Коли на Волині вирували епідемії

Сьогодні, коли все людство переживає непрості часи і бореться із подоланням хвороби, ліки від якої, поки що, не знайдені, неабияк актуальними є питання епідемій та правил елементарної гігієни. Розвиток медицини, розширення мережі лікарень, наукові винаходи, правила та засоби гігієни – все це сприяло тому, що багато «страшних хвороб», здається, були назавжди забуті. Проте, хто не знає історії, той не може уникнути помилок своїх попередників. Адже не всі знають, що в попередні століття на Волині було багато епідемій, таких як чума, холера, тиф та інші…

Вирували епідемії і в ХХ ст., зокрема, під час Першої світової війни і в пізніші десятиліття. Саме тому, тим, хто займається забороненою «чорною археологією» треба бути дуже обережним, щоб не натрапити на такі поховання, адже відомо, що різні віруси та хвороби, можуть зберігатись в землі століттями.

В сьогоднішній публікації розповімо сумну хронологію епідемій, які були в різні часи на Волині, починаючи із XVIII ст. Звичайно, не охопимо всі, проте, впевнені, факти вас вразять, адже були частим явищем. В зимовій пресі 1705 року писали про те, що в Варшаві з’явилось «морове повітря» (від слова «мор»). Це повітря у лютому 1705 року досягло міста Львова та Волині і поширювалось активно далі. Статистика за один день в грудні 1705 року називає 436 смертей у Львові, 155 у Яворові. З Волині епідемія поширилась тоді на Поділля.

Якщо у 1705 році чума рухалась з Європи, то в 1770 році все відбулось по-іншому. Цього разу вона прийшла із повітрям з півдня, а точніше з Північного Причорномор’я. Епідемія тривала 1770-1771 роки. Вона охопила також Волинь і Поділля, була у Львові. Тоді хворобу виявили в мешканців 57 міст, 580 сіл, з яких 275 зникли назавжди. Міста Жовква та Заліщики на Поділлі, тоді постраждали найбільше.

В Заславі (сучасний Ізяслав) померло 4 тис. населення, в Дубно – 8 тис. Загалом в Польщі, до прикладу, загинуло, 310 тис. людей. В 1792 році є згадка про спалах чуми в Волинській губернії.

І наступна хвиля не заставила себе довго чекати. Поява перших хворих припала на Волині на 1798 рік. В документах згадувались такі населені пункти, як Поріччя, Козин, Берестечко та Барятино (можливо Боратин). Епідемія тривала із червня до грудня 1798 року. Подолати чуму тоді вдалось аж в січні 1799 року. Саме тоді оголосили так звану «перемогу» над епідемією.

За весь час епідемії на Волині було зареєстровано 1253 хворих, з них померло 930 та 323 виздоровіли. Ці цифри відображають лише ту статистику, які вели лікарі і хворих, які були під їх наглядом. На жаль, пізніше, в лісах та полях знаходили тіла людей, які померли від цієї хвороби.

Досить діючим при епідеміях були карантини. Вони дозволяли зупинити кількість хворих людей, і тим, хто ними не нехтували, вдалось врятуватись від епідемії. До речі, є згадки про проведення таких карантинів на Волині під час спалахів чуми 1770 року. Тоді створювали спеціальні карантині будинки та чумні лікарні. Їх облаштовували навіть по селах в хатах із солом’яним дахом. Окремо від хворих мешкали лікарі.

Лікарні із хворими та карантинні будинки оточували високою огорожею, щоб хворі не могли покинути, а здорові заразитись, навіть через повітря. Окрім того такі будівлі суворо охороняли військові. Цілодобово на сторожі був військовий караул. Наступна епідемія чуми прийшла на Волинь у 1820-х роках. Вона теж тоді вирувала в Європі та губерніях Російської імперії.

Волинь в 1824 році була чи не єдиною губернією, де офіційно не було чуми і здавалось горе омине регіон цього разу. Проте хвороба прийшла із запізненням у 1825 році. Спершу її виявили у військових у містечку Корець. Помітив симптоми лікар на прізвище Чорнобаєв. Проте спалах був точковим і не поширився далеко. Потім лише у 1850 році було кілька спалахів хвороби. На Волині тоді захворіло близько 16 людей, а на Поділлі – 35.

На кінець ХІХ століття на Волинь припала інша епідемія хвороби, яка не любить чистоту та правила гігієни. Холера стала справжнім випробовуванням для волинян. Тоді на Волині захворіло близько 28 806 чоловік. Згадки про епідемії можна часто знайти в метричних книгах. Так, до прикладу, можемо побачити записи про померлих в метричній книзі Торговицького костелу на Волині за 1831 року. В причині смерті вказано епідемію холери. А зверху розділ метричної книги носить назву як «Метрика Холерна» (на польській мові «choleryczna»). Це зроблено не випадково, адже померлих також ховали окремо на спеціальному цвинтарі, або відведеній частині цвинтаря загального.

Проте маємо надію, що сумна статистика хвороб на Волині залишиться в минулому і буде нагадуванням про те наскільки важлива сьогодні професія лікарів, умови лікарень, наявність ліків, оголошення карантинів та елементарне виконання правил особистої гігієни.

Отож не хворіймо і дбаймо про чистоту рук та думок.

Автор: Тетяна Яцечко-Блаженко