиці психіатра Ростислава Гривула серед пацієнтів, які звернулися за ‎допомогою у подоланні психологічних проблем внаслідок коронавірусу, також ‎переважають чоловіки.‎

‎"Я спостерігаю дуже непомітний перехід стану хвороби на ковід у тривожно-‎депресивний стан. Тому що після середніх і важкого перебігу хвороби людина є ‎ослаблена. Довго вся тривожна симптоматика списується на хворобу. У моїй практиці ‎такі стани були в перші 2-3 тижні одужання від ковіду", - розповідає психоаналітик.

За словами лікаря, такі пацієнти звертаються з різними страхами, тривожними станами‎‎, панічними атаками. І все це на тлі поганого настрою і втрати фізичної сили.‎

‎"За формування такої симптоматики відповідальні два компоненти: перший, ‎психологічний, — це вплив факту небезпечної для життя хвороби. Наявність хвороби, ‎яка загрожує життю, відбивається на психіці людей", - пояснює Ростислав Гривул.‎

‎"Другий компонент - ураження судин головного мозку. Інфекція вражає не лише ‎судини легень, але й мозку, таким чином порушується кровоплин. Відтак часто така ‎симптоматика зумовлена дисфункціями після перенесеного ковіду", - продовжує ‎психіатр. ‎

Разом ці два компоненти дають тривожно-депресивні симптоми.‎

Тривожний дзвіночок

Наталія Раїник на власному досвіді помітила, що на тлі вірусу людина виснажена і, ‎відповідно, швидше стає роздратованою.‎

Вона психолог, тому знає, що люди не завжди розуміють, що у них щось не так з ‎психічним здоров'ям.

‎"Визначальною особливістю психологічної проблеми є те, що починає страждати ‎якась зі сфер життя, і це стає помітним", - розповідає психологиня.

Наприклад, якщо людина не може дати раду з домашніми клопотами або на роботі ‎накопичилася гора справ. Якщо це не вдається залагодити впродовж двох тижнів, то ‎це є тривожним дзвіночком, що щось не так. ‎

‎"Часто відсутність апетиту, поганий настрій чи зміну поведінки помічають близькі. ‎Адже сама людина може бути некритичною до свого стану", - пояснює психологиня.‎

‎"Людина настільки виснажена, що не може тішитися ні дітям, ні своїм звичним ‎хобі, повністю втрачає здатність функціонувати на роботі, немає апетиту, не може ‎автомобіль вести. У такому разі напевно є сенс звернутися до фахівця", - додає Ростислав ‎Гривул.‎

Психіатр погоджується, що першими починають піднімати тривогу родичі. При виявленні ‎перелічених симптомів - варто звернутися до лікаря. "Першим з тим стикається ‎переважно сімейний лікар. Він зможе дати загальні рекомендації, які допоможуть ‎відновити сили після хвороби і за потреби скерувати до фахівця", - додає Ростислав ‎Гривул.

Культура звернення до психолога‎

Тіна Берадзе наголошує: тривожний розлад - це така ж хвороба, як і усі інші ‎захворювання.‎

‎"Якщо ви перенесли ковід нормально, але залишилися ось такі симптоми, не ‎залишайте їх без уваги. Ідіть до лікаря", - наголошує психотерапевтка.‎

Не потрібно психологічні проблеми лікувати алкоголем, наголошує лікарка. "Він ‎забирає тривогу на певний час і депресивні наслідки покращує. Але дорогою ціною", - ‎резюмує Тіна Берадзе.‎

За останні декілька років ставлення українців до психотерапії змінилося в кращу ‎сторону, каже психолог Наталія Раїник. "У моїй практиці побільшало молодих людей ‎‎25+, які можуть собі дозволити", - додає вона.‎

Водночас культура звернення до психолога в Україні ще не сформована.

‎"Якщо у людини є психологічні проблеми, але вона ще не готова йти до психолога, ‎найважливіше - це не звинувачувати себе і не злитися на себе. Депресія це також ‎хвороба. А почуття вини тут є руйнівним і поглиблює усі переживання", - радить ‎Наталія Раїник.‎

Важливою також є підтримка близьких. Доброзичливе ставлення до самого себе і ‎доброзичливе ставлення оточення буде запорукою успіху на шляху до одужання, ‎переконана психологиня.

Чи буде реабілітація?‎

Андрій, який стривожив своїх друзів та підписників постом про бажання застрелитися, ‎пояснює, що свідомо описував зміни свого психічного стану під час ковіду.‎

‎"Головний месидж мого поста - не замикайтеся в собі, ідіть за допомогою. Небагато ‎людей здолають це самі", - пояснює Андрій.‎

У кожної сучасної людини існують психологічні проблеми, пов'язані з реаліями життя, а ‎ковід як лакмусовий папірець - усе проявляє, додає він.‎

‎"Ковід не закінчується, коли пройшло два тижні, ПЛР-тест від'ємний і вам закрили ‎лікарняний. Це процес на місяці", - зробив для себе висновок Андрій.‎

Міністерство охорони здоров'я розглядає можливість включити психологічну ‎реабілітацію після ковід у програму медичних гарантій уже з квітня. ‎

‎"Поки що неясно, буде це окрема програма чи частина ковідного пакету, але така надія є", ‎‎- пояснив ВВС News Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими