загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Як українець винайшов перший у світі трамвай

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Дехто з нас вважає трамвай архаїчним транспортом, що затримався на наших вулицях з далекого XIX століття. Між тим, колись він  був досягненням високих технологій і винайшов його українець.

Ми ще визнаємо беззаперечну цінність цього виду міського транспорту, як це довелося визнати нинішнім мешканцям закоркованих автівками європейських міст. А сьогодні хочемо згадати незаслужено забутого винахідника рейкового електротранспорту – уродженця Полтавщини Федора Аполлоновича Піроцького (1845 – 1898 рр.).

Один з перших київських трамвайних вагонів. Маршрут проходив від нинішньої Європейської площі до нинішньої Контрактової площі

Взагалі технічна сутність трамваю має дві важливих складових: рейки і електропривід. Про те, що колесо незрівнянно легше котиться по сталевій колії, люди зрозуміли ще 1828 року, коли запустили міськими вулицями перші вагони конки – запряжені кіньми і з металевими колесами, що котилися по металевих рейках.

Але для деяких міст кінна тяга не годилася: нехай вже, що коні залишали на дорозі неестетичні сліди, так вони не могли тягнути завантажений вагон у гору. Так, у Києві, що у середині XIX століття був одним з найбільших міст імперії (60 – 200 тис. мешканців), конка не могла піднятися на Олександрівський (тепер Володимирський) узвіз.

Винахідник трамваю Федір Аполлонович Піроцький (1845 – 1898 рр.), маючи добру освіту, багато працював у галузі електротехніки

Перевізники намагалися вирішити проблему, додаючи на під’йомі пару або й дві пари чергових коней, які разом з хлопчаками-форейторами чекали вагону на Поштовій площі біля початку підйому. Але кілька додаткових кінських сил не вирішували проблему, тому для найважчих маршрутів із підйомами закупили сім особливих паровозів. Вони хоча й неначе були пристосовані до міських умов руху, все одно дуже диміли і рясно засипали перехожих іскрами.

Але найгіршим було те, що на Олександрівський узвіз паровози піднятися не могли, а на інші підйоми (наприклад, на Печерськ в бік Лаври) піднімалися лише у режимі форсажу із нештатним випуском пари.

Такий вигляд мав наприкінці позаминулого століття Володимирський узвіз столиці. Трамвайні колії відокремлені від проїзної частини

Кияни і гості столиці мучилися із таким транспортом майже рік, хоча організатори міської залізниці (так офіційно називалася конка) знали рішення що до запуску кінної та парової тяги. Успішна конструкція у вигляді електричного приводу для вагонів була обкатана Федором Піроцьким ще 1876 року. Тоді він, військовий інженер-артилерист, проходив службу у Санкт-Петербурзі, і в якості експерименту електрифікував 1 кілометр колії, по якій возили відпочивальників у курортному містечку Сестрорецьк.

Перший досвід був вдалим, і у серпні 1880 року, коли справи військової служби звільнили трохи часу, Федір Аполлонович обладнав під електротягу двоповерховий вагон конки масою понад 6 тонн. Відповідно, ним же було влаштовано електрифіковану ділянку шляху для цього вагону. Наступного 1881 року винахідник продемонстрував свою розробку на Паризькій міжнародній виставці.

Аж до середини 1990-х мало не на кожній вулиці в центрі Києва ходили трамваї. Їх прибрали заради зручності автомобілістів, але краще не стало

Але на батьківщині кошти для влаштування електричного трамвая знайшли лише через десять років – 1892-го перша в імперії лінія запрацювала у Києві. Це був 2,6-кілометровий маршрут від теперішньої Європейської площі до площі Контрактової, включаючи нинішній Володимирській узвіз. І технічний, і комерційний успіх були понад усі очікування, проект окупився вже через рік. Тож за три наступні роки були електрифіковані усі лінії Київської міської залізниці – тобто у Києві запрацювала повноцінна трамвайна мережа.

Щодо того, хто побудував перший трамвай у світі. В Європі першими були брати Сименс, які, однак, продемонстрували свої розробки 1879 року – через два роки після того, як ознайомилися із публікацією Федора Піроцького про діючі електровагони Сестрорецька в “Інженерному журналі”. І через три роки після того, як один з братів Сименс, Карл, спілкувався із Піроцьким на тему його робіт з електрифікації міського транспорту.

Швидкісні маршрути з огородженої лінією – один з перспективних варіантів використання трамваю у сучасних містах. Але така схема не єдина

Майбутнє трамваю

З кінця ХХ століття світ переживає ренесанс трамваю. У сучасному виконанні цей вид міського транспорту екологічний, швидкий і комфортний, тож у багатьох містах Європи, та й усього світу, з’являються нові лінії та відновлюються старі. Протягом останнього року-двох про нові перспективи трамваю заговорили і у Києві, але це – тема для окремою статті. До якої ми коли-небудь обов’язково повернемося.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими

 

Джерело:
До списку новин