Люди працюють дедалі більше, ігноруючи своє здоров'я / фото ua.depositphotos.com

Напишіть в пошукову систему "надто багато роботи" і побачите цілу купу інформації про шкідливі медичні, психологічні й соціальні наслідки перевтоми аж до старої приказки, записаної ще в 17 стоНа чоловіків припадає 72% цих смертей. Найбільше жертв праці було у Південно-Східній Азії й Західно-Тихоокеанському регіоні. Особливо робота добивала людей від 60 до 79 років, які, досягнувши 45-річного віку, продовжували тяжко працювати. Це, напевне, не стосується Джека зі старої приказки. Оскільки в його часи люди, які все ж таки досягли зрілого віку, рідко доживали до 60 років. Але в сучасному світі ці цифри роблять довгі робочі дні найбільшою загрозою для здоров'я на виробництві. Ризик інсульту зростає на 35%, а появи смертельних захворювань серця - на 17% для тих, хто не може чи не хоче покидати робоче місце вчасно. Це в порівнянні з тими людьми, які працюють 35-40 годин на тиждень.

Пандемія і віддалена робота створили нові можливості для трудоголіків. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Геберісус зауважив, що робота з дому розмила лінію між роботою і приватним життям. А люди, які пережили хвилю звільнень, зрештою працюють значно більше годин. Одне з опитувань виявило, що переважна більшість американських працівників скоротили, відклали або скасувати свої відпустки під час пандемії COVID-19.

Але сигнали тривоги про перевтому звучали по всьому світі впродовж років. Перевтома стала фактором промислових катастроф, таких як вибух на нафтопереробному заводі BP в Техасі у 2005 році або ядерній аварії на АЕС Three Mile Island. В Японії довгі робочі дні настільки поширені, що karoshi або "смерть від перепрацювання" стала визнаною причиною смерті.

Тож все що потрібно зробити, це працювати менше і жити краще й довше, правильно? Колись це здавалося неминучим. Суспільства ставали заможнішими. А автоматизація заміняла людську працю. Тож здавалося, що люди будуть більше приділяти часу своїм хобі й сімейному життю. Британський економіст Джон Мейнард Кінс був надзвичайно впевненим, що індустріалізовані країни впевнено рухаються до майбутнього, в якому буде менше роботи й більше відпусток. Він вважав, що у 21-му столітті люди будуть працювати лише три години на день або 15 годин на тиждень.

"Вперше з моменту свого створення людина постане перед реальною і постійною проблемою: як заповнити своє дозвілля, яке наукова виборола для неї, щоб прожити життя розумно, злагоджено й добре", - писав Кінс в 1930 році.

Але тільки не в США! Сучасні американці в середньому працюють менше, ніж їхні дідусі з бабусями. Але робота досі займає приблизно 40 годин на тиждень. І багато з них беруть понаднормову роботу, яку ВООЗ вважає небезпечною. У Європі країни погодилися, що для збереження здоров'я люди повинні хоча б 20 робочих днів проводити у відпустці. У Франції ця цифра збільшена до 30. Але США лишаються в гордому і самотньому статусі "країни без відпусток". Саме так Центр економічних й політичних досліджень назвав США в своєму дослідженні за 2019 рік, проведеному серед 21 заможної країни. Висновки показали, що Америка - єдина без законодавчо затвердженої оплаченої відпустки. Лише 16 штатів і округ Колумбія схвалили оплачувані лікарняні.

Навіть американці, які мають можливість піти у відпустку, не користуються цим правом. Дослідження показало, що більше половини з них не використовують всі гарантовані їм дні. В попередні ери заможні люди демонстрували свій достаток, відмовляючись працювати. Вони ходили у білих тогах, вишуканих капелюхах або білих рукавичках. В "золоте століття" для економіки США привілейований клас проводив дні в розкоші, гуляючи в трояндових садах, влаштовуючи лисячі лови або організовуючи вишукані вечері. Сьогодні заможні американці виділяються тим, що весь час працюють.

Чому? Одне з пояснень говорить, що люди люблять працювати. Або принаймні виконувати ту роботу, якою займаються заможні американці. Впродовж всієї історії людям доводилося працювати. Ця робота була тяжкою. Тож більшість вважали, що не будуть цим займатися довше, ніж це необхідно. Аристотель вважав: "Причина, чому ми працюємо, - це щоб потім відпочивати". Але сучасні заможні люди мотивовані ще й тим, що винагорода за тяжку працю зараз велика, як ніколи. Так само і втрати через відставання великі, як ніколи. Люди працюють понаднормово, тому що на кін поставлено дуже багато: здатність купити дороге медичне страхування, можливість купити дім, відправити дітей в хорошу школу.

нах не просто мають більше днів відпустки. Вони здатні ними насолодитися, тому що перепрацювання принесе їм меншу вигоду. І немає причин починати ранок, відповідаючи на електронні листи просто в ліжку.

Встановлення меж для роботи - це не примха. Це питання життя або смерті. Менш заможні люди повинні мати змогу відпочити. Заможні ж люди, які схильні зосереджуватися на вигоді тяжкої праці, повинні врахувати втрату здоров'я теж.