Потребує багато сонця
— Юку нитчасту ні з чим не сплутаєш. Як зацвітає, на її фоні тьмяніють усі рослини у квітнику, — розповідає Ніна Токаренко, 59 років, із села Шпендівка Обухівського району Київської області. — Ця ж назва і в кімнатної рослини, подібної до пальми. Має таке ж листя, але без цвіту.
Юку нитчасту завезли з Бермудських островів і Мексики. Росте на сухих сонячних місцях. Її прикрашають кетяги дзвіночків. В одному їх буває більш як 100. Квіти білі з жовто-кремовим або золотистим відтінком. З'являються на другий рік. Цвіт тримається три тижні. За нього рослину часто називають "деревом щастя".
— Найкращий час для садіння юки — весна. Тоді помірне тепло й достатньо зволожена земля, — розповідає Валерія Гнатенко, 40 років, із київського Ботанічного саду ім. Олександра Фоміна. — Не варто висаджувати її в низинних сирих місцях. Має бути багато сонця. У тіні не дасть пишного цвіту.
Насіння збирають у серпні і сіють у лютому. Рослину висаджують у квітник через рік. Яма має бути вдвічі більша за корінь. Можна ділити кущ або відрізати під кутом верхівку з чотирма-п'ятьма листками. Підсушити в тіні 20 хв. і встромити у вологий ґрунт. Накрити плівкою чи банкою на два тижні, періодично провітрюючи. На зиму молоді рослини ховають під ялинові гілки.
— Юка перші роки вимагає терпіння, — додає Валерія Гнатенко. — Може розетка розвалюватися і листя всихати. Його треба акуратно обрізати, але рослину не викидати. Наступного року навесні з розетки з'являться нові листки та сильний батіг із цвітом.
Юка повільно росте без доступу повітря у ґрунті. Так буває на глині чи чорноземі. Якщо ділянка така, треба додати піску для розпушування. Рослина не чутлива до спеки. Якщо та затягується, поливають не частіше як раз на тиждень. Вода не має потрапляти на центр листової розетки. Від цього може загнити. Підживлюють попелом, поливши водою.