загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Зелені свята. Чому українці прикрашають домівки гілками дерев

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Традиції Зелених свят надзвичайно популярні серед українців. З року в рік на Трійцю українці різних релігійних конфесій прикрашають свої домівки гілками дерев. Звідки походить цей звичай та як ставиться Церква до такої давньої обрядовості – детальніше у матеріалі «Вголос».

Трійця чи Зелені свята

Попри те, що чимало українців сприймає день Трійці та Зелені свята як тотожні, вони мають різне коріння та зміст. Детально різницю між ними дослідив український етнограф Олекса Воропай, який тікаючи від більшовицького терору емігрував до Англії, де став дійсним членом Королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії. Він наголошує на дохристиянському, язичницькому походженні поняття «зелених свят».

Зелені свята він визначає як традиційне українське свято, пов’язане з приходом літа. Його відзначають три останні дні Зеленого тижня (тижня перед Трійцею) та три перші дні Троїцького тижня (після Трійці). Їх коріння науковці простежують від часів Київської Русі, а традиційна обрядовість свят сповнена казковими та міфологічними персонажами. Зокрема, після Трійці наші предки відзначали «русальний тиждень». В ці дні проводили ряд специфічних обрядів, які мали оберігати дім та житло від злих сил та вмилостивити русалок, що виходять з боліт. Найдовше ці обряди збереглись на українському Поліссі, де їх дотримувались до більшовицького перевороту 1917-го року.

День Святої Трійці, або як ще його називають П’ятидесятниця, чи свято Зіслання Святого Духа, - це суто християнське свято. Його відзначають через 50 днів після Великодньої Неділі. Воно встановлене на згадку про зіслання Святого Духа на апостолів та інших послідовників Ісуса Христа, коли вони були в Єрусалимі. Оскільки його дата залежить від дати Великодня, Трійця є «рухомим святом».

У православ’ї Трійця входить до дванадцяти  найбільших свят після Великодня. В Католицькій церкві свято має найвищий ранг одного з 17 головних Торжеств. Відзначають його і чимало протестантських конфесій.


Монумент Святій Трійці в місті Кремс (Нижня Австрія)

Як християнство увібрало язичницькі звичаї

Поєднання древніх обрядів та християнського змісту є особливістю періоду Зелених свят, невід’ємною частиною яких став День Трійці. Отець Лука Михайлович, ієромонах студійського уставу УГКЦ та працівник Деканату душпастирських справ УКУ у коментарі для «Вголос» наголосив, що такий «мікс» є цілком нормальною та природною практикою для Церкви.

«Зрозуміло, що християнство не прийшло на голий ґрунт давніх українців. Якщо говорити назагал, властивий шлях християнізації - це інкультурація! Коли замість радикального «або, або», місіонери вибирають інше правило «і - і». Коли Євангеліє зодягається у зовнішні форми, характерні місцевій культурі і віра набирає нових зовнішніх проявів, що втілюються на місцевий ґрунт. Звісно я кажу про ідеал. Чи так було насправді у нашій історії, сказати важко.

Доприклад з дещо іншого контексту, зате дуже промовистий: коли ченці-домініканці поїхали у пізньому середньовіччі на місію до Китаю, вони робили спроби будувати готичні храми. Це було дивним і цілком чужим для місцевих жителів, бо вони вбачали велич Творця в іншому. Це зіграло важливу роль в провалі місії. Інкультурація - це коли ми увиразнюємо, підкреслюємо важливість здобутків минулого, проявляємо повагу до місцевих традицій. Це стає природнім фоном для Євангеліє, для народу у який воно втілюється. Прекрасним взірцем є, наприклад, колядки на Різдво.

Водночас Церква не забороняла ніколи гаївок чи веснянок, хоч там зовсім не йдеться про віру. Маємо справу з пошануванням до добрих місцевих традицій. Інколи чимало пісень релігійного характеру, що є в церкві перегукуються з язичницькою мелодикою, але їх зміст є християнський», - розповів нам отець. 


Голуб - символ Святого Духа, зіслання якого святкують на Трійцю

Про винятково християнський зміст свята говорив торік у своїй проповіді до Трійці і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Водночас на офіційній сторінці ПЦУ в Facebook закликають вірян чітко розділяти релігійний зміст християнських свят та обрядові звичаї.

Отець Лука Михайлович у коментарі для «Вголос» також зауважив, що поєднання нових змістів та старих обрядів в церковних святах є наслідком довгого та тривалого процесу становлення християнства на території України.

