Чи може спілкування онлайн замінити живе

Чи справді Всесвітнє Павутиння здатне повністю змінити соціальну картину світу, наш спосіб життя, наші звички і потреби в традиційному спілкуванні? Своєю думкою з цього приводу поділилася житомирська психологиня Наталя Сідорьонок.

Без Інтернету — ніяк. Але і без живого спілкування теж

На це запитання неможливо дати чітку і однозначну відповідь: так чи ні. Безперечно, Інтернет з кожним роком зміцнює свої позиції, і ми розуміємо, що без нього вже просто неможливо обійтися. Все більше людей працюють онлайн, школярі звикають до навчання онлайн, пенсіонери вчаться оплачувати послуги через Інтернет і все менше часу проводять в чергах до різних інстанцій.

З іншого боку, коли в період жорсткого карантину всіх нас закрили на кілька тижнів у власних квартирах, і ми могли спілкуватися тільки за допомогою ґаджетів, люди завили від туги і безвиході! Кожен з нас мріяв вирватися з дому: піти в гості, вирушити в подорож, побачитися з друзями. І це при тому, що ми могли спілкуватися онлайн скільки завгодно, але таке спілкування не могло замінити живе! Хотілося піти хоча б до магазину або до театру, щоб побути серед живих людей. Людина не може існувати без традиційного спілкування.

Через Інтернет можна відшукати собі приятеля, але справжнього друга — навряд чи. Адже дізнатися душу людини можна тільки в живому спілкуванні, в різних ситуаціях і обставинах, які люди переживають разом, в реальному житті, а не віртуальному. Десять друзів у фейсбуці не можуть замінити одного давнього друга, з яким чимало пережито. З іншого боку, людям самотнім нескладно знайти друзів за інтересами саме через соціальні мережі, тоді як в реальному житті вони ніяк не можуть зустріти однодумця.

За допомогою Інтернету створюються сім'ї, оскільки люди легко знайомляться одне з одним, але і розпадаються часто теж через Весвітнє Павутиння, коли раптом з'ясовується, що твоя "половина" закидає любовними послання новий об'єкт уваги. Кількість зрад завдяки Інтернету помітно збільшилася.

Плюси спілкування через соціальні мережі

Існують незаперечні плюси спілкування в соціальних мережах, але є і серйозні мінуси.

За допомогою Інтернету ми можемо спілкуватися з колегами по роботі, родичами і друзями, які живуть в інших містах і країнах, можемо кожен день заводити нові знайомства, це зовсім не складно. Нам важливо знати, де в цей момент пребувають наші діти, кохані, як почуваються і який у них настрій, і дуже зручно, що ми можемо з ними зв'язатися в будь-який момент.

У соцмережах можна знайти однодумців і увійти в групу за інтересами. Можна онлайн подорожувати, слухати ту музику, яка подобається, дивитися улюблені фільми і навіть навчитися готувати нові страви. Інформація з Інтернету просто сиплеться на голову, як з рогу достатку.

Інтернет — це прекрасна можливість для навчання на всіх рівнях. Завжди йому можна знайти підхожу тему, фахівця, будь-які курси, школи і так далі. Це чудова можливість для реклами свого бізнесу, своїх досягнень, майданчик для обміну досягненнями, можливість просунути свій бренд і прославитися.

Які мінуси?

Багато людей просто загрузли в комп'ютерних іграх і соцмережах, які "з'їдають" левову частку їхнього часу. Години користування ґаджетами постійно збільшуються, і ми настільки йдемо у Всесвітнє Павутиння, що забуваємо про все на світі. А довге перебування в ґаджетах погано впливає на психіку і стан нервової системи: звідси — безсоння, нервозність, апатія до всього іншого. Велика кількість інформації сильно стомлює і напружує. Існує серйозне психологічне захворювання — інтернет-залежність, від якої страждає все більше підлітків і молодих людей. Вона веде до невпевненості в собі і нерідко — до важкої депресії.

Якщо ми виходимо з дому і забуваємо захопити з собою телефон, то весь день відчуваємо дискомфорт, ходимо розгубленими, сердиті і постійно турбуємося: раптом пропустимо важливий дзвінок або втратимо якусь важливу подію в світі? Це говорить про силу нашої залежності від ґаджетів. Коли ми їдемо у відпустку на берег моря, де немає Інтернету, починаємо страждати і мучитися від неможливості поблукати Всесвітнім Павутинням і посидіти в улюблених соціальних мережах. Тоді відпустка остаточно зіпсована.

Людина, яка постійно спілкується онлайн, поступово відвикає від звичайного спілкування наживо. Словниковий запас помітно скорочується, емоції виражаються смайликами. Вона не в змозі описати свої переживання і відчути настрій іншого, знайти потрібні слова, щоб підтримати, переконати, надихнути і так далі. Спілкуючись онлайн можна, звичайно, бачити людину на екрані, поділитися з нею новинами, але неможливо розповісти про найпотаємніше, душевні переживання, поділитися таємними думками і надіями — це можна зробити, тільки перебуваючи поруч із людиною сам на сам, без екрану монітора .

Однак є люди, яким легше поділитися особистими переживаннями зі сторонньою людиною (наприклад, з волонтером) через соціальні мережі і запитати поради, ніж з близькою людиною наживо. Тому сьогодні дуже поширені різні анонімні волонтерські служби.

Спілкуючись через Інтернет, немає гарантії, що ваші персональні дані не потраплять в недобрі руки. Викладаючи свої фотографії, розповіді про подорожі, виграші, придбання і інші досягнення, потрібно розуміти, що цією інформацією можуть скористатися шахраї і бандити. Інформація в Інтернеті виставляє нас напоказ і робить більш уразливими. Про це завжди слід пам'ятати. А ще про те, що в Інтернеті багато непотрібної і шкідливої інформації, особливо для дитячої психіки, від якої потрібно відгороджувати і оберігати неповнолітніх. Однак зробити це досить складно ...

Інтернет-спілкування має доповнювати життя, а не навпаки

Те, що спілкування в Інтернеті нам вкрай необхідно, — безперечно, проте все ж не варто віддавати йому весь свій час. Без живого спілкування люди тупішають, стають нервовими, похмурими, залежними і відчуженими, а ще даремно витрачають свій дорогоцінний час. Потрібно навчитися використовувати інтернет-ресурси тільки за призначенням і правильно розпоряджатися часом.

І все ж кожна людина сама для себе вибирає, що для неї важливіше: живе чи інтернет-спілкування, оскільки все дуже індивідуально. Наприклад, для інтровертів спілкування онлайн — це часто єдиний комфортний спосіб спілкування, а для людей із низькою самооцінкою — можливість її підвищити, оскільки завдяки ґаджету вони можуть поводитися сміливіше і більш розкуто, ніж у реальному житті.

Перебування в Інтернеті можна порівняти з харчуванням: якщо з'їсти невелику порцію якісної їжі, вона принесе користь, а якщо переїсти, та ще всякої всячини, то можна отруїтися. Інтернет-спілкування в ідеалі повинно доповнювати, полегшувати і урізноманітнити життя, а не навпаки, тоді в людині будуть збережені всі найкращі людські якості, а життя стане багатогранним і, головне, справжнім, а не віртуальним.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими