загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

5 головних міфів про кодування від алкоголізму

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Кодування вже кілька десятиліть застосовується в наркологічній практиці, як ефективний метод лікування алкогольної залежності. 

Проте, незважаючи на безперечну високу результативність, знаходиться та категорія пацієнтів, яка навідріз відмовляється від кодування тому, що вірить в усілякі антинаукові міфи, домисли або відверті плітки.

Всього існує 5 основних міфів через які кодування від алкоголізму часто вважають марним або навіть шкідливим. На щастя, для кожного такого міфу є своє, цілком раціональне розвінчування.

Міф №1: кодують тільки на смерть

Суть міфу така: всі види кодування, будь то психологічне навіювання або вшивання ампули препарату «Еспераль», мають один принцип роботи - поставити питущого в ситуацію, коли будь-яка крапля спиртного може його вбити. Неосвічених людей, навіть дуже сильно бажаючих вилікуватися від алкоголізму, це дійсно лякає, адже мало які ситуації можуть бути в житті: десь цукерку з'їв з лікером або коньяком, десь колеги зло пожартували і підлили горілочки в компот, і т. д. 

Насправді кодуватися «на смерть» зовсім не обов'язково. Медикаментозне або апаратне кодування взагалі не передбачає смерті пацієнта, а в разі прийому спиртного викликає тільки сильну реакцію відторгнення - вкрай болісну, але не смертельну. А психологічне кодування спрямоване на навіювання пацієнтові байдужості або відрази до алкоголю, внаслідок чого у нього пропадає всіляке бажання похмелитися.

Міф №2: кодування шкодить здоров'ю

Абсолютна неправда, незрозуміло ким і навіщо придумана. Апаратне кодування, наприклад, лазером, навіть покращує загальне самопочуття пацієнта. Що стосується медикаментозного і психотерапевтичного способів, то вони взагалі ніяким чином не зачіпають фізичний стан хворого - за умови, зрозуміло, що процедура виконувалася в спеціалізованій наркологічній клініці, з урахуванням всіх протипоказань.

Якщо говорити в цілому, то кодування непрямим чином навіть покращує здоров'я людини, адже зникають такі стреси для організму, як екстрений вихід із запою або термінова детоксикація від алкогольного отруєння. А ось «домашнє кодування» у який-небудь бабки-шептухи дійсно може остаточно добити здоров'я питущого - це чиста правда.

Міф №3: кодування руйнує психіку

Цей міф стосується виключно психологічного кодування. За деякими уявленнями, процес навіювання людині відрази чи байдужості до алкоголю нагадує вторгнення слона в посудну лавку - психотерапевт просто вривається в мозок пацієнта, вимикає там все «тумблери», внаслідок чого людина пити перестає, але стає таким собі напівзомбі.

І знову нічого спільного з дійсністю цей домисел не має. Психологічне або гіпнотичне навіювання не впливає на вміння, таланти або інтелектуальні здібності людини, а тільки змінює його ставлення до алкоголю. Після подібного кодування люди дійсно змінюються, тільки змінюються завжди в кращу сторону тому, що у них з'являються бажання, цілі і мрії - замість єдиного колишнього бажання осушити ще одну пляшку.

Міф №4: в разі рецидиву хворий буде пити ще більше

Міф будується на твердженні, що в разі так званого «зриву», коли людина «розкодувалася» і почала знову випивати, вона буде пити ще сильніше і більше, ніж раніше.

Таке явище дійсно має місце, але оцінка йому дається неправильна. Колишній алкозалежний в разі рецидиву ще не починає пити більше - він просто семимильними кроками повертається до тієї точки, в якій його хворобу перервали.

Вирішується ця проблема повторним кодуванням, причому хворого навіть не обовязково везти в клініку: нарколог  може приїхати сам, щоб перервати злощасний запій і повернути людину на шлях тверезості.

Міф №5: кодування - це гріх перед Богом

Міф виник через неоднозначне ставлення Церкви до гіпнозу. Одні церковні служителі вважають навіювання неприпустимим, оскільки воно нібито шкодить психіці, інші висловлюються більш помірковано, кажучи, що пияцтво руйнує психіку в ще більшому ступені. Втім, і ті, і інші священнослужителі в будь-якому випадку нічого не мають проти медикаментозного або апаратного кодування.

Що ж стосується психотерапевтичних методик, то загальна позиція Церкви тут така: якщо навіювання проводитися лікарем, який має державну ліцензію, то такий вид лікування допустимий, оскільки ніяких клятв Сатані або інших гріховних дій при цьому не виконується. А ось всякі «кодування» у шаманів, знахарів і біоенерготерапевтів Церква дійсно категорично відкидає.

 

Джерело:
До списку новин