«Треба наголосити, що цей процес не був швидким. Я читав одне джерело з XVII сторіччя. Це, якщо я не помилюсь, була територія Франківщини, де один з єпископів вписав спеціальне посилання до духовенства про тотальний синкретизм мешканців гір. Синкретизм це власне подання непоєднуваного, або простіше кажучи двовір’я. З одного боку християнство, з іншого боку на низовому рівні ментальність, яка не християнізувалась.

Слід визнати, що цей процес (становлення християнства – ред.) був дуже довгий. Думка про те, що в 988-у році всі одномоментно прийняли християнство, і воно стало таким собі домінантним нервом тої культури, є хибна. Ми, на жаль, не маємо достатньо джерел, але це підтверджують навіть невеличкі уривки що дійшли до нас», – зауважив отець.

Чи є гріхом прикрашення дому зеленими гілками?

Традиції прикрашати домівку гілками дерев на Трійцю має дохристиянське походження. Проте церква не радить цього робити не стільки через цей факт, скільки через шкоду для довкілля.

Зокрема, Львівська архиєпархія УГКЦ неодноразово закликала своїх вірних відмовитись від традиції прикрашати дім зламаними гілками дерев, а натомість використовувати інші способи, наприклад живі квіти.

«Така негативна поведінка щодо вирубки дерев, вирізування, виломлювання гілок тощо призводить до гріха проти довкілля, а тому згідно з вченням Церкви «хто грішить проти довкілля, грішить проти Творця його», – заявив торік референт Бюро УГКЦ з питань екології Львівської архиєпархії отець Микола Пришляк. При цьому священик зауважив, що багаторічні заклики Церкви не використовувати зламані дерева для прикрас дають своє, і більшість львівських парафій поступово відмовляються від цього.


Собор святого Юра – катедральний храм Львівської архиєпархії УГКЦ

Отець Лука Михайлович у коментарі «Вголосу» наголосив, що обрядові звичаї та традиції не стосуються безпосередньо питань віри, проте позиція церкви у цьому питанні є чітко сформована перш за все з точки зору шкоди для довкілля та екології.

«Доводиться констатувати, що часто люди є заручниками «традиції», як фетиша, якому треба поклонятися і його у жодному випадку не можна змінювати. Варто усвідомлювати, що традиція потребує постійного осмислення, поклоніння належить тільки Богові. Християнам слід розуміти, що вони самі можуть творити нові традиції, осмислювати минуле, вчитуючись у непереминаючі тексти Євангелія. Ну, скажімо, чому б на парохії не розпрацювати з дизайнерами цікавий проєкт спеціальних насаджень в горшках.

На Зіслання Святого Духа їх можна було б внести до храму, підкреслюючи цим повноту життя, подателем якої є Святий Дух. Між іншим, саме Святий Дух, якого ми вшановуємо у часі цього свята дає життя у всіх сенсах, а не забирає їх у дерев. Парадоксально, але рубаючи дерева, ми по-суті входимо у прямий конфлікт зі стрижневою богословською ідеєю свята, яке розкриває дар повноти життя, а не знищення живого.Мова йде про важливі суспільні екологічні посили, які церква робить у цьому напрямку. І це дуже важливо. Бо екологічна складова щораз більше відлунює в умах багатьох людей, які є в церкві. І це чудово.

Тому мова йде про те, що Церква цей меседж увиразнює. Якби я мав парафію, а не служив при Університеті, то зробив би чудові насадження, які можна було б занести до храму. Прикрасити його, додати зелені, чому б ні – це чудово. Але не зрізати дерева чи ялинки», – наголосив він.

Отець Лука додав, що святкування Трійці з дотриманням древньої обрядовості давно стало частиною українських традицій, які отець визначає як «Психологічне ДНК, де зчитується зв’язок поколінь».

«Коли мова йде про Трійцю, з одного боку ми говоримо про феномен національної культури. З іншого – ідея зелених свят часом стає «зеленою» в буквальному сенсі. Хоча, власне, зелений колір підкреслює свіжість святого духа, нову перспективу та повноту життя, яку приносить Христос.

В цьому немає язичництва. Є християнські напрямки, які дуже жорстко підходять до цих речей. Я вважаю інакше. Як казав святий Августин, в другорядному мудрість, а у всьому любов. Є речі, на яких не треба так загострювати увагу. Вони не можуть ставати фактором поділу. Якщо ми акцентуємо увагу на другорядних речах, то це питання до нашого християнства», – підсумував отець.

 

Джерело:
До списку новин